16/17-2732-2011
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"22" серпня 2011 р.Справа № 16/17-2732-2011
Господарський суд Одеської області
У складі судді –Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань –Скоробрух Т.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „УКРГРІТ” до товариства з обмеженою відповідальністю „ВИСО-ЮГ” про стягнення 9 910,73 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „УКРГРІТ” (надалі за текстом –ТОВ „УКРГРІТ”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „ВИСО-ЮГ” (надалі за текстом –ТОВ „ВИСО-ЮГ”) про стягнення заборгованості за поставлений на підставі видаткової накладної № РН –0000292 від 15.09.2007р. товар на суму 8 831,81 грн., інфляційні витрати за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 883,17 грн. та три проценти річних в сумі 195,75 грн., а всього 9910,73 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання, відзив на позов суду не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення позивача, суд дійшов до наступних висновків.
На підставі видаткової накладної № РН-0000292 від 15.09.2007р. ТОВ „УКРГРІТ” було продано ТОВ „ВИСО-ЮГ” шлак гранульований для струмного очищення в загальній кількості 69 тон на суму 18 231,73 грн. з урахуванням ПДВ. Прийняття товару на підставі названої видаткової накладної підтверджується підписом повноважного представника ТОВ „ВИСО-ЮГ” на примірнику накладної, який скріплений відповідною печаткою.
В подальшому, зазначений товар був переданий для відправлення на адресу відповідача залізницею, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 4150263, виданою станцією Нікель-Побузький Одеської залізниці.
Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Право чини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). При цьому, правочини між юридичними особами належить обов'язково вчиняти у письмовій формі (п.1 ч. 1 ст. 208 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу положень ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Проаналізувавши вищенаведені приписи цивільного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу товару, вчинення якого посвідчується видатковою накладною № РН-0000292 від 15.09.2007р.
У відповідності до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Статтею 664 ЦК України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця достачити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
В силу приписів ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Позивачем прийняті на себе зобов'язання щодо передачі товару відповідачу були виконані належним чином, що, як вже зазначалося по тексту рішення вище, підтверджується видатковою накладною № РН-0000292 від 15.09.2007р., за якою ТОВ „ВИСО-ЮГ” прийняло від ТОВ „УКРГРІТ” шлак гранульований для струмного очищення в загальній кількості 69 тон на суму 18 231,73 грн. з урахуванням ПДВ, із підписом повноважного представника ТОВ „ВИСО-ЮГ” на примірнику накладної, який скріплений відповідною печаткою, та квитанцією про приймання вантажу № 4150263, виданою станцією Нікель-Побузький Одеської залізниці.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідачем прийняти на себе зобов'язання щодо оплати придбаного за видатковою накладною № РН-0000292 від 15.07.2007р. товару були виконані частково на суму 9399,92 грн., внаслідок чого, за відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 8831,81 грн., яка до нинішнього часу у добровільному порядку ТОВ „ВИСО-ЮГ” не погашена.
У зв'язку із нездійсненням відповідачем повної оплати за придбаний товар, ТОВ „УКРГРІТ” було надіслано на адресу ТОВ „ВИСО-ЮГ” листа від 01.09.2010р. за вих. № 176 з вимогою про сплату боргу, який було отримано відповідачем 16.09.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення під розписку.
Нездійснення відповідачем повного розрахунку за придбаний товар після пред'явлення відповідної вимоги зумовило звернення позивача до суду із даним позовом, за яким ТОВ „УКРГРІТ” висуваються вимоги про стягнення з ТОВ „ВИСО-ЮГ” непогашеної частини заборгованості у розмірі 8831,81 грн., інфляційних витрат в сумі 883,17 грн. та трьох відсотків річних в сумі 485,74 грн., а всього 9910,73 грн.
З матеріалів справи не вбачається встановлення строку оплати придбаного відповідачем за видатковою накладною № РН-0000292 від 15.07.2007р. товару, у зв'язку з чим, як зазначалось вище, позивачем була направлена рекомендованим листом через установи зв'язку відповідна вимога про сплату заборгованості в сумі 8831,81 грн., викладена у листі від 01.09.2010р. за вих. № 176.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приймаючи до уваги отримання ТОВ „ВИСО-ЮГ” вимоги про сплату заборгованості в сумі 8831,81 грн. 16.09.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення під розписку, відповідно до ст. 530 ЦК України ТОВ „ВИСО-ЮГ” було зобов'язано оплатити вказану заборгованість протягом семи днів від дня отримання цієї вимоги, тобто до 24.09.2010р.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За таких обставин, приймаючи до уваги нездійснення ТОВ „ВИСО-ЮГ” погашення заборгованості в сумі 8831,81 грн. за придбаний на підставі видаткової накладної № РН-0000292 від 15.07.2007р. товар, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ „УКРГРІТ” про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 8831,81 грн.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку із простроченням відповідачем виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань з оплати придбаного на підставі видаткової накладної № РН-0000292 від 15.07.2007р. товару, позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, здійснено розрахунок суми заборгованості із урахуванням індексу інфляції, яка складає 9714,98 грн., з яких 883,17 грн. є витратами від інфляції.
