04/4924
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2008 р. № 04/4924
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів :Чернова Є.В.,Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача - Дзюба О.В.,
відповідача- Кузуб С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ПП "Веста"
на постанову від 04.03.2008 Київського міжобласного апеляційного господарського суду
у справі№04/4924
за позовомВАТ "ПЗ "Велика Бурімка"
доПП "Веста"
провідшкодування збитків
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Черкаської області від 09.01.2008 (суддя Упир І.І.) в позові відмовлено у зв'язку з недоведеністю завдання позивачу збитків внаслідок поставки відповідачем гербіциду за договором поставки продукції від 01.06.2007 №38/к.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.03.2008 (судді: Фаловська І.М., Мостова Г.І., Писана Т.О.) рішення скасовано, позов задоволено –на підставі ст.ст.22,614,623 ЦК України та ст.224 ГК України постановлено стягнути з ПП "Веста" 1504118 грн. збитків, завданих позивачу внаслідок використання поставленого відповідачем неякісного гербіциду для агрохімічної обробки кукурудзи на полях позивача загальною площею 200 га.
ПП "Веста" в поданій касаційній скарзі просить постанову скасувати, первісне рішення залишити без змін, посилаючись на порушення апеляційним судом ст.ст.628,629 ЦК України, ч.4 ст.179, ст.180 ГК України та ст.22 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що виходячи зі змісту п.3.2 договором поставки продукції №38/к від 01.06.2007 у разі відсутності акту експертизи спеціалізованої установи або організації протягом 30 днів, починаючи з моменту поставки відповідачем продукції позивачу, вона (продукція) вважається прийнятою. Позивачем не надано відповідачу акту спеціалізованої установи або організації протягом 30 днів, а тому продукція вважається прийнятою. Відповідач також вказує на недоведеність своєї неправомірної поведінки шляхом порушення умов договору та на недоведеність причинно-наслідкового зв'язку між такою поведінкою та збитками позивача. Актами комісійного обстеження від 19.06.2007 та від 16.08.2007 і експертним висновком від 28.08.2007 констатується лише факт невирощених посівів кукурудзи на площі 200 га, однак, нічим не підтверджено, що зупинка росту та деформація листя кукурудзи спричинена використанням гербіциду "Майстер", як і не підтверджено використання цього гербіциду на площі посівів.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставин справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом апеляційної інстанції та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова та рішення від 09.01.2008 –скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Черкаської області з наступних підстав.
Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що:
Як вбачається з умов п.3.2 укладеного між сторонами договору поставки продукції №38/к від 01.06.2007, невідповідність якості продукції повинна бути підтверджена актом експертизи спеціалізованої установи чи організації.
З огляду на зміст п.3.2 вказаного договору суд не прийняв акт комісійного обстеження від 19.06.2007 та експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-783 від 27.08.2007 в якості належних доказів поставки неякісного гербіциду, оскільки зазначені документи не вказують на факт поставки неякісного гербіциду, а лише констатують той факт, що засіяні кукурудзою поля №№5,11А,11Б,12 загальною площею 200 га мали значні засмічення бур'янами: пирієм, мишієм, берізкою, та значні порушення розвитку рослин на всій площі посівів: покручене деформоване листя, висихання нижньої частини рослин, притуплення росту, початки та зерно недорозвинуті, тобто допускають припущення, що це відбулося у зв'язку з обробкою кукурудзи гербіцидом “Майстер”+ прилипало “Актироб Б”.
Таким чином, позивач не довів протиправної поведінки відповідача (поставки неякісного гербіциду) та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та спричиненими збитками. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст.224 ГК України.
Скасовуючи первісне рішення про відмову в позові та приймаючи нове рішення про відшкодування збитків в повному обсязі апеляційний господарський суд виходив з того, що :
Правовідносини між сторонами врегульовано договором поставки продукції №38/к від 01.06.2007 (а.с.18). За умовами вказаного договору, а саме:
· п.п.1.1,1.2,2 відповідач (постачальник) зобов'язався поставити та передати у власність позивача (покупця) продукцію “Майстер” у кількості 30 кг на загальну суму 40241,42 грн., а покупець зобов'язався прийняти продукцію та оплатити її у відповідності із специфікацією, викладеною у п.2 договору, не пізніше строку, зазначеного у п.2.2 цього договору;
· п.4.2. кінцевий розрахунок за продукцію здійснюється у гривнях до 16.06.2007р.;
· п.5.5. продукція вважається прийнятою по кількості згідно товарних накладних, а по якості –згідно сертифікатів якості.
Відповідно до п.п.3.1,3.2 договору якість продукції, що поставляється, повинна відповідати сертифікату якості. Невідповідність якості продукції повинна бути підтверджена актом експертизи спеціалізованої установи чи організації.
Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст.700 ЦК України продавець зобов'язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу.
