Постанова

від 23.08.2011 по справі 2а/2470/1733/11

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  23 серпня 2011 р.                  м. Чернівці                           Справа №  2а/2470/1733/11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого –судді Маренича І.В., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом прокурора Першотравневого району м. Чернівці в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці до Міжрегіональної академії управління персоналом в особі Чернівецької філії Міжрегіональної академії управління персоналом , –

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Міжрегіональної академії управління персоналом в особі Чернівецької філії Міжрегіональної академії управління персоналом про стягнення заборгованості в сумі 9752,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальник – Міжрегіональна академія управління персоналом в особі Чернівецької філії Міжрегіональної академії управління персоналом є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість по платежах до Пенсійного фонду, але до управління Пенсійного фонду протягом 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду у повному обсязі їх не сплачувало. Відповідно до розрахунку управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі м. Чернівці заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування станом на 25.02.2011 року складає 9752,47 грн., а саме: недоїмка – 8069,37 грн., борг по фінансових санкціях складає – 947,18 грн., пеня – 735,92 грн.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України, на адресу відповідача було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову, однак відповідач зазначеним правом не скористався.

Дослідивши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулювання порядку формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначаються Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV, який  розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства  України про обов’язкове державне пенсійне страхування (далі – Закон  № 1058-ІV).

Відповідно до статті 1 Закону під страховими внесками розуміється кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону № 1058-ІV.

    Згідно п.2 ст.121 Конституції України до основних функцій прокуратури віднесено представництво інтересів держави в судах у випадках, визначених законом. Однією із форм представництва є,  у відповідності до ч.3 ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру ”, звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Судом встановлено, що Міжрегіональна академія управління персоналом в особі Чернівецької філії Міжрегіональної академії управління персоналом, яка зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці, як платник збору на загальнодержавне пенсійне страхування, несвоєчасно та не в повній мірі сплачувало зазначені страхові внески, внаслідок чого допустило перед позивачем заборгованість по сплаті вказаних страхових внесків.

Відповідно до п.п. 4,6 ч.2 ст. 17 Закону № 1058-ІV до обов’язку страхувальника належить подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду в строки та за формою, встановленою Пенсійним фондом, нараховувати та сплачувати страхові внески в повному обсязі в установленні строки.

Крім того, ч. 6 ст. 20 Закону передбачає, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Частина 12 ст. 20 Закону встановлює, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно ч.2 ст.106 даного Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

05.01.2011 р. органом ПФУ винесена вимога № Ю-128/16 про сплату боргу в сумі 24309,27 грн., яку рекомендованим листом направлено на адресу відповідача та отримана ним 11.01.2011 р., що підтверджується поштовим повідомленням. У зв’язку з частковою сплатою боргу відповідачем станом на 25.02.2011 року залишок боргу по страхових внесках склав 8069,37 грн., по фінансових санкціях – 947,18 грн., по пені – 735,92 грн. На момент винесення постанови сума заборгованості відповідачем не сплачена.

Повно, всебічно дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку - позов задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 20, 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  статтями 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міжрегіональної академії управління персоналом в особі Чернівецької філії Міжрегіональної академії управління персоналом (ідн. код 22848699) на користь управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці заборгованість у сумі 9752,47 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.   

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                                                                                Маренич І.В.