Рішення

від 26.08.2011 по справі 12/109-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/109-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" серпня 2011 р.                                                                  Справа № 12/109-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:                    судді Дьоміної С.Ю.

секретар:                    Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом                    управління житлово-комунального господарства «Біличі»

до             закритого акціонерного товариства «Гірничовидобувний

                         і каменеобробний комбінат «Біличі»

про               стягнення заборгованості у розмірі 120 277,18 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:      не з'явився;

від відповідача:  не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява управління житлово-комунального господарства «Біличі»(далі –позивач) до закритого акціонерного товариства «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 120 277,18 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач пояснив, що 01 серпня 2002 року між ним та відповідачем був укладений договір на забезпечення водою, тепловою енергією, прийом стоків та вивезення твердих відходів №6 (далі –договір №6), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався надавати відповідачу наступні послуги: водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гаряче водопостачання, викачка стоків та вивезення твердих відходів (далі –послуги), а відповідач зобов'язувався зазначені послуги оплачувати вчасно та в повному обсязі.

15 вересня 2005 року між сторонами був укладений договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення та вивезення відходів №29/05 (далі –договір №29/05), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався надавати відповідачу послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення, вивезення ТПВ та рідких стоків (далі –послуги), а відповідач зобов'язувався зазначені послуги оплачувати вчасно та в повному обсязі.

20 листопада 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг з водопостачання, водовідведення, вивезення ТПВ №98 (далі –договір №98), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався надавати відповідачу послуги з централізованого холодного водопостачання, централізованого водовідведення та вивезення ТПВ (далі –послуги), а відповідач зобов'язувався надані йому позивачем послуги оплачувати вчасно та в повному обсязі.

Відповідач, надані йому позивачем послуги, оплатив частково, з 01.01.2007 року мав заборгованість перед позивачем.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у сумі 75 922,02 грн., 6 094,49 грн. пені, три проценти річних у розмірі 6 716,80 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 31 543,87 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 24.06.2011 року, справу призначено до розгляду 12.07.2011 року.

12 липня 2011 року представники сторін у судове засідання не з'явились, витребуваних ухвалою суду документів не надали, про причини неявки суд не повідомили.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 09.08.2011 року.

13 липня 2011 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої місцезнаходженням відповідача є: Київська обл., м. Ірпінь, с.м.т. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 13, що свідчить про те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

09 серпня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 23.08.2011 року.

23 серпня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Крім цього, долучила до матеріалів справи копію ліцензії на централізоване водопостачання та водовідведення АВ№325957 та копію акту приймання-передачі виконаних робіт від 30.11.2010 року.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 26.08.2011 року.

26 серпня 2011 року представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

01 серпня 2002 року між управлінням житлово-комунального господарства «Біличі»(далі –позивач) та закритим акціонерним товариством «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі»(далі –відповідач) був укладений договір на забезпечення водою, тепловою енергією, прийом стоків та вивезення твердих відходів №6 (далі –договір №6), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався надавати відповідачу наступні послуги: водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гаряче водопостачання, викачка стоків та вивезення твердих відходів (далі –послуги), а відповідач зобов'язувався зазначені послуги оплачувати вчасно та в повному обсязі.

15 вересня 2005 року між сторонами був укладений договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення та вивезення відходів №29/05 (далі –договір №29/05), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався надавати відповідачу послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення, вивезення ТПВ та рідких стоків (далі –послуги), а відповідач зобов'язувався зазначені послуги оплачувати вчасно та в повному обсязі.

20 листопада 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг з водопостачання, водовідведення, вивезення ТПВ №98 (далі –договір №98), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався надавати відповідачу послуги з централізованого холодного водопостачання, централізованого водовідведення та вивезення ТПВ (далі –послуги), а відповідач зобов'язувався надані йому позивачем послуги оплачувати вчасно та в повному обсязі.

02 жовтня 2007 року сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, згідно з яким відповідач визнав борг перед позивачем у розмірі 46 248,04 грн. за послуги, надані йому позивачем за період з січня до вересня 2007 року.

01 січня 2010 року сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, з якого вбачається, що відповідач визнав борг перед позивачем у розмірі 46 914,46 грн. за послуги, надані йому позивачем за період з вересня 2007 року до грудня 2009 року.

У 2010 році позивач надав відповідачу послуг на загальну суму 23 520,00 грн., що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт від 28.02.2010 року, 31.03.2010 року, 30.04.2010 року, 31.05.2010 року, 30.06.2010 року, 31.07.2010 року, 31.08.2010 року, 30.09.2010 року, 31.10.2010 року, 30.11.2010 року (далі –акти приймання – передачі виконаних робіт).

У судовому засіданні представник позивача пояснила, що борг відповідача перед позивачем за надані послуги згідно з умовами вищевказаних договорів існував ще станом на 01.01.2007 року.

Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Ст. 599 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач документів, що підтверджують оплату наданих позивачем послуг або спростовують доводи позивача, суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з наданих представником позивача документів, а саме актів звірки взаємних розрахунків та актів приймання - передачі виконаних робіт, борг відповідача перед позивачем становить 70 434,46 грн.

Борг відповідача перед позивачем у сумі 5 487,56 грн. суд вважає недоведеним, оскільки інших документів, що підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 75 922,02 грн., представник позивача не надала.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача 6 094,49 грн. пені, три проценти річних у розмірі 6 716,80 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 31 543,87 грн.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

П. 4.1 договору №6 передбачено, що відповідач сплачує позивачу за надані послуги впродовж трьох банківських днів з дня вручення рахунку.

Відповідно до п. 5.1 договору №29/05, відповідач щомісячно сплачує позивачу за надані послуги не пізніше 10-го числа наступного за розрахунковим місяця.

Згідно з п. 4.1 договору №98, розрахунковий період оплати послуг –1 календарний місяць. Термін остаточних розрахунків не пізніше 10-ого числа наступного за розрахунковим місяцем.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно з п. 4.2 договору №6, за несвоєчасну оплату послуг відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 1% від простроченої суми за кожний прострочений день.

П. 5.4 договору №29/05 передбачено, що за несвоєчасне внесення плати з відповідача стягується пеня в розмірі встановленому законом, 0,1%.

Відповідно до ч. 7.2 договору №98, у разі несвоєчасної або неповної оплати послуг та/або відшкодування втрат відповідач сплачує пеню у розмірі 1% за кожен день прострочення від суми боргу.

Разом з тим, з обґрунтованого розрахунку позовних вимог вбачається, що ставка пені позивачем визначена у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Суд вважає, що розмір пені, враховуючи період заборгованості з 11.06.2010 року до 11.12.2010 року, суму боргу у розмірі 70 434,46 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила до 07.07.2010 року 9,5% (Постанова НБУ від 07.06.2010р. №259), з 08.07.2010 року до 09.08.2010 –8,5% (Постанова НБУ від 07.07.2010р. №320), а з 10.08.2010 року –7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010р. №377), складає 5 062,49 грн., що підлягають стягненню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прострочення платежу з 11.10.2007 року до 10.01.2011 року складає 1 187 днів, тому три проценти річних від суми 70 434,46 грн. становлять 5 945,54 грн., які підлягають стягненню.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з 11.10.2007 року до 10.11.2010 року у 2007 році: у жовтні - 102,9% (УК №209 від 08.11.2007р.), листопаді - 102,2% (УК №231 від 08.12.2007р.), грудні - 102,1% (УК №3 від 09.01.2008р.); у 2008 році: у січні - 102,9% (УК №25 від 08.02.2008р.), лютому - 102,7% (УК №46 від 12.03.2008р.), березні - 103,8% (УК №65 від 08.04.2008р.), квітні - 103,1% (УК №84 від 08.05.2008р.), травні - 101,3% (УК №105 від 10.06.2008р.), червні - 100,8% (УК №123 від 09.07.2008р.), липні - 99,5% (УК №144 від 07.08.2008р.), серпні - 99,9% (УК №165 від 06.09.2008р.), вересні - 101,1% (УК №187 від 08.10.2008р.), жовтні - 101,7% (УК №210 від 08.11.2008р.), листопаді - 101,5% (УК №231 від 09.12.2008р.), грудні - 102,1% (УК №1 від 09.01.2009р.); у 2009 році: у січні - 102,9% (УК №23 від 10.02.2009р.), лютому - 101,5% (УК №43 від 11.03.2009р.), березні - 101,4% (УК №63 від 08.04.2009р.), квітні - 100,9% (УК №80 від 07.05.2009р.), травні - 100,5 % (УК №101 від 10.06.2009р.), червні - 101,1% (УК №120 від 08.07.2009р.), липні - 99,9% (УК №143 від 08.08.200р.), серпні - 99,8% (УК №164 від 09.09.2009р.), вересні - 100,8% (УК №185 від 08.10.2009р.), жовтні - 100,9% (УК №208 від 10.11.2009р.), листопаді - 101,1% (УК №228 від 08.12.2009р.), грудні - 100,9% (УК №3 від 09.01.2010р.); у 2010 році: у січні  - 101,8% (УК №24 від 09.02.2010р.), лютому - 101,9% (№44 від 10.03.2010р.), березні - 100,9 % (УК №64 від 08.04.2010р.). квітні - 99,7% (УК №83 від 08.05.2010р.), травні - 99,4% (УК №102 від 08.06.2010р.), червні - 99,6% (УК №123 від 08.07.2010р.), липні - 99,8% (УК №146 від 10.08.2010р.), серпні - 101,2% (№165 від 08.09.2010р.), вересні - 102,9% (УК №187 від 08.10.2010р.), жовтні - 100,5 % (№209 від 09.11.2010р.), листопаді - 100,3% (УК №230 від 08.12.2010р.), враховуючи, що розмір заборгованості становив 70 434,46 грн., складає 26 374,76 грн., які підлягають стягненню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232,  ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530, ст. 599, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України,  ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 33, ч. 5 ст. 49, ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов управління житлово-комунального господарства «Біличі»до закритого акціонерного товариства «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі»про стягнення заборгованості у розмірі 120 277,18 грн. задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі»(Київська обл., м. Ірпінь, с.м.т. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 13, код 00292474) на користь управління житлово-комунального господарства «Біличі»(Київська обл., с.м.т. Коцюбинське, вул. Меблева 11-А, код 23579209) основний борг у сумі 70 434,46 грн. (сімдесят тисяч чотириста тридцять чотири грн. 46 коп.); 5 062,49 грн. (п'ять тисяч шістдесят дві грн. 49 коп.) пені; суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 26 374,76 грн. (двадцять шість тисяч триста сімдесят чотири грн. 76 коп.); три проценти річних у розмірі 5 945,54 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот сорок п'ять грн. 54 коп.); 1 078,17 грн. (одну тисячу сімдесят вісім грн. 17 коп.) витрат на сплату державного мита; 211,55 грн. (двісті одинадцять грн. 55 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя                                                                                                                         С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 30.08.2011 року.