Рішення

від 18.08.2011 по справі 17/41/5022-812/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/41/5022-812/2011

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" серпня 2011 р.Справа № 17/41/5022-812/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді  Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Лучко Р.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави - Міністерства оборони України, в особі Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", м Івано-Франківськ  в особі Прикарпатського військового лісгоспу, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба", с. Різдвяни Теребовлянського району Тернопільської області

про стягнення 3179,20 грн. заборгованості

Представник від:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

прокурор: Гладій Є.В., заступний військового прокурора, посвідчення №41 від 15.07.2011р., представник військової прокуратури

В судовому засіданні прокурору роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 29, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація  судового процесу технічними засобами не здійснювалася у зв'язку з  відсутністю представників сторін в судовому засіданні.

Військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави - Міністерства оборони України, в особі Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", м Івано-Франківськ в особі Прикарпатського військового лісгоспу, м. Івано-Франківськ, в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба", с. Різдвяни Теребовлянського району Тернопільської області, 3179,20 грн. заборгованості, посилаючись на умови укладеного між сторонами договору купівлі-продажу лісопродукції №01/06 від 01.06.2010р.

Позов обґрунтовується копією договору купівлі-продажу лісопродукції №01/06 від 01.06.2010р. з додатком №1; копією довідки без номеру та дати про заборгованість станом на 01.01.2011р.; копією банківської  виписки по рахунку позивача від 21.06.2010р.; копією накладної № 274 від 22.06.2010р.; копією товарно-транспортної накладної серії ІФ ЛГ-1 №0163276 від 22.06.2010 р.; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 09.06.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 21.06.2011р. Судове засідання відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України на 05.07.2011р. та 18.08.2011р. у зв'язку з неявкою представників сторін та з огляду на подане сторонами клопотання.

Крім того, ухвалою від 05.07.2011р. з урахуванням клопотання позивача, господарським судом в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення даного господарського спору до 22.08.2011р.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник позивача в судове засідання 18.08.2011р. не з'явився. Від нього 15.08.2011р. факсограмою надійшло клопотання №1009 від 15.08.2011р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника підприємства у відпустці, на підтвердження чого долучено копію наказу №137-К від 08.08.2011р.

Відповідач обґрунтованого документально підтвердженого відзиву на позов та інших письмових документів не представив, представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, хоча про час та дату слухання справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштового відправлення без номеру знаходяться в матеріалах справи). Клопотань про відкладення судового засідання не заявив, причин неявки суду не повідомив.

Суд, розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи вважає, що останнє не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Обставиною, що зумовлює відкладення розгляду справи є неможливість вирішення справи в даному судовому засіданні з урахуванням також підстав, зазначених у ст. 77 ГПК України. Вказані підстави оцінюються судом з метою реалізації передбаченого процесуальним законодавством права на відкладення розгляду справи.

Відтак, з врахуванням приписів с. 77 ГПК України, строку розгляду справи, встановленого ст. 69 ГПК України та продовження зазначеного  строку на 15 днів відповідно до поданого позивачем клопотання, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, а брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, тому суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за правилами ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Окрім того, господарський суд звертає увагу, що право на представлення інтересів в суді згідно ч.1, 3 ст. 28 ГПК України надано також керівникам юридичних осіб, повноваження яких підтверджуються відповідними документами.  

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані та додатково представлені докази в сукупності, заслухавши думку прокурора, господарський суд встановив.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України “Про прокуратуру”, ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру”при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті  16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

01 червня 2010 року між Прикарпатським військовим лісгоспом (структурним підрозділом Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" згідно силу положення про Прикарпатський військовий лісгосп), як Продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба", як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу лісопродукції №01/06 (далі Договір), згідно якого Продавець продає, а Покупець купує лісопродукцію (товар), вказану в специфікації, а саме: пиловник ялиці третього сорту.

Згідно п. 2.1. Договору назва товару, порода, діаметр, довжина та інші показники та вимоги вказані в специфікації. Загальний орієнтовний об'єм лісопродукції складає 55,00 м.куб. (п. 2.2. Договору).

Як стверджує прокурор і це випливає з матеріалів справи, на виконання умов укладеного договору Лісгосп згідно наряду на відпуск лісоматеріалів №274 від 22.06.2010р. та на підставі товарно-транспортної накладної серії ІФ ЛГ-1 №0163276 від 22.06.2010р. передав, а відповідач отримав зазначений в накладній товар (пиловник) на загальну суму 8179,20 грн. Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписом відповідальної особи відповідача на накладній, нарядом на відпуск лісоматеріалів №274 від 22.06.2010р. та не заперечено відповідачем у встановленому законом порядку.

Також, умовами укладеного договору (розділ 3) сторони встановили порядок проведення розрахунків за отриманий товар. Згідно п. 3.2. Договору Покупець зобов'язаний здійснити оплату по факту відвантаження продукції. Розрахунки проводяться в національній валюті України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п. 3.3. Договору).

Доводи прокурора щодо невиконання відповідачем своїх зобов'язань, останній не спростував, а оцінені судом докази, які знаходяться у  матеріалах справи,  підтверджують переконливість доводів прокурора у тому, що відповідач вартість отриманого у власність товару не сплатив, внаслідок чого заборгував перед позивачем, станом на 27.05.2011р. (дата оформлення позовної заяви №32-1530) 3179,20 грн. (з урахуванням часткової сплати в сумі 5000,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки по особовому рахунку позивача за 21.06.2010р.).

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються § 1 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу, продавець зобов'язується передати товар у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов'язується  прийняти товар  і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а згідно ч. 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

В силу приписів ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати купленого ним товару в повній мірі та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах  немає, у зв'язку з чим, знаходять свої підтвердження доводи прокурора стосовно того, що відповідачем вартість отриманого товару в розмірі 3179,20 грн. не сплачена, що є порушенням ст. 527 ЦК України та ст. 193 ГК України, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення як правомірні, підтверджені документально та не заперечені відповідачем у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача у справі.

В судовому засіданні 18.08.2011р. у відповідності до приписів ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення господарського суду.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 627-629, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 1, 2, 42 –47, 22, 29, 32, 34, 43-44, 49, 75, 811, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

Вирішив:

1.    Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба", с. Різдвяни Теребовлянського району Тернопільської області, ідент. код 31877338:

–3179,20 грн. основного боргу на користь Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", м Івано-Франківськ, вул. Ребета, 6, ідент. код 08033772 (р/р 2600101300221 в ВАТ БМ Банк, м. Київ, МФО 380913), в особі Прикарпатського військового лісгоспу, м. Івано-Франківськ, вул. Ребета, 6, ідент. код 34623330;

- 102 грн. державного мита в дохід Державного бюджету України;

- 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в дохід Державного бюджету України (р/р 31210264700002 в ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, код 23588119).

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "23" серпня 2011 року, через місцевий господарський суд.

 Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -7677

Суддя                                                            Н.О. Андрусик