Рішення

від 03.08.2011 по справі 48/253

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/253

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  48/253

03.08.11

За позовомВідкритого акціонерного товариства «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Промкомрезерв»

простягнення 28 770,42 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Богач Ю.В.

від відповідача:не з'явився  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів»(надалі –ВАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промкомрезерв»(надалі –ТОВ «Промкомрезерв») про стягнення 28 770,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.09.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нежилого приміщення №113 в порушення умов якого відповідач неналежним чином виконав взяте на себе грошове зобов'язання зі сплати орендних платежів за період з грудня 2008 р. по червень 2009 р., у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 21 042,72 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 388,09 грн., індексу інфляції у розмірі 4 114,17 грн. та 3% річних у розмірі 1 225,64 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.07.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.2011 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 22.06.2011 р., розгляд справи відкладено до 03.08.2011 р.

В судове засідання 03.08.2011 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання від 03.08.2011 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 37 літ «А»на яку було відправлено ухвалу суду від 22.06.2011 р. підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №10433049 від 07.07.2011 р.

Також, судом було додатково відправлено ухвали суду від 22.06.2011 р. та 20.07.2011 р. на адресу відповідача - 01042, м. Київ, вул. І. Кудрі, 5 офіс 416, яка вказана в позовній заяві.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2008 р. між ВАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів»(орендодавець) та ТОВ «Промкомрезерв»(орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення №113 (надалі –«Договір»).

Згідно п. 1.1 Договору орендодавець передає в строкову платну оренду орендарю нежиле приміщення матеріального складу №1 (головний магазин) загальною площею 150,2 кв.м. та нежиле приміщення на 4-му поверсі чотирьохповерхового будинку заводоуправління загальною площею 85,6 кв.м. у  відповідності з доданими планами приміщень, які розташовані на території ВАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів»за адресою: 65005, м. Одеса, вул. Бугаєвська, 21.

Відповідно до п. 1.3 Договору об'єкт оренди передається орендарю в оренду по акту прийому-передачі. Орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду об'єкт оренди протягом десяти днів з дня підписання даного договору (п. 2.1 Договору).

Орендар сплачує орендодавцю щомісячно за оренду об'єкта всього 4 252,40 грн., в тому числі ПДВ 20% - 708,70 грн. (п. 3.1 Договору).

Згідно п. 3.3 Договору строк сплати орендної плати за поточний місяць –до 10-го числа поточного місяця.

Пунктами 1.4, 4.1 Договору визначено, що строк оренди складає один рік з дня підписання акту прийому-передачі.

01.09.2008 р. на виконання умов договору ВАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів» на підставі акту прийому-передачі передало, а ТОВ «Промкомрезерв»прийняло в строкову платну оренду нежиле приміщення загальною площею 235,8 кв.м., що знаходиться за адресою: 65005, м. Одеса, вул. Бугаєвська, 21.

Позивачем у період з вересня 2008 р. по червень 2009 р. для здійснення орендних платежів відповідачу було виставлено відповідні рахунки фактури на загальну суму 32 551,92 грн., а саме: №833 від 17.09.2008 р., №922 від 28.10.2008 р., №977 від 03.11.2008 р., №1090 від 01.12.2008 р., №5 від 02.01.2009 р., №93 від 02.02.2009 р., №143 від 02.03.2009 р., №296 від 01.04.2009 р., №325 від 04.05.2009 р. та №422 від 01.06.2009 р.

Натомість відповідач свій обов'язок зі сплати орендних платежів виконав частково сплативши у період з вересня по грудень 2008 р. суму орендної плати у розмірі 12 757,20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №219 від 19.09.2008 р., №397 від 13.11.2008 р. та №492 від 15.12.2008 р.

28.04.2009 р. позивач у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятого на себе грошового зобов'язання надіслав на адресу відповідача лист №103, яким повідомив останнього про розірвання Договору оренди в односторонньому порядку з 01.07.2009 р.

Позивач у своїй позовній заяві вказує на існування у відповідача станом на 01.07.2009 р. заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 21 042,72 грн., яка утворилась за період з грудня 2008 р. по червень 2009 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачами зобов'язання по сплаті орендних платежів за період з грудня 2008 р. по червень 2009 р.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджується передача відповідачу приміщень та користування відповідачем вказаними приміщеннями.

Таким чином, розмір орендної плати, який відповідач повинен сплатити за користування приміщенням у спірний період (з грудня 2008 р. по червень 2009 р.) становить 21 042,72 грн.

Згідно п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Позивачем в якості доказів сплати відповідачем орендних платежів надано три платіжних доручення,  а саме: №219 від 19.09.2008 р., №397 від 13.11.2008 р. та №492 від 15.12.2008 р. на загальну суму 12 757,20 грн. В той же час, платіжні доручення №219 від 19.09.2008 р. та №397 від 13.11.2008 р. (з огляду на зміст призначення платежу) не стосуються спірного періоду, а отже не можуть братись до уваги судом.

А з призначення платіжного доручення №492 від 15.12.2008 р. вбачається, що відповідачем сплачена орендна плата за грудень 2008 р. у розмірі 3 004,80 грн., а тому заборгованість відповідача у спірний період становить 18 037,92 грн. (21 042,72 грн. –3004,80 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів у розмірі 18 037,92 грн. на підставі Договору та настання строку виконання такого зобов'язання. В той же час, відповідачем не надано доказів на спростування наявності заборгованостей чи доказів їх погашення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Промкомрезерв»обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів задовольнити частково у розмірі 18 037,92 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення орендної плати у розмірі 3 004,80 грн. необхідно відмовити з огляду на наявність в матеріалах справи платіжного доручення про її сплату, а саме: платіжне доручення №492 від 15.12.2008 р.

Можлива заборгованість по орендній платі за попередні періоди (до грудня 2008 р.) не є предметом розгляду справи, адже підставою позову ВАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів» визначено заборгованість по орендній платі за період з грудня 2008 р. по червень 2009 р.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 388,09 грн., 3% річних у розмірі 1 225,44 грн. та індекс інфляції у розмірі 4 114,17 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період зазначений у розрахунку від 29.07.2011 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 3.4 Договору визначено, що при несвоєчасній оплаті за оренду об'єкта оренди, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочки оплати.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за прострочення по сплаті орендного платежу у розмірі 4 251,60 грн., нарахованого за грудень 2008 р. у період з 10.12.2008 р. по 07.06.2009 р., за січень 2009 р. у період з 10.01.2009 р. по 09.07.2009 р. на суму заборгованості у розмірі 4 252,40 грн., за лютий 2009 р. у період з 10.02.2009 р. по 09.08.2009 р. на суму заборгованості у розмірі 4 252,40 грн., за березень 2009 р. у період з 10.03.2009 р. по 05.09.2009 р. на суму заборгованості у розмірі 2 071,58 грн., за квітень 2009 р. у період з 10.04.2009 р. по 06.10.2009 р. на суму заборгованості у розмірі 2 071,58 грн., за травень 2009 р. за період з 10.05.2009 р. по 05.11.2009 р. на суму заборгованості у розмірі 2 071,58 грн. та за червень 2009 р. у період з 10.06.2009 р. по 06.12.2009 р. на суму заборгованості у розмірі 2 071,58 грн., проте суд здійснює перерахунок пені, виходячи з наступного.

По-перше, позивачем пеня нарахована з 10-го числа кожного місяця, що є неправомірним, адже в п. 3.3 Договору визначено, що зобов'язання по сплаті орендних платежів мало виконуватись відповідачем до 10 числа поточного місяця, а тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 11-го числа кожного місяця.

По-друге, перерахунок пені за прострочення внесення орендної плати нарахованої за січень та травень 2009 р. здійснюється судом відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України з 13.01.2009 р. та 12.05.2009 р. оскільки, 10-те число припадає на вихідний день.

По-третє, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи (платіжним дорученням №492 від 15.12.2008 р.) заборгованість відповідача станом на 15.12.2008 р. становила 1 247,60 грн., а тому перерахунок пені за грудень 2008 р. здійснюється судом наступним чином: у період з 11.12.2008 р. по 14.12.2008 р. на суму заборгованості 4 252,40 грн. та за період з 15.12.2008 р. по 07.06.2009 р. на суму заборгованості 1 247,60 грн.

За перерахунком суду розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 2 027,87 грн. В іншій частині пеня (360,22 грн.) нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Суд відзначає, що згідно ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення пені застосовується спеціальна позовна давність (один рік), проте відповідачем заяви про застосування строку позовної давності ні усно, ні письмово не подано, а тому правові підстави для застосування судом положень статті 267 Цивільного кодексу України відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснює перерахунок 3% річних та індексу інфляції з урахуванням місяців в яких 11-те число припадає на вихідний день (відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України) виходячи із встановленого розміру заборгованості у грудні 2008 р., а також обставин, наведених при розрахунку пені

За перерахунком суду розмір 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 1 034,41 грн., а інфляційних втрат –3 576,89 грн. В іншій частині 3% річних (191,03 грн.) та інфляційні втрати (537,28 грн.) нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Промкомрезерв»на користь ВАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів»заборгованості у розмірі 18 037,92 грн., пені у розмірі 2 207,60 грн., 3% річних у розмірі 1 033,73 грн. та індексу інфляції у розмірі 3 576,89 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 3 004,00 грн., пені у розмірі 180,49 грн., 3% річних у розмірі 191,71 грн. та індексу інфляції у розмірі 537,28 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промкомрезерв»(04073, м. Київ, вул. Сирецька, 37 літ «А»; ідентифікаційний код 32668825) на користь Відкритого акціонерного товариства «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів»(65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21; ідентифікаційний код 05748890) основний борг у розмірі 18 037 (вісімнадцять тисяч тридцять сім) грн. 92 коп., пеню у розмірі 2 027 (дві тисячі двадцять сім) грн. 87 коп., 3% річних у розмірі 1 034 (одна тисяча тридцять чотири) грн. 41 коп., індекс інфляції у розмірі 3 576 (три тисячі п'ятсот сімдесят шість) грн. 89 коп., державне мито у розмірі 246 (двісті сорок шість) грн. 77 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 202 (двісті дві) грн. 42 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко

Повний текст рішення підписано 05.08.2011 р.