Постанова

від 09.08.2011 по справі 2а-1670/5525/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

            1

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2011 року

м. Полтава

Справа № 2а-1670/5525/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Соколенка Ф.Ф.,

при секретарі  – Яремин Н.І.,  

за участю:

представника позивача - Фищук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2011 року  Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 5705,87 грн.

  В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що згідно зі ст. 20 Закону України  "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"  підприємства, на яких інвалідів працює менше, ніж встановлено нормативом, зобов‘язані щорічно відраховувати відділенню Фонду соціального захисту інвалідів грошові кошти на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів і на здійснення заходів по їх соціально-трудовій реабілітації в розмірі середньорічної заробітної плати за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. У відповідача дана чисельність складає 11 місць, тобто норматив складає 1 робоче місце. Фактично у 2010 році у відповідача інваліди не працювали. Отже, за 1 незайняте, місце відповідач повинен був сплатити 5577,28 грн. Частиною 2 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день її прострочення, включаючи день сплати. Оскільки відповідач у визначений Законом термін, а саме до 16.04.2011р., не сплатив штрафні санкції, позивачем нарахована пеня в сумі 128,59 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, що підтверджуєтья поштовим повідомленням про вручення повістки суду.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень , належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів . Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Враховуючи, що відповідач повторно не прибув в судове засідання, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних в ній доказів в порядку ч.4 ст. 128 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, встановив наступне.

Згідно із Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік (форма № 10-ПІ), наданому відповідачем Полтавському обласному відділенню Фонду України соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві в цей період становила 11 осіб.

Частиною 1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 вищезазначеного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, установи, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї ж статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

На виконання вказаної норми відповідачем в поданому Звіті форми № 10-ПІ самостійно було обраховано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів та зазначено у кількості 1 такого робочого місця. Разом з тим, згідно цього ж Звіту, на підприємстві в 2010 році інваліди не працювали. Тобто, підприємством не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на 1 робоче місце.

Відповідно до ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів  в Україні” підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування  інваліда і не зайняте інвалідом. У відповідності до ч. 2 ст. 20 зазначеного Закону  порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент  сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

    Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, відповідач до 16.04.2010 р. (термін сплати встановлено ч. 4 ст. 20 вищевказаного Закону –до 15 квітня року, наступним за роком, у якому відбулося порушення нормативу) повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 5577,28 грн., оскільки в період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року у відповідача інваліди не працювали.

Крім того, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс" на протязі 2010 року звіт по формі №З-ПН "Звіт про наявність ваканцій" до Полтавського міського центру зайнятості не подавало, що підтверджується довідкою центру зайнятості від 07.06.2011 року  (а.с.11)  

 В зв'язку з несплатою адміністративно-господарських санкцій до встановленого терміну, позивач самостійно нарахував вказані санкції в сумі 5577,28 грн. та просить суд стягнути вказані кошти.

Крім того, в зв'язку із несвоєчасною сплатою адміністративно-господарських санкцій позивачем відповідно до ч. 2 ст. 20 цього ж Закону було нараховано пеню у розмірі 128,59 грн.

Оскільки, вказані суми так і не були сплачені відповідачем в добровільному порядку, то відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” дана заборгованість може бути стягнута за відповідним рішенням суду.  

Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються  на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними  суду  своїх  доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

    Згідно із ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач заперечень проти позову, доказів в спростування вищевикладеного чи доказів сплати боргу суду не надав.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись  статтями  7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163  Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс" (ідентифікаційний код 31710687, 38806 Полтавська область, Чутівський район, с.Лозуватка, вул.Леніна, 21  м.Полтава, пров.Заячий, 1, кв.114, інші відомості: р/р 26006560104 в ПАБ "Полтава-Банк", МФО 331489) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (36014, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, одержувач УДК у Чутівському районі, код ЄДРПОУ 34698406, р/р 31218230700499 в ГУДК України в Полтавській області, МФО 831019) адміністративно-господарські санкції у розмірі 5577,28 грн. (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят сім гривень 28 коп.) та пеню у розмірі 128,59 грн. (сто двадцять вісім гривень 59 коп).  

Копію постанови направити сторонам.    

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням  її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

    Повний текст постанови виготовлено 12 серпня 2011 року.

    Суддя                                 Ф.Ф. Соколенко