ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" серпня 2011 р. Справа № 12/044-11(34/151)
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Дьоміної С.Ю.
секретар: Кулакова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»
до приватного підприємства «СВ-І-Т ОДЯГУ»
про стягнення заборгованості у розмірі 1 894 753,75 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. –представник (довіреність №516-ГО/10 від 27.12.2010 року);
від відповідача: не з’явився,
ВСТАНОВИВ:
14 березня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(далі –позивач) до приватного підприємства «СВ-І-Т ОДЯГУ»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 894 753,75 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов кредитного договору №46/КВ-08 від 20.06.2008 року (далі –договір), згідно з якими позивач зобов’язувався надати відповідачу кредит у розмірі 175 000,00 дол. США, а відповідач зобов’язувався повернути позивачу кошти, надані в кредит, до 19.06.2023 року та сплатити проценти за користування ними.
Відповідач, починаючи з грудня 2008 року, зобов’язань, взятих на себе за договором, не виконував.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг (кредит) у розмірі 169 964,58 дол. США (що станом на 24.01.2011 року становив 1 349 943,68 грн.), проценти за користування кредитом у сумі 54 042,14 дол. США (що станом на 24.01.2011 року становили 429 229,69 грн.), пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 4 764,99 дол. США (що станом на 24.01.2011 року складала 37 845,93 грн.) та пеню за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом у розмірі 9 787,15 дол. США (що станом на 24.01.2011 року складала 77 734,44 грн.).
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 14.03.2011 року, справу призначено до розгляду 29.03.2011 року.
У позовній заяві містилось клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно відповідача в межах заявленого позову, у задоволенні якого ухвалою суду від 14.03.2011 року було відмовлено, з огляду на те, що позивач не надав достатнього документального підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
29 березня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 12.04.2011 року.
31 березня 2011 року на адресу господарського суду Київської області надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої місцезнаходженням відповідача є: м. Київ, Шевченківський р-н.
У зв’язку з цим, ухвалою суду від 31 березня 2011 року матеріали справи були передані за підсудністю до господарського суду міста Києва.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.05.2011 року матеріали справи були передані за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області, у зв’язку з тим, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АЄ№073283, місцезнаходженням відповідача є: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Славіна, 44, кв. 76.
04 липня 2011 року справу прийнято до провадження господарським судом Київської області, розгляд справи призначено на 02.08.2011 року.
02 серпня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача у судове засідання не з‘явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення йому поштових відправлень, долученими до матеріалів справи, про причини неявки суд не повідомив.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 16.08.2011 року.
16 серпня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача у судове засідання не з‘явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 19.08.2011 року.
19 серпня 2011 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи, був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:
20 червня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(далі –позивач) та приватним підприємством «СВ-І-Т ОДЯГУ»(далі –відповідач) був укладений кредитний договір №46/КВ-08 (далі –договір), згідно з умовами якого позивач зобов’язувався надати відповідачу кредит у розмірі 175 000,00 дол. США, а відповідач обов’язувався повернути позивачу кошти, надані в кредит, до 19.06.2023 року та сплатити проценти за користування ними.
Позивач перерахував відповідачу кошти у розмірі 175 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №15 від 20.06.2008 року.
Проте відповідач, починаючи з грудня 2008 року, взяті на себе за договором зобов’язання не виконував.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг (кредит) у розмірі 169 964,58 дол. США (що станом на 24.01.2011 року становив 1 349 943,68 грн.), проценти за користування кредитом у сумі 54 042,14 дол. США (що станом на 24.01.2011 року становили 429 229,69 грн.), пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 4 764,99 дол. США (що станом на 24.01.2011 року складала 37 845,93 грн.) та пеню за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом у розмірі 9 787,15 дол. США (що станом на 24.01.2011 року складала 77 734,44 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.
Ч. 2 цієї статті встановлено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Згідно з ч. 1 ст. 348 Господарського кодексу України, банк здійснює контроль за виконанням умов кредитного договору, цільовим використанням, своєчасним і повним погашенням позички в порядку, встановленому законодавством.
Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 599 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач жодних документів, що спростовують доводи позивача або підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем, суду не надав.
Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 169 964,58 дол. США (що станом на 24.01.2011 року становив 1 349 943,68 грн.) обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.
