Рішення

від 26.07.2011 по справі 18/1751/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        26.07.2011р.                                                                      Справа №18/1751/11

за позовом фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 18021

до  Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМК Андора", (юр. адреса: Квартал 278, буд. 13 кв. 15, м.Кременчук,Полтавська область,39610) (поштова адреса:Квартал 297, буд. 2 кв. 39, м.Кременчук,Полтавська область,39610

про стягнення 19887,08грн.

Суддя Кльопов І.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, дов. №211549 від 25.07.2011р.

від відповідача:  не з"явився.          

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача .заборгованості за договором реалізації та поставки бетону від 10.08.2010р. у розмірі 19887,08грн., у т.ч. 16565,00грн. - сума основного боргу, 1047,53грн. - штрафні санкції, 1869,06грн. - інфляційні нарахування, 405,49грн. - 3% річних.

Відповідач відзив на поозов не надав, в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).

У судовому засіданні 26.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст.85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши і оцінивши подані позивачем  докази, на які він посилався як на підставу своїх вимог, суд встановив.

Між ПП ОСОБА_1 та ТОВ "ПМК Андора" було 10.08.2010р. укладено договір реалізації та поставки бетону..

Відповідно до даного договору позивач зобов"язаний  доставляти вантаж (бетон та розчин) з місця призначення, яким є м.Черкаси до пункту призначення, яким є с.Мар"янівка, Полтавської області, а відповідач зобов"язаний оплатити доставлений товар та його перевезення.

За період з 10.08.2010р. по 29.08.2010р. позивач передав відповідачу продукцію на загальну суму 47505,00грн. та надав послуги з його доставки на суму 27760,00грн., що підтверджується накладними та актами здачі-приймвння (копії в матеріалах справи).

Відповідно до п.5.1 договору замовник (відповідач) зобов"язаний оплатити вартість товару та послуги з його перевезення шляхом попереднього перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця (позивача). Остання поставка товару відбулася 29.08.2010р.

В порушення умов договору відповідач свої зобов"язання не виконав, товар та послуги оплатив частково, а саме у сумі - -58700,00грн.

Сума боргу відповідача перед позивачем становить 16565,00грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є  правовідношення,  у якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання  має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

          Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору. Не допускається  одностороння   відмова   від   виконання зобов'язань,  крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встанов леного індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так, сума інфляційних нарахувань становить  - 1869,06грн. та 3% річних - 405,49грн.

В частині стягнення з відповідача штрафної санкції у розмірі 1047,53грн., суд виходить з наступного.

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб"єктами господарювання, згідно із положеннями Господарського процесуального кодексу України є предметом регулювання Господарського кодексу України.

    Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно  п.6.1. договору у випадку порушення своїх зобов"язань за договором сторони несуть відповідальність, визначену договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов"язання є його невиконання або неналежне виконання, тобото виконання з порушенням умов, визначех змістом зобов"язання.

Оскільки відповідачем не виконані належним чином зобов"язання, передбачені договором, то це є підставою для застосування господарських санкцій.

Відповідно до ст.231 ГК України за порушення грошових зобов"язань винна сторона сплачує штрафні санкції, які встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Зокрема, п.6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Таким чином, штрафні санкції підлягають стягненню в межах шести місяців.

Після здійсненого перерахунку, суд вважає, що сума штрафних санкцій у розмірі 1047,53грн. є  такою, що підлягає стягненню.

Отже, загальна сума боргу відповідача становить 19887,08грн..

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, а також подані  додаткові докази, заслухавши  пояснення позивача, всебічно, повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши всі обставин справи в їх сукупності,  суд дійшов висновку про задоволення позову.

На підставі матеріалів справи та керуючись  ст. ст. 43, 49, 82-85  ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з  Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМК Андора", (юр. адреса: Квартал 278, буд. 13 кв. 15, м.Кременчук,Полтавська область,39610) (поштова адреса:Квартал 297, буд. 2 кв. 39, м.Кременчук,Полтавська область,39610, код 36345743) на користь фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1  ( АДРЕСА_1, 18021, ,ідент. № НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 19887,08грн., у т.ч. 16565,00грн. - сума основного боргу, 1047,53грн. - штрафні санкції, 1869,06грн. - інфляційні нарахування, 405,49грн. - 3% річних, 198,87грн. держмита та 236,00грн. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

                   Суддя                                                                      Кльопов І.Г.