61/340
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 61/340
03.08.11
За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Інвест"
до:Приватного Науково - виробничого підприємства "Синапс"
про: стягнення заборгованості за поставлену продукцію 206 713 грн. 26 коп.
Суддя Івченко А.М.
Представники
Позивача:не з‘явився
Відповідача:не з‘явився
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Інвест" до Приватного Науково - виробничого підприємства "Сінапс" про стягнення заборгованості за поставлену продукцію 206 713 грн. 26 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2011 порушено провадження у справі № 61/340, розгляд справи призначено на 03.08.2011.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмовий відзив не подав, але через загальний відділ суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з слуханням іншої судової справи.
Розглянувши в судовому засіданні 03.08.2011 зазначене клопотання відповідача про відкладення розгляду справи № 61/340, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки відповідач міг вжити інших заходів щодо свого правового забезпечення в судовому процесі.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
Представник позивача в судове засідання 03.08.2011 не з'явився, але на виконання вимог суду направив додаткові документи, які долучені до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими сторін повідомлялось про розгляд справи надсилались судом належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи строк розгляду справи, розглядається справа за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
14 липня 2009 між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір №14/07- 1 (надалі –Договір), згідно п.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність продукцію згідно специфікації № 1, що додається до цього Договору і є його невід'ємною частиною, а покупець прийняти та оплатити її.
14 жовтня 2009 було між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до зазначеного Договору (надалі –Додаткова угода), відповідно до якої п.4.1 Договору викладено в такій редакції: «Загальна сума договору у відповідності до специфікацій №1, №2 та №3 становить 469 526 грн. 32 коп. Доповнено Договір специфікацією №2 та специфікацією №3, які є невід'ємною частиною Договору.
Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, на підставі Договору, згідно видаткових накладних №55 від 04.11.2009, №59 від 24.11.2009, №71 від 16.12.2009, №2 від 13.01.2010, №3 від 20.01.2010, №11 від 17.02.2010, №12 від 17.02.2010 постачальником на адресу покупця була відвантажена продукція на суму 502 298 грн. 38 коп., що говорить про виконання постачальником умов даного Договору, однак покупцем не повністю була оплачена сума за поставлену продукцію. Сума боргу за Договором за даними позивача становить 154 117 грн. 58 коп.
Згідно п.2.1 Договору, кількісні характеристики поставки продукції вказуються в специфікації №1, що додається до цього Договору.
Поставка продукції за цим Договором здійснюється автотранспортом на умовах FCA м.Сніжне згідно ІНКОТЕРМС-2000. Датою передачі продукції є дата підписання видаткової накладної (п.3.1, 3.5 Договору).
Згідно п. 4.5 Договору, оплата продукції за Договором проводиться таким чином: 1-й етап - покупець вносить передоплату в розмірі 50% вартості продукції протягом 5 календарних днів з моменту укладення даного Договору; 2-й етап - покупець вносить частину в розмірі 50% за Договором протягом 5 календарних днів з моменту отримання повідомлення про готовність Продукції до передачі.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 469 526 грн. 38 коп., що підтверджується видатковими накладними, а саме: №55 від 04.11.2009 на суму 32 500 грн. 80 коп., №59 від 24.11.2009 на суму 115 680 грн. 00 коп., №71 від 16.12.2009 на суму 137 806 грн. 42 коп., №3 від 20.01.2010 на суму 61 179 грн. 72 коп., №11 від 17.02.2010 на суму 122 359 грн. 44 коп., а також довіреностями на отримання товару, копії яких містяться в матеріалах справи.
Однак відповідач оплатив позивачу товар згідно Договору 348 180 грн. 80 коп., що підтверджується виписками з рахунку позивача.
Так, на підставі зазначеного Договору, заборгованість відповідача перед позивачем склала 121 345 грн. 58 коп. (469 526 грн. 38 коп.- 348 180 грн. 80 коп.).
Позивач направив відповідачу претензію з вимогою погасити заборгованість, однак відповідач відповіді на претензію не надав та заборгованість не сплатив.
