Рішення

від 03.08.2011 по справі 58/256

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

58/256

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  58/256

03.08.11

За позовом Публічного акціонерного товариства “Київенерго”в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”

  до   Товариства з обмеженою відповідальністю “Сім”

про стягнення заборгованості, 359,78 грн.                                                                                                               

                                                            Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача –Фінагіна В.Б., посв. № 1575 від 08.06.2011 року

Від відповідача –не з'явився

                            ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сім” про стягнення заборгованості, 359,78 грн.

Ухвалою Господарського суду міста від 18.07.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.08.2011 року.

У судове засідання 03.08.2011 року представникі сторін з'явились.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі, платіжні доручення по відповідному договору, довідку про надходження коштів станом на 03.08.2011 року, виписку ЄДРПОУ.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 03.08.2011 року не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 03.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

                                                                  ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сім»(відповідач) було укладено договір на постачання електричної енергії від 23.10.2000року № 344 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору, Позивач постачає Відповідачу електричну енергію, а останній зобов'язується оплачувати використану енергію своєчасно та в повному обсязі.

Пунктом 2 Додатку 13а до Договору зобов 'язано Відповідача здійснити повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, в 3 денний строк після дати, зазначеної в платіжному документі які, згідно п.1. цього ж Додатку, відповідач щомісяця 22 числа отримує після надання звіту про використану електроенергію.

Позивач до матеріалів справи долучено копії звітів про використану активну електроенергію за спірний період, рахунки-розшифровки за спірний період, акти приймання-передачі товарної продукції та акти надання послуги з компенсації перетікання реактивної енергії за спірний період, а також довідку про надходження коштів за спожиту електричну енергію, що є первинними документами, на яких грунтуються позовні вимоги.

     Між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу а ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання-його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії та оригінали яких знаходяться у матеріалах справи.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Факт та момент передачі товару підтверджується звітами/актами про використану активну електричну енергію, що повинні надаватися Відповідачем з чітким зазначенням обсягу спожитої електричної енергії та періоду споживання (п. 1 Додатку 13 до Договору).

Позивачем при розрахунку вартості спожитої активної електричної енергії застосовуються тарифи, які встановлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Позивач зазначає, що взяті на себе зобов'язання виконав. Однак Відповідачем систематично порушуються договірні зобов'язання, внаслідок чого за період з 01.05.2009 по 01.06.2011 виникла заборгованість за використану активну електричну енергію, яка станом на 01.06.2011 становить 263,79 грн., що підтверджується копіями звітів про спожиту електричну енергію за спірний період, рахунками- розшифровками за спірний період, актами приймання-передачі товарної продукції, а також довідкою про надходження коштів за спожиту електричну енергію.

   У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у встановленому законом порядку позовних вимог не оспорив, відзиву на позовну заяву та доказів, що підтвержують відсутність заборгованості не надав.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 263,79 грн.

   Крім суми основного боргу позивач просить стягнути суму інфляції в розмірі 73,99 грн. та 22,00 грн. 3% річних.

Статтею 625 ЦК України, передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин суд вважає що вимоги про стягнення суми інфляції в розмірі 73,99 грн. та 3% річних в сумі 22,00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                                         В И Р І Ш И В:

        1. Позовні вимоги задовольнити повністю.              

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сім” (02002, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Каховська, буд.60, ідентифікаційний код 22912902) на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго”(01001, м. Київ, Печерський р-н, пл. І.Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 00131305) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення  суму 263,79 грн. (двісті шістдесят три гривні 79 коп.) основного боргу, інфляційної складової в сумі 73,99 грн. (сімдесят дев'ять гривень 99 коп.)  та  3% річних в сумі 22,00 грн. (двадцять дві гривні 00 коп.), 102,00 грн. ( сто дві гривні 00 коп.) витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                     О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено: 05.08.2011 р.