Ухвала

від 15.08.2011 по справі 31/17-2011-1501

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/17-2011-1501

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"15" серпня 2011 р.№ 31/17-2011-1501

         Суддя  РОВИНСЬКИЙ О.Ю., розглянувши матеріали  від 11.08.2011р. за № 4738/2011, за  заявою: Приватного підприємства (надалі –ПП) „Тетран” ( 65026, м. Одеса, вул. Пастера 64, код ЄДРПОУ 36289155 ) до боржника: Приватного підприємства   (надалі –ПП) „Багос Плюс” (65023, м. Одеса, вул. Преображенська 21, код ЄДРПОУ 37224607 );

про визнання  відсутнього боржника банкрутом.

             ВСТАНОВИВ: 11.08.2011р. ПП „Тетран” звернулося до господарського суду із заявою про визнання відсутнього боржника ПП „Багос Плюс” банкрутом за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон №2343-ХІІ), оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредитором на загальну суму у розмірі 25 440 грн. 00 коп. після настання встановленого строку їх сплати та визнаних претензій боржником.

Заява ТОВ „АЛПЕКО”  про порушення провадження  справи про банкрутство ТОВ „ТОЛИМАН ЛТД” у порядку ст. 52 Закону (№2343-ХІІ)   підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону  (№2343-ХІІ) та ст.4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.      

Статтею 9 Закону (№2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява.

Відповідно до статті 52 Закону (№2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин –підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.  

Статтею  93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Заявник, в підтвердження відсутності боржника - ПП „Багос Плюс” за адресою державної реєстрації, надав до суду копію акту відсутності боржника за юридичною адресою від 25.07.2011 р. підписаний директором ПП „Тетран” –Шаповаловим А.В. відповідно до якого Боржника за юридичною адресою не виявлено, ознаки господарської діяльності підприємства відсутні, який на думку заявника, свідчать про належний доказ відсутності боржника  за місцем реєстрації.

Відповідно до вимог статті 17 Закону „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” (надалі закон 755-ХV), який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (пункт 7 статті 19 зазначеного Закону (755-ХV).

Саме зазначений запис державного реєстратора є доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.  

Відповідна правова позиція викладена у Пункті 105 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство”.

Водночас Заявником до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ПП „Багос Плюс” не надано доказів, які підтверджують відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Заявник обґрунтовує свої безспірні грошові вимоги до боржника договором поставки  № 44 від 02.06.2011 р., видатковою накладною від 03.06.2011 р. за № РН-0000085, податковою накладною та визнаних боржником  претензій боржником по сплаті заборгованості.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ) містить загальні норми, а стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

За змістом ч.3 ст.6 та ч.ч. І, 8 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

    Відповідно до  Закону (№2343-ХІІ) вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

    Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10. 2006р. у справі № 3/157.

Разом з цим, заявником не надано господарському суду відомостей  податкового органу про останню дату подання боржником податкової звітності та не надано належних доказів, які б свідчили про наявність інших ознак відсутності підприємницької діяльності боржника - ПП „Багос Плюс”.

Відповідно до п.б ч.2 ст. 3 Декрету Кабінету міністрів України „Про державне мито” розмір ставки державного мита, із заяв кредиторів про  порушення справ про банкрутство,  а також із заяв кредиторів, які  звертаються з майновими вимогами до  боржника після оголошення про  порушення справи про банкрутство, станом на дату подачі до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, встановлено у розмірі п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 85 грн. 00 коп.   

Однак, відповідно до наданої господарському суду квитанції від 10.08.2011 р. № 4361.265.4 заявником було сплачено державне мито у розмірі 03 грн. 40 коп., про що 11.08.2011 р. складено акт за № 1041, таким чином заявником не надано господарському суду доказів сплати державного мита в установленому законом порядку та розмірі.

Відповідно до п. п. 3, 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: не подано належних доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі та не подано доказів на яких ґрунтується заява.

Таким чином, Заявником не надано доказів відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, доказів безспірних вимог та доказів неплатоспроможності боржника,  а тому заява ПП „Тетран” підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону (№ 2343-ХІІ)  та п. п. 3, 4  ст. 63 ГПК України.

Керуючись п. п. 3, 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Приватного підприємства „Тетран” ( 65026, м. Одеса, вул. Пастера 64, код ЄДРПОУ 36289155 )  про визнання банкрутом Приватного підприємства „Багос Плюс” (65023, м. Одеса, вул. Преображенська 21, код ЄДРПОУ 37224607 ) у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” - повернути без розгляду.

2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3. Матеріали заяви про порушення провадження  справи про банкрутство  на 56 аркушах.

Суддя                                                                                 Ровинський О.Ю.