Постанова

від 01.06.2006 по справі 10/102а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/102а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

ПОСТАНОВА

 "01" червня 2006 р.                                                  Справа № 10/102а

“1” червня  2006 року, 11 год. 15 хв., м. Чернігів                           справа № 10/102а

За позовом  Ніжинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині

М. Ніжин вул. Шевченка, 21

До   Товариства з обмеженою відповідальністю „Житло-Універсал”

М. Ніжин вул. Орджонікідзе, 2а

про   стягнення заборгованості 85038,83 грн.  

                                                                                     Суддя   С.А.Пашкіна

Секретар судового засідання К.В.Тканко

Представники сторін:

Від позивача: не з'явились.

Від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні прийняв участь прокурор Козакова І.М.

Позивачем заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Житло-Універсал” про стягнення 85038,83 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач письмових заперечень проти позову не надав, в судове засідання повноважних представників не направив. Про час місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах справи.

До початку судового засідання від позивача надійшла заява про розгляд справи по суті без участі повноважного представника. За таких обставин, суд вважає, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. № 1058-ІV (далі Закон № 1058) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Статтею 14 Закону № 1058 визначено коло страхувальників, зокрема якими, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідач зареєстрований в якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України м. Ніжина.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Даний обов'язок Відповідачем не виконано і за Відповідачем рахується заборгованість по сплаті страхових внесків за період з 01.06.05р. по 01.03.06р. в сумі 85038,83 грн., яка підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також картками особового рахунку страхувальника. Відповідач не сплатив страхові внески, а тому сума заборгованості становить 85038,83 грн.

Згідно ч. 2 ст. 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Відповідачу було нараховано 598,03 грн. пені та 1528 грн. штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань за період з червня по грудень 2005 року.

Згідно абз. 1-3 ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

На підставі викладеного, Позивачем було направлено Відповідачу вимогу про сплату недоїмки.

Згідно абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Оскільки Відповідач добровільно визначену вимогою суму не сплатив, саму вимогу не оскаржив, Позивач звернувся з відповідною позовною заявою до господарського суду. Сума заборгованості на момент розгляду справи являється узгодженою.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 1, 14, 15, 17, 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. ст. 94, 158 – 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Житло-Універсал” м. Ніжин вул. Орджонікідзе, 2а (поточний рахунок 26008301836229 ПІД м. Ніжина МФО 353434 код 33556363) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині вул. Шевченка, 21 (поточний рахунок 256053035454 в відділенні Ощадбанку м. Ніжин МФО 343121 код 21395787) заборгованість в сумі 85038,83 грн.  

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів  оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                С.А. Пашкіна