Так, станом на день вирішення спору відповідач не оплатив поставлену продукцію за Договором, та заборгованість згідно Договору склала 121 345 грн. 58 коп.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Факт продажу позивачем відповідачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноваженої особи відповідача на накладних, в зв'язку з чим суд вважає доведеним факт продажу товару позивачем та прийняття його відповідачем на умовах, встановлених договором.
У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості за Договором в повному обсязі не надав.
Відповідно до наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо оплати поставленого товару, в порядку та на умовах, встановлених Договором.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи викладене вище, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 121 345 грн. 58 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В задоволенні позовних вимог в розмірі 32 772 грн. 00 коп. згідно видаткових накладних №2 від 13.01.2010 та №12 від 17.02.2010 суд відмовляє виходячи з наступного. Підставою позову, що розглядається, позивач зазначає договір №14/07-1 від 14.07.2009 (Договір), укладений між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем). У видаткових накладних №2 від 13.01.2010 та №12 від 17.02.2010 зазначено, що поставка здійснюється на підставі специфікації №4 до Договору, однак позивач не надав суду докази укладання між сторонами такої специфікації та не доведено, що поставка відповідно до зазначених накладних здійснювалась в рамках зазначеного вище Договору. Крім того, позивачем не надано докази отримання саме представником відповідача товару згідно накладних №2 від 13.01.2010 та №12 від 17.02.2010.
Також, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні збитки, три проценти річних та пеню станом на 01.05.2011 року, як зазначено у позові.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, три проценти річних, не виходячи за межі позовних вимог, становлять:
121 345 грн. 58 коп. х 3 % х 437 днів (18.02.2010 - 30.04.2011) / 365 = 4 358 грн. 47 коп.
Інфляційні збитки, не виходячи за межі позовних вимог, підлягають задоволенню в розмірі 14 804 грн. 16 коп., а саме:
121 345 грн. 58 коп. х 112,2 % - 121 345 грн. 58 коп. = 14 804 грн. 16 коп.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).
Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).
Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане .
Відповідно до п. 8.7 Договору, у разі несвоєчасної оплати продукції покупець сплачує продавцю пеню, яка діяла на день нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.
За перерахунком суду, не виходячи за межі позовних вимог, розмір пені становить 11 669 грн. 13 коп., а саме:
121 345 грн. 58 коп. х 20,5 % х 110 днів (18.02.2010 - 07.06.2010) / 365 = 7 496 грн. 83 коп.
121 345 грн. 58 коп. х 19 % х 30 днів (08.06.2010 - 07.07.2010) / 365 = 1 894 грн. 99 коп.
121 345 грн. 58 коп. х 17 % х 33 дні (08.07.2010 - 09.08.2010) / 365 = 1 865 грн. 07 коп.
121 345 грн. 58 коп. х 15,5 % х 8 днів (10.08.2010 - 17.08.2011) / 365 = 412 грн. 24 коп.
Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного Науково - виробничого підприємства "Синапс" (03055, м. Київ, вул. В. Василевської, 7; код 24267073) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Інвест" (86510, Донецька область, м. Сніжне, вул. 250 років Донбасу, буд.14, кв.16; код 31551630) 121 345 (сто двадцять одна тисяча триста сорок п'ять) грн. 58 коп. основного боргу, 4 358 (чотири тисячі триста п'ятдесят вісім) грн. 47 коп. три відсотки річних, 14 804 (чотирнадцять тисяч вісімсот чотири) грн. 16 коп. збитків від інфляції, 11 669 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят дев'ять) грн. 13 коп. пені, 1 521 (одна тисяча п'ятсот двадцять одна) грн. 77 коп. державного мита та 173 (сто сімдесят три) грн. 74 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СуддяА.М. Івченко
Дата підписання рішення: 08.08.2011
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.08.2011 |
Оприлюднено | 09.09.2011 |
Номер документу | 17909208 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Івченко А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні