Рішення

від 17.08.2011 по справі 2370-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2370-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

17.08.2011Справа №5002-24/2370-2011

 За позовом Публічного акціонерного товариства "Крименерго" (95034, м. Сімферополь, вул.Київська, 74/6)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімагропром" (96500, с.Орехове, вул.Полева, 13)

Про стягнення 228 158,09 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача –  Антипенко М.О., посвідчення № 2311 28.07.2011.

Від відповідача – не з'явився.

Обставини справи: до господарського суду звернулося ПАТ "Крименерго" з позовом до ТОВ "Укрхімагропром"  про стягнення 228 158,09 грн.

Позовні вимоги вмотивовані наступним: 30.10.2003р. між ПАТ "Крименерго" та ТОВ "Укрхімагропром" укладений договір № 756 про постачання електричної енергії.

02.02.2010р. сторонами укладено додаткову угоду до договору № 2/1202 про реструктуризацію заборгованості, яка виникла у відповідача.

Однак, відповідач не в повному обсязі виконує умови додаткової угоди, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 98844,99 грн.

У зв'язку із порушенням строків та обсягів оплати за договором № 756 від 30.10.2003р., у відповідача виникла також заборгованість за період з 20.01.2010р. до 17.05.2011р. за перетоки реактивної електроенергії у розмірі 106520,06 грн.

Таким чином, позивач визначає суму позову у розмірі 228 158,09 грн., у тому числі: 98844,99 грн. – заборгованість за додатковою угодою, 106520,06 грн. – заборгованість за поточне споживання реактивної електроенергії, 17429,20 грн. – інфляційні втрати, 3128,55 грн. – 3% річних та 2235,29 грн. – пеня.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

15.06.2011р. у засіданні суду представником позивача було заявлене  письмове клопотання про продовження строку розгляду справи у порядку ст.69 ГПК України у межах передбачених чинним законодавством, до 17 серпня 2011р.

Судом вказане клопотання було задоволено та ухвалою від 15.06.2011 р. строк розгляду справи було продовжено до 17.08.2011 р.

25.07.2011р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про зменшення позовних вимог у порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача 195865, 05 грн. заборгованість за додатковою угодою (98844, 99 грн.) та заборгованість за поточне споживання реактивної електричної енергії (97020, 06 грн.) грн., 5639, 24 грн. 3 % річних, 18963, 39 грн. інфляційних витрат та 1441, 82 грн. пені, тобто позивачем зменшено розмір заборгованості за поточне споживання реактивної електричної енергії та пені і збільшено розмір інфляційних витрат та 3% річних.

Ухвалою ГС АР Крим від 03.08.2011 р.  суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 195865, 05 грн. заборгованості за додатковою угодою (98844, 99 грн.) та заборгованості за поточне споживання реактивної електричної енергії (97020, 06 грн.), 5639, 24 грн. 3 % річних, 18963, 39 грн. інфляційних витрат та 1441, 82 грн. пені.

Позивач позовні вимоги підтримав у  повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.  

 Суд зазначає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, оригінали документів були досліджені у судовому засіданні, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю представника відповідача.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Судові засідання фіксувалися за допомогою технічних засобів, а саме програмно – апаратного комплексу «Діловодство суду».  

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, суд, -

                                                         ВСТАНОВИВ :

30.10.2003 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» правонаступником якого є позивач по справі ( Постачальник ) та ТОВ "Укрхімагропром"   ( Споживач ) був укладений договір про поставку електричної енергії  № 756. ( а. с. 20  - 21).   

Відповідно до п. 1 вказаного договору Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує постачальнику її  вартість і здійснює інші платежі ( 5 – ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини  електроспоживання, пеню, по графіку погашення заборгованості, по актам порушення ПКЕЕ ) відповідно до умов  цього договору і додатків до договору, які є його невід'ємними частинами.  

Відповідно до п. 2.2.3 вказаного договору споживач зобов'язався сплачувати постачальнику вартість електричної енергії і інші нарахування, відповідно до умов Додатків №4.1 і №4.2 «Порядок розрахунків».

Відповідно до п. 1 Додатку №4.1 до вищевказаного договору розрахунки за споживану електроенергію здійснюються у відповідності до п. 6.6 Правил користування електричною енергією. Розрахункова дата ( день, коли споживач надає «акт про обсяги переданої споживачу електричної енергії», а Постачальник виставляє остаточний рахунок ) встановлюється 15 – ого числа кожного місяця, відповідно розрахунковим вважається період з 15 – ого числа місяця до того ж  числа наступного місяця.

Показання розрахункових засобів обліку у відповідності до Переліку об'єктів і точек комерційного обліку фіксується 20 – ого числа кожний місяць і оформлюється «Актом про обсяги переданої споживачу електричної енергії» в двох екземплярах, по одному для кожної сторони.

Відповідно до п. 18 Додатку №5 до вказаного договору за ітогами розрахункового періоду 15 – ого числа постачальник виписує споживачу документ на оплату перетока електроенергії. Кошти оплати за перетоки реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок постачальника на протязі 5 – ти днів з дня отримання розрахункових документів.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті  530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання щодо сплати споживаної електроенергії, що привело до виникнення заборгованості у розмірі 202 938,55 грн.

Судом встановлено, що 02.02.2010 р. між сторонами по справі була укладена Додаткова Угода №1/1202  до вищевказаного договору про поставку електричної енергії  № 756від 30.10.2003 р. ( а. с. 28 ).

Відповідно до вказаної Угоди сторони дійшли згоди про те, що споживач бере на себе зобов'язання сплатити енергопостачальної організації заборгованість за електроенергію в сумі 202 938,55 грн.  на протязі лютого – липня 2010 р.

У вказаний графік була включена вся сума заборгованості, що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків, скріплених печатками та підписами сторін. При цьому сплата за активну електроенергію за перевищення договірної величини електроспоживання проводиться до 27 – ого числа кожного місяця     на відповідний рахунок, а оплата за реактивну електроенергію проводиться до 27 – ого числа кожного місяця на відповідний рахунок.

Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання виконав частково, що привело до виникнення заборгованості у розмірі 195 865,05 грн.

Відповідач, в супереч вимогам ст.. 33 ГПК України, доказів сплати наявної заборгованості суду не представив, в зв'язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.  

Позивач також просить суд стягнути з відповідача  пеню у розмірі 1441,82 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до Додаткової угоди від 02.02.2010 р. до вищевказаного договору про поставку електричної енергії  № 756від 30.10.2003 р.  сторони передбачили те, що у разі несвоєчасної оплати платежів позивач має право проводити нарахування відносно відповідача за весь прострочення платежу, а саме: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який здійснюються нарахування; 3% річних.

При цьому сума боргу повинна бути сплачена споживачем з врахуванням встановленого індексу інфляції.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд з ним погодився та вважає, що розмір пені за період з 30.11.2010 р. по 31.05.2011 р. складає 1441,82 грн.

Позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 5639,24 грн.  та інфляційні втрати у розмірі 18 963,39 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши розрахунок позивача, суд погодився з тим, що з відповідача підлягає стягненню інфляційні витрати по розрахункам за спожиту електричну енергію  у розмірі 18 963,39 грн. і 3% річних  за  спожиту електричну енергію у розмірі 5639,24  грн.

При таких обставинах, заявлені  позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.       

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що рішення у повному обсязі буде складено 22.08.2011 р.  Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 22.08.2011 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімагропром", (96500, с. Орехове, вул. Полева, 13, ЗКПО 32192073 ) на користь публічного акціонерного товариства "Крименерго", 95034, АР Крим,  м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ( р/р 260073013142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЗКПО 00131400 )  заборгованість по Додатковій угоді та за поточне споживання реактивної електроенергії  у розмірі 195 865,05 грн.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімагропром", (96500, с. Орехове, вул. Полева, 13, ЗКПО 32192073 )  на користь публічного акціонерного товариства "Крименерго", 95034, АР Крим,  м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ( р/р 260073013142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЗКПО 00131400 )    пеню у розмірі 1441,82 грн., інфляційні втрати у розмірі 18 963,39 грн.; 3% річних у розмірі 5639,24 грн.

4.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімагропром", (96500, с. Орехове, вул. Полева, 13, ЗКПО 32192073 )   на користь публічного акціонерного товариства "Крименерго", 95034, АР Крим,  м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ( р/р 260073013142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЗКПО 00131400 )     державне мито у розмірі 2219,10 грн. та 229,54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.