Ч. 3 ст. 346 Господарського кодексу України встановлено, що кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
П. 1.1 договору передбачено, що процентна ставка за договором складає 15%.
Згідно з п. 4.6 договору, у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, відповідач сплачує у строки, передбачені п. 4.4 цього договору, проценти з розрахунку 17% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.
Оскільки відповідач своїх зобов’язань за договором не виконував, відсотки за користування кредитом нараховувались позивачем за період фактичного користування ним, тобто з 28.07.2008 року до 24.01.2011 року, та становлять 54 042,14 дол. США (що станом на 24.01.2011 року становило 429 229,69 грн.).
Відповідач на час розгляду справи документів, що підтверджують сплату ним позивачу процентів за користування кредитом або спростовують доводи позивача, суду не надав.
Так, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у сумі 54 042,14 дол. США (що станом на 24.01.2011 року становили 429 229,69 грн.) обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім стягнення основного боргу та процентів за користування кредитом, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 4 764,99 дол. США (що станом на 24.01.2011 року складала 37 845,93 грн.) та пеню за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом у розмірі 9 787,15 дол. США (що станом на 24.01.2011 року складала 77 734,44 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
П. 4.4 договору передбачено, що сплата відповідачем процентів здійснюється щомісяця в строк з 28-ого по останній робочій день поточного місяця на рахунок №206800131766 в філії КРУ ТОВ «Укрпромбанк», код банку в системі електронних платежів (МФО) 380076.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України закріплено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
П. 8.1 договору передбачено, що у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісії відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.
Враховуючи період заборгованості з 01.08.2008 року до 01.02.2009 року та розмір заборгованості за кредитом 169 964,58 дол. США, а також те, що облікова ставка Національного банку України становила 12,0% (Постанова НБУ від 21.04.2008р. №107), то розмір пені за прострочення виплати кредиту становить 44,17 дол. США (станом на 19.08.2011 року становила 352,03 грн.), які підлягають стягненню.
Оскільки за період заборгованості з 01.10.2008 року до 01.04.2009 року розмір заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом складав 54 042,14 дол. США, а облікова ставка Національного банку України становила 12,0% (Постанова НБУ від 21.04.2008р. №107), то розмір пені за прострочення виплати процентів за користування кредитом становить 137,87 дол. США ( станом на 19.08.2011 року становила 1 098,82 грн.), які підлягають стягненню.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 3 ст. 346, ч. ч. 1, 2 ст. 345, ч. 1 ст. 348, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 599, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»до приватного підприємства «СВ-І-Т ОДЯГУ»про стягнення заборгованості у розмірі 1 894 753,75 грн. задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства «СВ-І-Т ОДЯГУ»(Київська обл., м. Біла Церква, вул. Славіна, 44, кв. 76, код 26386936) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(м. Київ, бульвар Л. Українки, 26, код 19357325) основний борг (кредит) у розмірі 169 964,58 дол. США (сто шістдесят дев’ять тисяч дев’ятсот шістдесят чотири долари 58 центів), що за офіційним курсом НБУ станом на 19.08.2011 року становить 1 354 617,70 грн. (один мільйон триста п’ятдесят чотири тисячі шістсот сімнадцять грн. 70 коп.); проценти за користування кредитом у розмірі 54 042,14 дол. США (дві п’ятдесят чотири тисячі сорок два долари 14 центів), що за офіційним курсом НБУ станом на 19.08.2011 року становить 430 715,86 грн. (чотириста тридцять тисяч сімсот п'ятнадцять грн. 86 коп.); пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 44,17 дол. США (сорок чотири долари 17 центів), що за офіційним курсом НБУ станом на 19.08.2011 року становить 352,03 грн. (триста п’ятдесят дві грн. 03 коп.); пеню за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом у розмірі 137,87 дол. США (сто тридцять сім доларів 87 центів), що за офіційним курсом НБУ станом на 19.08.2011 року становить 1 098,82 грн. (одна тисяча дев’яносто вісім грн. 82 коп.); 17 867,85 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят сім грн. 85 коп.) витрат на сплату державного мита; 222,55 грн. (двісті двадцять дві грн. 55 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С.Ю. Дьоміна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 25.08.2011 року.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 19.08.2011 |
Оприлюднено | 01.09.2011 |
Номер документу | 17886927 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Дьоміна С.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні