Рішення

від 04.08.2011 по справі 5019/1181/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5019/1181/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"04" серпня 2011 р.                                                                            Справа  № 5019/1181/11

за позовом  Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин"  

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство "Балки"

до відповідача   Селянське (фермерське) господарство "Україна"        

про заборону вчинення дій, які можуть порушити право власності

Суддя  Бережнюк В.В.

Представники:

Від позивача  : Нестеришин Т.С.

Від відповідача :  Власова Т.С., директор Кітюк В.В.   

Від третьої особи : Нестеришин Т.С.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 19 липня 2011 року до 04 серпня 2011 року.         

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом до Селянського (фермерського) господарства "Україна", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство "Балки", про заборону відповідачу вчинення дій щодо захоплення, оприбуткування та реалізації поголів'я свиней в кількості 3588 шт., які належать на праві власності ТзОВ "Будинок тканин".

19 липня 2011 року від позивача через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення та заява про уточнення позовних вимог, згідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" просить суд заборонити Селянському (фермерському) господарству "Україна" вчинення дій з захоплення, оприбуткування та реалізації поголів'я свиней в кількості 3 844 шт., які належать на праві власності ТзОВ "Будинок тканин" та знаходяться в свинарниках (інвентарні номери 400,401,402) в селі Рідків Радивилівського району Рівненської області.

В обґрунтування позовних вимог та додаткових пояснень позивач зазначає, що між ним та ПП "Балки"  було укладено Договір про надання послуг №30 від 01.01.2011 р. по виконанню сільськогосподарських робіт по догляду за тваринами позивача та зберігати зерно для кормів тварин. ПП "Балки" повідомило позивача про те, що СФГ "Україна" направило для ПП "Балки" листи з погрозою захопити, оприбуткувати та реалізувати поголів'я свиней, що належать позивачу на праві приватної власності. ТзОВ "Будинок тканин" вважає, що у нього наявні обґрунтовані підстави передбачати порушення його права власності на поголів'я свиней, які знаходяться в селах Рідків, Митниця, Нова Митниця Радивилівського району Рівненської області. Покликаючись на статті 316, 319, 321, 386 Цивільного кодексу України позивач просить суд заборонити Селянському (фермерському) господарству "Україна" вчинення дій з захоплення, оприбуткування та реалізації поголів'я свиней в кількості 3 844 шт., які належать на праві власності ТзОВ "Будинок тканин" та знаходяться в свинарниках (інвентарні номери 400,401,402) в селі Рідків Радивилівського району Рівненської області.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги повністю з підстав, що викладені у позовній заяві та письмових поясненнях по суті спору. Просить суд позов задоволити.

Відповідач подав письмовий відзив на позов у якому позовні вимоги не визнає. Вказує, що у свинарниках СФГ "Україна" знаходиться поголів'я свиней, які не належать відповідачу. Тварини були розміщені у свинарники відповідача Приватним підприємством "Балки", оскільки останній неправомірно користувався майном відповідача. Однак між СФГ "Україна" та ПП "Балки" не існує договорів чи інших домовленостей, у яких виражена воля сторін щодо розміщення згаданих тварин у приміщеннях (свинарниках), які належать СФГ "Україна". Тому останній звертався до ПП "Балки" з вимогою вивезти свиней з приміщень відповідача, оскільки СФГ "Україна" не має можливості використовувати згадані свинарники на власний розсуд для здійснення господарської діяльності та розміщення у них своїх тварин.

Крім того, відповідач зазначає, що між ним та ПП "Балки " існував спір щодо усунення перешкод у здійсненні господарської діяльності. А саме, господарським судом Рівненської області було розглянуто справу №12/119 за позовом СФГ "Україна" до відповідача ПП "Балки" про усунення перешкод у здійсненні господарської діяльності - зобов'язання  ПП "Балки"  повернути майно, яким останнє володіє без правових підстав. Рішенням від 27.10.2010 р. суд відмовив позивачу у задоволенні позову. Проте Львівським апеляційним господарським судом було прийнято постанову від 31.01.2011 р., що на даний час набрала законної сили, якою рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про зобов'язання  ПП "Балки" повернути для СФГ "Україна" майно, перелік якого викладений у резолютивній частині постанови ЛАГС від 31.01.2011 р. До даного переліку майна, яке ПП "Балки" зобов'язане повернути СФГ "Україна" входять також свинарники - інвентарні номери 400, 401, 402, у яких розміщене поголів'я свиней, яке як зазначає позивач належить йому на праві власності.

Також відповідач пояснює, що між ТзОВ "будинок Тканини" та СФГ "Україна" не існує жодних договорів чи інших домовленостей, у яких виражена воля сторін щодо розміщення свиней, які належать позивачу на праві приватної власності, у приміщеннях (свинарниках), які належать СФГ "Україна".

Отже, відповідач вважає, що останній не порушує права власності позивача на належне йому поголів'я свиней, які знаходяться у приміщеннях свинарників СФГ "Україна", а лише звертається до ПП "Балки" з вимогою вивезти даних тварин із приміщень відповідача для надання можливості СФГ "Україна" вільно розпоряджатися належними йому свинарниками з метою здійснення господарської діяльності та розміщення власних тварин.

Враховуючи все вищевикладене відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд  відмовити позивачу у задоволенні позову.  

У судових засіданнях представники відповідача надали пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена у письмовому відзиві на позов. Просять в позові відмовити.

Від третьої особи надійшли письмові пояснення по суті спору,  у яких зазначає, що ПП "Балки" здійснює користування свинарниками, що належать СФГ "Україна". Право користування даними свинарниками підтверджується Договором оренди №1 від 02.01 2006 р., укладеним між ПП "Балки" та СФГ "Україна". Вказані свинарники розташовані у селі Рідків Радивилівського району Рівненської області, інвентарні номери 400, 401, 402 (згідно балансу відповідача). Третя особа вважає, що доводи та вимоги позивача, які викладені у позовній заяві є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, відповідача та третьої особи, повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що в позові слід відмовити. При цьому суд виходив з такого.

Судом встановлено, що 01 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" (Замовник) та Приватним підприємством "Балки" (Виконавець) було укладено Договір про надання послуг №30, за умовами якого ПП "Балки" зобов'язувалося за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі строку виконати сільськогосподарські роботи по догляду за тваринами Замовника та зберігати зерно для кормів тваринам, а Замовник зобов'язувався оплачувати надані послуги. Вартість послуг, що надаються за цим Договором, складає 120,00 грн. (п.3.1. Договору). Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2013 року (розділ 6 Договору "Дія договору"). Договір підписаний уповноваженими представниками позивача та третьої особи, та скріплений відбитками  печаток ТзОВ "Будинок тканин" та ПП "Балки" (арк.с.14-15).

01 січня 2011 року ТзОВ "Будинок тканин" та ПП "Балки" підписали акт прийому-передачі, згідно якого Замовник передає, а Виконавець приймає свині у кількості 3 632 (три тисячі шістсот тридцять дві) голови (арк.с.16).

02 січня 2006 року між Селянським (фермерським) господарством "Україна" (Орендодавець) та Приватним підприємством "Балки" (Орендар) укладено Договір №1 оренди майна, копія якого міститься у матеріалах справи (арк.с.46-47). Згідно предмету останнього Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове володіння та користування на умовах оренди, строком на 10 років, основні засоби, перелік яких наводиться в акті приймання-передачі, який є Додатком №1 (арк.с.48-53) до цього Договору. До переліку майна, яке передане в оренду відповідачем третій особі входять свинарники інвентарні номери 400, 401, 402 у селі Рідків Радивилівського району Рівненської області. Договір підписано уповноваженими представниками СФГ "Україна" та ПП "Балки та скріплено відбитком печатки ПП Балки".

05 травня 2011 року СФГ "Україна" звернулося до керівника ПП "Балки" з листом №7 (арк.с.10), у якому вимагало у строк до 15 травня 2011 року вивезти свиней з приміщень, які належать СФГ "Україна"  на праві оренди, та знаходяться на фермах с.Рідків, с.Митниця, та с.Н.Митниця. У листі також зазначалося, що у разі не вивезення поголів'я свиней у вказаний строк, СФГ "Україна" віднесе даних тварин на свій баланс та реалізує їх.

Також відповідачем було надіслано до ПП "Балки" лист №9 від 25.05.2011 р., у якому СФГ "Україна" повторно зверталося з вимогою вивезти поголів'я свиней з приміщень, які належать відповідачу, та було попереджено третю особу, що у разі не вивезення даних тварин у строк до 31 травня 2011 року, останні будуть реалізовані відповідачем.

У відповідь на звернення (листи) відповідача №7 та №9  ПП "Балки" надіслало відповідачу заяву №35 від 27.05.2011 р., у якій викладено прохання до СФГ "Україна" утриматися від вчинення дій щодо реалізації поголів'я свиней, які не належать ПП "Балки" (арк.с.12-13).   

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" зазначає, що поголів'я свиней, яке відповідач просить у ПП "Балки" вивезти з приміщень СФГ "Україна", належить на праві приватної власності позивачу. Тому останній вважає, що у нього наявні обґрунтовані підстави передбачати порушення його права власності на поголів'я свиней, та звертається до суду за захистом свого порушеного права.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За умовами ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст.317 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності  на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених ч.2 ст.353 цього Кодексу.

За умовами статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В свою чергу господарський суд, керуючись положеннями статті 43 Господарського процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається з матеріалів справи, у тексті Договору про надання послуг №30 від 01.01.2011 р. не обумовлено які саме тварини та у якій кількості передаються від позивача до ПП "Балки" для здійснення робіт по догляду за ними.  

Крім того, у акті прийому-передачі від 01.01.2011 р. не вказано, що свині у кількості 3 632 голови передаються до ПП "Балки" від ТзОВ "Будинок тканин" на підставі  Договору №30 від 01.01.2011 р. та у зв'язку з його виконанням.

У матеріалах справи  міститься бухгалтерська довідка №27 від 27 травня 2011 року, у якій зазначено, що у ПП "Балки" знаходяться свині у кількості 3468 голів, які є власністю ТзОВ "Будинок тканин". Разом з тим, позивачем до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують той факт, що у ТзОВ "Будинок тканин" у власності є поголів'я свиней та їх кількість (накладні на придбання поголів'я свиней у відповідній кількості, договір купівлі-продажу, договір дарування тощо).

З документів, які подані позивачем в якості доказів  вбачається, що у останніх не співпадає кількість поголів'я свиней, які за твердженням позивача перебувають у його власності. А саме, у бухгалтерській довідці (арк.с.17) вказана кількість свиней - 3486 голів, тоді як у акті прийому-передачі від 01.01.2011 р. (арк.с.16) зазначено  3632 голови,  у акті інвентаризації від 01.07.2011 р. (арк.с.44) - 3844 голови.

У справі відсутні належні докази того, що зазначені тварини, які знаходиться у свинарниках СФГ "Україна", належить саме ТзОВ "Будинок тканин", та на якій підставі тварини перебувають у відповідача.

Приватним підприємством "Балки" надано суду довідку №47 від 01.07.2011 р., у якій зазначає, що згідно укладеного між ним та ТзОВ "Будинок тканин" Договору про надання послуг №30 від 01.01.2011 р. свині дійсно знаходяться на фермах №1, №2, №3 у селі Рідків Радивилівського району Рівненської області, також вказана кількість голів тварин, їх вік та вага (арк.с.118).  Проте, у справі відсутні докази щодо укладення між відповідачем та ТзОВ "Будинок тканин" будь-яких договорів, що стосуються перебування поголів'я свиней у СФГ "Україна". Позивач належним чином не обґрунтував чому він звернувся з позовом саме до СФГ "Україна", адже останній надсилав листи №7 та №9 з проханням вивезти поголів'я свиней до ПП "Балки", а не до ТзОВ "Будинок тканин".

Окрім того слід зазначити, що між СФГ "Україна" та ПП "Балки " існував спір щодо усунення перешкод у здійсненні господарської діяльності. А саме, Львівським апеляційним господарським судом було прийнято постанову від 31.01.2011 р., що на даний час набрала законної сили, якою зобов'язано  ПП "Балки" повернути для СФГ "Україна" майно, перелік якого викладений у резолютивній частині постанови ЛАГС від 31.01.2011 р. (копія постанови на арк.с.28-30). До даного переліку майна, яке ПП "Балки" зобов'язане повернути СФГ "Україна" входять також свинарники - інвентарні номери 400, 401, 402, у яких, як зазначає позивач, розміщене поголів'я свиней, що  належать йому на праві власності. Отже, з наведеного випливає, що в судовому порядку встановлено факт чинення Приватним підприємством "Балки" перешкод у здійсненні господарської діяльності СФГ "Україна". Тому у суду є підстави вбачати, що СФГ "Україна" звертався до ПП "Балки" з листами №7 та №9 з вимогою вивезти тварин (свиней) із приміщень відповідача для надання можливості останньому вільно розпоряджатися належними йому свинарниками з метою здійснення господарської діяльності та розміщення власних тварин.

В силу статей 43, 47, 33, 38 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Таким чином, позивачем не наведено підстав та не подано належних доказів, які обґрунтовують правомірність звернення позивача саме до відповідача з позовом про заборону вчинення дій з захоплення, оприбуткування та реалізації поголів'я свиней в кількості 3 844 шт.

Господарським судом Рівненської області не встановлено достатніх та обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин".

Отже, враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" до відповідача Селянського (фермерського) господарства "Україна", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство "Балки", про заборону відповідачу вчинення дій щодо захоплення, оприбуткування та реалізації поголів'я свиней в кількості 3588 шт., які належать на праві власності ТзОВ "Будинок тканин", є необґрунтованими та не підтвердженими необхідними документами. Доводи позивача, які викладені у позовній заяві спростовуються наведеними вище правовими нормами та матеріалами справи. За таких обставин, в позові слід відмовити.

За умовами ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи при відмові в позові покладаються на позивача.      

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

       ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

   Суддя                                                                Бережнюк В.В.

повне рішення  підписано 19 серпня 2011 року