Розглянувши здійснений позивачем розрахунок суми витрат від інфляції /а.с 16/ в сумі 883,17 грн. за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, господарський суд зазначає наступне. Так, при здійснені цього розрахунку позивачем була допущено помилку, а саме: невірно визначено початок перебігу строку нарахування зазначених витрат від інфляції, який повинен розпочинатися, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, через сім днів від моменту пред'явлення цієї вимоги, тобто з 24.09.2010р.
Відповідно до положень листу Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” від 03.04.1997р. № 62-97р. у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, що зроблені в різні періоди, кожний внесок збільшується на розмір індексу інфляції відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок розпочинається с наступного місяця –червня.
За таких обставин, з урахуванням наведених рекомендацій Верховного Суду України, допущена позивачем помилка при здійснені розрахунку суми витрат від інфляції ніяким чином не впливає на його правильність та обґрунтованість, оскільки початок перебігу нарахування витрат від інфляції за порушення відповідачем грошового зобов'язання, в даному випадку, розпочався у другій половині вересня, як і період, з якого позивач здійснив наданий ним розрахунок.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що розрахунок витрат від інфляції здійснений позивачем з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим, вимоги ТОВ „УКРГРІТ” про стягнення заборгованості з оплати придбаного на підставі видаткової накладної № РН-0000292 від 15.07.2007р. товару з урахуванням витрат від інфляції у розмірі 9714,98 грн. підлягають задоволенню.
Окрім того, в порядку ст. 625 ЦК України позивачем станом на 16.06.2011р. нараховано три відсотки річних на суму простроченого грошового зобов'язання в розмірі 195,75 грн. Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань, суд також звертає угаву позивача на допущені ним помилки при його здійсненні.
Так, при розрахунку суми трьох відсотків річних, нарахованих на суму простроченого грошового зобов'язання, позивачем також невірно визначено початок перебігу строку нарахування зазначених відсотків, який розпочинається не з моменту отримання відповідачем відповідної вимоги про виконання грошового зобов'язання, яким є 16.09.2010р., а, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, через сім днів від моменту пред'явлення цієї вимоги, тобто з 24.09.2010р.
Таким чином, сума трьох відсотків річних, нарахованих на прострочену заборгованість з оплати придбаного на підставі видаткової накладної № РН-0000292 від 15.07.2007р. товару, враховуючи сплив строку на виконання цього зобов'язання після пред'явлення вимоги, повинна становити 193, 09 грн., а саме:
8831,81*266 (кількість днів прострочення з 24.09.2010р. по 16.06.2010р.)*0,03/365 = 193,09 грн.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням уточнених розрахунків суми трьох процентів річних, господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення зазначених вимог позивача на суму 193,09 грн.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „ВИСО-ЮГ” перед ТОВ „УКРГРІТ” за поставлений на підставі видаткової накладної № РН-0000292 від 15.07.2007р. товар на загальну суму 9908,07 грн., що складається з заборгованості за поставлений товар з урахуванням індексу інфляції в сумі 9715,04 грн. та трьох відсотків річних в сумі 193,03 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи все наведене вище, суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення позову ТОВ „УКРГРІТ” на суму 9908,07 грн. Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь ТОВ „УКРГРІТ” суму основної заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 9715,04 грн. та трьох відсотків річних в сумі 193,03 грн. відповідно до ст.ст. 11, 202, 207, 208, 509, 525, 526, 530, 610, 615, 617, 625, 629, 640, 655, 662, 664, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України.
Судові витрати, пов'язані із сплатою державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно із ст. 44, ч. 3 ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 11, 202, 207, 208, 509, 525, 526, 530, 610, 615, 617, 625, 629, 640, 655, 662, 664, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд ,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ВИСО-ЮГ /68000, Одеська область, м. Іллічівськ, а/с 567, код ЄДРПОУ 31886171, р/р 260015011 в Одеській обласній філії АППБ „Аваль” МФО 328351/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „УКРГРІТ” /54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, 70 к. 2, код ЄДРПОУ 33310770, р/р 26000001326741 в ЗАТ „ОТП-Банк”, МФО 300528/ суму основної заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 9715,04 грн. /дев'ять тисяч сімсот п'ятнадцять грн. 04 коп./, три відсотки річних в сумі 193,03 грн. /сто дев'яносто три грн. 03 коп./, витрати зі сплати державного мита в сумі 101, 97 грн. /сто одна грн. 97 коп./, витрати з оплати послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,94 грн. /двісті тридцять п'ять грн. 94 коп./. Наказ видати.
3. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення підписане 25.08.2011р.
Суддя Желєзна С.П.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 22.08.2011 |
Оприлюднено | 30.08.2011 |
Номер документу | 17880516 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Желєзна С.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні