Рішення

від 04.08.2011 по справі 3/152

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/152

04.08.11

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-трейд»

До                  Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління

                      юстиції в м. Києві (далі відповідач-1)

                      Приватного акціонерного товариства «Фірма «Хозімпекс»(далі

                      відповідач-2)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів

                      Товариство з обмеженою відповідальністю «УСК Мега-Сервіс»

Про                виключення майна відповідно до товарної накладної № 7 від 29.12.2010 та

                      № 7 від 31.12.2010 з акту опису й арешту майна та звільнення з-під арешту

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача            ОСОБА_1 –по дов. № б/н від 01.06.2011

                                 арбітражний керуючий згідно постанови Господарського суду      

                                 міста Києва № 28/125-б від 22.04.2010 –ОСОБА_6.

Від відповідача-1    ОСОБА_2. –по дов. № б/н від 19.07.2011

Від відповідача-2    ОСОБА_3  –по дов. № б/н від 01.08.2010

Від третьої особи    не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-трейд»до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві та Приватного акціонерного товариства «Фірма «Хозімпекс»про виключення майна відповідно до товарної накладної № 7 від 29.12.2010 та № 7 від 31.12.2010 з акту опису й арешту майна серії АВ № 412643 та звільнення з-під арешту; про зобов‘язання відповідачів та третьої особи не чинити перешкод в отриманні вищевказаного майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2011 порушено провадження у справі № 3/152, призначено її до розгляду на 07.07.2011 та залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «УСК Мега-Сервіс».

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 24.06.2011 не виконав.

Відповідач-1 в судове засідання 07.07.2011 не з‘явився, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 24.06.2011 не виконав.

Відповідач-1 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу 30.06.2011.

Відповідачем-1 до відділу діловодства суду 07.07.2011 подано відзив на позов, в якому просить розглядати справу без його участі та проти позову заперечує, оскільки вважає, що арешт майна боржника та складання всіх процесуальних документів вчинений державним виконавцем на підставах, в межах повноважень і з дотриманням ЗУ «Про виконавче провадження». Вважає, що керівник ТОВ «Євро-рейд»навмисно вводить ліквідатора ТОВ «Євро-трейд»в оману, надаючи йому договори з явними ознаками вдаваного правочину, котрі стають причиною безпідставного звернення до суду та перешкоджають процесу примусового виконання рішення суду, відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідач-2 у поданому в судовому засіданні 07.07.2011 відзиві проти позову заперечує, оскільки вважає, що позивач використовуючи протизаконно створені боржником докази, створює ситуацію для того, щоб припинити примусове стягнення майна боржника службовцями ДВС та вводить в оману суд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/152 від 07.07.2011, в зв‘язку з нез’явленням представників відповідача-1 та третьої особи в засідання суду та невиконання сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 24.06.2011, розгляд справи було відкладено на 19.07.2011.

Третя особа вимог ухвал суду не виконала, поважних причин невиконання вимог суду представник третьої особи навести не зміг.

В судовому засіданні 19.07.2011 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 28.07.2011.

Представником відповідача-1 в судовому засіданні 28.07.2011 подано відзив на позов, редакція якого аналогічна змісту відзиву поданому до суду 07.07.2011.

Третьою особою в судовому засіданні 28.07.2011 подано відзив, в якому позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити повністю.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.07.2011 було оголошено перерву до 04.08.2011.

Третя особа в судове засідання 04.08.2011 не з‘явилась. Третя особа належним чином повідомлена про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою від 28.07.2011 представника ОСОБА_4 за довіреністю № б/н від 05.01.2009.

В судовому засіданні 04.08.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-трейд»(депонент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УСК Мега-Сервіс»(виконавець) було укладено договір відповідального зберігання (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору позивач передає, а третя особа приймає на відповідальне безоплатне зберігання  майно (матеріали, товар) згідно накладним для відповідного зберігання.

За умовами пунктів 1.2., 1.3. договору позивач передає майно третій особі згідно товарної накладної, яка є невід‘ємною частиною даного договору. Майно вважається переданим на відповідальне зберігання в момент підписання товарної накладної представниками сторін.

Відповідно до п. 1.4. договору вартість майна переданого на зберігання відповідає вартості товару отриманого за всіма товарними накладними.

Згідно п. 1.5. договору строк зберігання встановлено до 31.12.2010.

22.04.2010 Господарським судом міста Києва по справі № 28/125-б винесено постанову про визнання банкрутом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-трейд»(м. Київ, вул.. І.Кудрі, 20-А, кв. 52, код ЄДРПОУ 31111791), припинено процедуру розпорядження майном, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого –ОСОБА_6

В матеріалах справи наявні товарні накладні :

- № 7 від 29.12.2009 згідно якої вбачається, що позивач передав, а третя особа прийняла на відповідальне зберігання товар загальною вартістю 1 392 382,51 грн. Зазначена накладна підписана з боку ТОВ «Євро-трейд»ОСОБА_5 та скріплена печаткою ТОВ «Євро-трейд».

- № 7 від 31.12.2010, з якої вбачається, що позивач передав, а третя особа прийняла на відповідальне зберігання товар загальною вартістю 1 392 382,51 грн. Проте зазначена накладна підписана з боку ТОВ «Євро-трейд»ліквідатором ОСОБА_6. та скріплена печаткою останньої як фізичною особою - підприємцем.

Вищезгадані накладні за змістом переліку найменування товару, його кількості, ціни та загальної вартості є ідентичними.

Відповідно до п. 7.2. договору передбачено, що в разі якщо жодна із сторін не виявить про свій намір розірвати або змінити договір за 30 днів до його закінчення даний договір вважається продовженим.

За умовами п. 1.3. договору третя особа зобов‘язана повернути майно позивачу за першою вимогою.

Сторонами доказів того, що однією із сторін договору було виявлено бажання про його розірвання не подано, як і не подано доказів того, що позивач вимагав повернути переданий на зберігання товар.

Більше того, 31.12.2010 між позивачем в особі ліквідатора ОСОБА_6. та третьою особою укладено додаткову угоду № 1 за умовами якої договір відповідального зберігання від 29.12.2009 продовжено до 31.12.2012.

Отже з урахуванням викладеного товар, який є предметом договору зберігання, за відсутності належних доказів його повернення позивачу, фактично не міг бути повторно переданий на відповідальне зберігання по договору, докази розірвання якого не подано.  

12.10.2010 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2010 у справі № 35/404 виданий наказ про стягнення з третьої особи на користь відповідача-2 заборгованості та судових витрат в загальному розмірі 268 981,91 грн.

22.10.2010 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу суду № 35/404 від 12.10.2010, боржнику встановлено строк для добровільного виконання рішення суду до 28.10.2010.

01.11.2010 виходом державного виконавця за адресою м. Київ, вул. Бутлерова, 6 (склад № 15/2) складено акт опису й арешту майна боржника серії АА № 412643 (зроблено з оригіналу серія АА № 068629 та додаток до акту серії АА № 042982).

Позивач вказує на те, що до переліку описаного й арештованого згідно акту від 01.11.2010 майна входить товар, який належить позивачеві та був переданий третій особі на зберігання.

Стаття 58 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції чинній на момент проведення опису та арешту майна) передбачено, що майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем (далі - зберігачеві), під розписку в акті опису.

В акті опису й арешту майна від 01.11.2010 зазначено, що описане майно прийняла на відповідальне зберігання ОСОБА_7

Дані обставини також підтверджують той факт, що товар  не міг бути переданий на зберігання третій особі згідно видаткової накладної № 7 від 31.12.2010, оскільки він знаходився під арештом на зберіганні іншої особи а не боржника.

З огляду на викладене суд не приймає до уваги видаткову накладну за № 7 від 31.12.2010.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов‘язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статті 938 та 943 Цивільного кодексу України встановлюють, що зберігач зобов‘язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання та виконувати свої обов‘язки за договором зберігання особисто.

З акту опису й арешту майна від 01.11.2010 вбачається. що боржник –третя особа жодних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, рахунки банківських та фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі або у інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб до відділу не надавав.

Крім того, з акту опису й арешту майна від 01.11.2010 вбачається, що боржник –третя особа був присутній при описі майна та складанні даного акту, про що свідчить підпис директора підприємства на ньому. При вчиненні зазначених дій боржником не повідомлялось державному виконавцю та присутнім особам інформація про те, що майно, що описувалось належить третім особам, будь-яких документів на підтвердження цього не надавалось. В акті дані обставини не зафіксовані.

Згідно п. 5.1.4. Інструкції «Про проведення виконавчих дій»стягнення може бути звернено на майно боржника, яке належить йому на праві приватної власності.

Слід зазначити, що саме недбала поведінка третьої особи під час складення акту опису й арешту майна від 01.11.2010 призвела до включення товару, що належить позивачу до акту.

Відповідно до п. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції чинній на момент звернення з даним позовом до суду) передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наявними в справі матеріалами доведено, що власником майна, яке описано та на яке накладено арешт державним виконавцем являється позивач по справі, а тому позовні вимоги  про виключення майна відповідно до товарної накладної № 7 від 29.12.2009 з акту опису й арешту майна та звільнення з-під арешту обґрунтовані і  підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов‘язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Всупереч названим нормам законодавства позивачем не подано жодного  належного або допустимого доказу на підтвердження того, що відповідачами та третьою особою чиняться перешкоди в отриманні належного йому майна.

Таким чином, позовні вимоги позивача про зобов‘язання відповідачів та третю особу не чинити перешкод позивачу в отриманні майна необґрунтовані, документально не підтвердженні, а отже задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача-1 на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»зайво сплачене позивачем при зверненні з даним позовом до суду державне мито в розмірі 85 (вісімдесят п‘ять) грн. 00 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Виключити майно відповідно до товарної накладної № 7 від 29.12.2009 постачальник ТОВ «Євро-трейд»одержувач ТОВ «УСК Мега-сервіс»умова продажу відповідальне зберігання з акту опису й арешту майна серії АВ № 412643 від 01.11.2010 та звільнити з-під арешту.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві (м. Київ, вул. Краківська, 20, код ЄДРПОУ 35011660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-трейд»(м. Київ, вул. Івана Кудрі, 20-А, кв. 52, код ЄДРПОУ 31111791) 85 (вісімдесят п‘ять) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Євро-трейд»(м. Київ, вул. Івана Кудрі, 20-А, кв. 52, код ЄДРПОУ 31111791) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 85 (вісімдесят п‘ять) грн. 00 коп., перерахованого згідно квитанції 114 від 18.05.2011. Квитанцію № 114 від 18.05.2011 залишити в матеріалах справ Господарського суду міста Києва № 3/152.

Суддя

Сівакова В.В.

Рішення підписано 10.08.2011.