Ухвала

від 23.08.2011 по справі 5016/2405/2011(15/58)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5016/2405/2011(15/58)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

УХВАЛА

"23" серпня 2011 р.Справа №  5016/2405/2011(15/58)

  Заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю “Спец–Інтер-Торг”,

54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 25, оф. 5/1, код 37157143,

Державний реєстратор: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради

про: банкрутство

ВСТАНОВИВ:

          19 липня 2011р. головою ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю “Спец–Інтер-Торг” Черепенко В.Г.  подано суду заяву про банкрутство товариства  за ознаками ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

          Ухвалою суду від 23.07.11р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 09.08.11р., зобов`язано заявника надати суду  довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на дату подання заяви про порушення провадження у справі стосовно кредиторів та боржника; докази здійснення податкової службою перевірки повноти та достовірності проміжного ліквідаційного балансу, на виконання ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України;  баланс товариства на кінець останнього звітного періоду з відміткою Головного управління статистики в Миколаївській області.

          Ухвалою суду від 09.08.11р., в зв`язку з невиконанням заявником вимог ухвали суду розгляд справи відкладений на 23.08.11р.

В судовому засіданні 23.08.2011р. господарським судом встановлено, що заявником не надано доказів здійснення податкової службою перевірки повноти та достовірності проміжного ліквідаційного балансу.

Пункт 1 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Згідно частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

При цьому господарський суд зазначає, що подання зазначених доказів є обов'язковою передумовою для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 “Про судову практику в правах про банкрутство”від 18.12.2009 року (пункт 36) роз'яснено: “Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)”.

          Керуючись ч. 5 ст. ст. 60 Господарського кодексу України, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, п. 7. 1 ст. 40, ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”,  ст. 86  ГПК України, –

УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити.

Суддя В.О.Ржепецький