16/254-07
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2008 р. № 16/254-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Гончарука П. А. (головуючого),
Вовка І.В.,
Остапенка М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2008 року у справі № 16/254-07 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо- комерційне підприємство "Акант" про стягнення збитків,
УСТАНОВИВ:
У вересні 2007 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача про стягнення збитків у сумі 559 000,83 грн. у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання за угодою від 16.05.2003 року про розірвання підрядного контракту № 41 від 01.09.2000 року щодо повернення різниці між обсягом виконаних робіт і здійсненним фінансуванням на ці роботи, внаслідок чого виконання такого зобов'язання втратило для нього інтерес, і він відмовився від прийняття виконання.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2007 року в позові відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2008 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач вважає, що судом порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ним рішення скасувати та позов задовольнити.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
У судовому засіданні оголошувалася перерва на 18.06.2008 року.
Доповідач - Вовк І.В.
У зв'язку із зміною складу суду розгляд справи 18.06.2008 року розпочато спочатку.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено підрядний контракт від 01.09.2000 року № 41, за умовами якого відповідач (підрядник) зобов'язався виконати роботи по будівництву адміністративно-побутового корпусу ДЕС та здати в експлуатацію державній приймальній комісії, а позивач ( замовник) зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.
16.05.2003 року сторони уклали угоду про розірвання підрядного контракту № 41 від 01.09.2000 року за умовами якої різниця між проведеним фінансуванням і вартістю фактично виконаних робіт становить у сумі 964 510,70 грн., та повертається підрядником в наступному порядку :
- 236 820,68 грн. за рахунок проведеного заліку за поставлене обладнання та заліку зустрічних однорідних вимог;
- 193 544,87 грн. шляхом передачі до 30.05.2003 року віконних та дверних блоків згідно специфікації;
- 534 154,15 грн. шляхом передачі підрядником матеріальних ресурсів на склад замовника, а також виконання пуско-наладжувальних робіт на приточну вентиляцію за окремим договором.
Строк виконання зобов'язання на суму 534 154,15 грн. угодою не було встановлено.
Листом від 25.07.2007 року № 5307 позивач звертався до відповідача про передачу матеріальних ресурсів в повному обсязі та укладення окремого договору про виконання робіт на загальну суму 559 000,83 грн. у семиденний строк з дня отримання цієї вимоги.
Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання за угодою про розірвання договору підряду з повернення матеріалів та виконання робіт, і втратою внаслідок цього інтересу до такого виконання та відмовою від прийняття виконання.
За вимогами ч.2 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Ч. 3 ст. 612 ЦК України передбачено, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, висновок судів обох інстанцій, про недоведеність позивачем обставин, що свідчили б про його відмову від прийняття виконання спірного зобов'язання за угодою та об'єктивну втрату інтересу до такого виконання внаслідок прострочення боржника, грунтується на матеріалах справи та вимогах закону.
Отже, суди попередніх інстанцій, дійшли правильного висновку про недоведеність позивачем наявності правових підстав для задоволення заявлених вимог про стягнення збитків й обґрунтовано відмовили в позові.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, прийнята постанова суду апеляційної інстанції відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2008 року - без змін.
Головуючий суддя П. Гончарук
Судді І. Вовк
М. Остапенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2008 |
Оприлюднено | 10.07.2008 |
Номер документу | 1791002 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Вовк І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні