Рішення

від 16.08.2011 по справі 5019/1337/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5019/1337/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"16" серпня 2011 р.                                                                            Справа  № 5019/1337/11

за позовом         Дочірнє підприємство "Адідас-Україна"  

до відповідача    Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа спорт"        

про стягнення в сумі 256 749 грн. 60 коп.

                                                                                                               Суддя  Бережнюк В.В.

Представники:

Від позивача  :    не з'явився    

Від відповідача : Штогрін В.С.   

СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство “Адідас-Україна” звернулося до господарського суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа спорт” про стягнення 145 600,55 грн. заборгованості за поставлений товар, 53 662,77 грн. пені, 29 239,78 грн.  10% річних та 28 246,50 грн. збитків, завданих внаслідок інфляції.

11.07.2011р. позивач через канцелярію суду подав уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить стягнути з відповідача 145 600, 55 грн. заборгованості за поставлений товар, 15327,25 грн. пені, 29 239,78 грн.  10% річних та 28 246,50 грн. збитків, завданих внаслідок інфляції.

08.08.2011р. відповідач подав відзив, в якому з підстав, зазначених в останньому, заперечує проти позовних вимог в повному обсязі.

          Представник позивача в судове засідання 16.08.2011р. не з'явився, витребуваних судом доказів не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 161)

В судовому засіданні 16.08.2011р. представник відповідача заперечив проти позовних вимог в повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві.

          Суд зазначає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви без участі позивача на підставі ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

15.12.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений контракт на поставку товару № 20082-PAGDA-CR-14000 (а.с. 13-23), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність покупцю (відповідачу) товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей товар на умовах даного контракту.

На виконання умов контракту позивачем було відвантажено відповідачу товар на загальну суму 1 386 481 грн. 25 коп., що підтверджується накладними № SI 0117366 від 22.08.2008р. на суму 310088 грн. 35 коп., № SI 0117367 від 22.08.2008р. на суму 129929 грн. 25 коп., № SI 0120328 від 10.09.2008р. на суму 177031 грн. 25 коп.. № SI 0122512 від 24.09.2008р. на суму 297255 грн. 75 коп.. № SI 0128914 від 05.11.2008р. на суму 228859 грн. 95 коп. та № SI 0133273 від 03.12.2008р. на суму 243316 грн. 70 коп.. (а.с. 50-91).

Пунктом 3.9.1. контракту визначено, що на підтвердження замовлення товару відповідач повинен сплатити на рахунок позивача гарантійний платіж в розмірі 9% від суми контракту, що складає 145 831 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 3.10.1 контракту, відповідач зобов'язувався повністю розрахуватися за поставлений товар не пізніше, ніж через 60 днів від дати поставки.

В позовній заяві позивач вказує, що відповідач в порушення умов договору частково розрахувався з позивачем за поставлений товар в сумі 1 128 002 грн. 95 коп., крім того повернув товар згідно накладних на загальну суму 5 668 грн. 30 коп., а сума недовиконаного грошового зобов'язання відповідача за контрактом складає 145 600 грн. 55 коп.

Згідно з п. 7.2 Контракту, у випадку порушення відповідачем строків оплати товару, встановлених контрактом, позивач має право вимагати від відповідача сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період такого прострочення. Нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов'язань припиняється з дня наступного за днем надходження платежу на рахунок постачальника.

Позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 15327,25 грн. за період з 08.06.2009р. по 06.12.2010 р.

Пунктом 7.7 контракту передбачено сплату відповідачем 10 % річних за прострочення виконання зобов'язання.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України та пункту 7.7. контракту позивач нарахував відповідачу 10% річних в розмірі 29239 грн. 78 коп. за період з 08.06.2009р. по 10.06.2011р. та збитки, завдані внаслідок інфляції в розмірі 28 246 грн. 50 коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як зазначено вище згідно з пунктом 3.9.1. Контракту сторонами було погоджено, що на підтвердження замовлення товару ТОВ  “Альфа спорт”  повинно  сплатити  на рахунок ДП  “Адідас-Україна” гарантійний платіж в розмірі 9% від суми контракту, що склало 145 831 грн. 00 коп..

На виконання даної умови контракту відповідачем 17.07.2008 року було сплачено на рахунок позивача гарантійний платіж в розмірі 145 831 грн. 00 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по особовому рахунку відповідача (а.с.143)

Пунктом 3.9.2. контракту зазначено, що в разі виконання покупцем своїх зобов'язань за цим контрактом у повному обсязі, сума гарантійного платежу зараховується у рахунок платежів за останньою поставкою товарів.

На виконання умов контракту позивач поставив, а відповідач отримав товар згідно видаткових накладних на загальну суму 1 386 481 грн. 25 грн.

За період дії контракту відповідачем в рахунок оплати за поставлений товар було сплачено на рахунок позивача кошти в сумі 1 235 212 грн. 40 грн., що підтверджується наявними у справі банківськими виписками по особовому розрахунку відповідача (а.с. 129-145) Одночасно ТОВ “Альфа спорт” було повернуто товар на суму 5 668 грн. 30 коп.(а.с.93-105).

Таким чином, залишок суми по контракту становить 145 600 грн. 55 коп.

Отже, в зв'язку із виконанням зобов'язань відповідачем ДП “Адідас-Україна” повинно було здійснити зарахування суми гарантійного платежу - 145 600 грн. 55 коп. в рахунок платежу за останньою поставкою товару.

Пунктом 3.9.3. контракту було передбачено, що в разі порушення ТОВ “Альфа спорт” зобов'язань за контрактом з суми гарантійного платежу постачальником без погодження із покупцем погашаються суми грошових зобов'язань покупця перед постачальником.

Крім того, пунктом 3.9.4. контракту визначено, що в разі використання постачальником суми гарантійного платежу останній повинен надіслати про це письмове повідомлення покупцю із зазначенням суми та причини такого використання.

Однак в матеріалах справи відсутні жодні належні та допустимі докази надіслання позивачем відповідачу листа в порядку пункту 3.9.4. контракту.

Таким чином, відповідно до умов пункту 3.9.2. контракту сума гарантійного платежу в розмірі 145 600 грн. 55 коп. зараховується у рахунок платежів за останньою поставкою товарів

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В свою чергу господарський суд, керуючись положеннями статті 43 Господарського процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Господарським судом Рівненської області не встановлено достатніх та обґрунтованих підстав для задоволення позову Дочірнього підприємства “Адідас-Україна” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа спорт” про стягнення  256 749 грн. 60 коп. Позовні вимоги є необґрунтованими, не відповідають матеріалам справи, а відтак у позові слід відмовити.

На позивача покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати на підставі частин першої та п'ятої ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

   Суддя                                                                Бережнюк В.В.

повне рішення підписано 22 серпня 2011 року