Згідно зі ст.20 Закону України “Про пестициди та агрохімікати” відповідальність несуть особи, винні у приховуванні або перекрученні інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу майну. Цією ж статтею встановлено, що порушення законодавства про пестициди і агрохімікати тягне за собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав від відповідача засоби захисту рослин, а саме: гербіцид “Майстер”+ прилипало “Актироб Б” у кількості 30 кг загальною вартістю 40241,42 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000065 від 01.06.2007 р. (а.с.19-20). Гербіцид “Майстер”+ прилипало “Актироб Б” є пестицидом, призначеним для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності відповідно до ст.1 Закону України “Про пестициди та агрохімікати”.
Місцевим судом було встановлено, що позивачем засоби захисту рослин отримані у відповідача без сертифіката якості, який був наданий пізніше. Як вбачається з Сертифікату якості, він виданий на гербіцид MAISTER WG62 8x0,6KG BOT NBC, таку ж назву гербіциду містить оригінал сертифікату якості, викладений іноземною мовою, наданий позивачу виробником гербіциду “Майстер”+ прилипало “Актироб Б” - Компанією "Bayer CropScience". Відповідно до листа виробника гербіциду –Компанії "Bayer CropSciens" від 12.04.2007 компоненти гербіциду “Майстер”+ прилипало “Актироб Б” виробляються на різних заводах, але сертифікат виписується один під час остаточного фасування та аналізу обох компонентів, а гербіциду присвоюється остаточний номер партії. В зазначеному листі Компанії "Bayer CropSciens" міститься перелік партій оригінального гербіциду “Майстер”+ прилипало “Актироб Б”, однак, в переліку партій оригінального гербіциду відсутній номер партії PF90391563, який вказаний у сертифікаті, наданому відповідачем.
Відповідно до листа Компанії "Bayer CropSciens" від 03.08.2007 надана відповідачем комплектація гербіциду Майстер у 2007 році не постачалася в Україну, остання поставка такої комплектації здійснена навесні 2006 року, тому всі комплекти, датовані 2007р., є підробками. Позивач звернувся із запитом до Компанії "Bayer CropSciens", у відповідь на який отримав лист від 03.12.2007, де зазначено, що партія гербіциду “Майстер”+ прилипало “Актироб Б” за номером PF90391563 взагалі не вироблялась.
Апеляційна інстанція також відхилила висновок Інституту захисту рослин Української академії аграрних наук №1/504 від 27.06.2007 як неналежний доказ в підтвердження якості гербіциду “Майстер”+ прилипало “Актироб Б”, з тих мотивів, що аналізу підлягав гербіцид, наданий відповідачем позивачу за договором поставки продукції №38/к від 01.06.2007 та видатковою накладною № РН-0000065 від 01.06.2007, який дійсно був застосований позивачем для оброблення посівів кукурудзи. Однак, докази того, що для аналізу до Інституту захисту рослин Української академії аграрних наук був наданий саме вищевказаний гербіцид в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані.
Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд встановив, що неправомірна поведінка відповідача полягає в тому, що останній поставив позивачу неякісний гербіцид “Майстер”+ прилипало “Актироб Б”, однак, при цьому в порушення ч.1 ст.700 ЦК України, ст.20 Закону України “Про пестициди та агрохімікати” та п.п.3.1,3.2 договору поставки продукції №38/к від 01.06.2007 надав сертифікат якості на нього, отже, відповідач порушив вимоги законодавства щодо надання позивачеві достовірної інформації про товар. Внаслідок цього факт порушення відповідачем умов договору - неправомірної поведінки відповідача судом апеляційної інстанції визнано доведеним та відповідачем не спростованим.
Експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати №О-783 від 27.08.2007 встановлено, що агротехнічні засоби, які застосовувалися для вирощування кукурудзи: лущення стерні, зяблева оранка на глибину 20-22 см, внесення мінеральних добрив (1,5 ц/га карбамід), ранньовесняне боронування, вирівнювання площі та культивація посівів, після-сходове внесення гербіцидів “Майстер” виконані в повному обсязі, а погодні умови поточного року (2007 року) відповідали нормальним для розвитку культури (а.с.9-16). З метою порівняння під час проведення експертизи було оглянуто сусіднє поле кукурудзи, яке обробляється позивачем на правах оренди. На даному полі були виконані такі ж агротехнічні заходи, що і на полях №№5,11А,11Б,12, за винятком застосування іншого гербіциду. Отже, після обробки полів №№5,11А,11Б,12 загальною площею 200 га гербіцидом “Майстер”+ прилипало “Актироб Б” посіви кукурудзи мали значні засмічення бур'янами: пирієм, мишієм, берізкою, та значні порушення розвитку рослин на всій площі посівів: покручене деформоване листя, висихання нижньої частини рослин, притуплення росту, початки та зерно недорозвинуті.
Апеляційний суд встановив, що у цьому конкретному випадку зв'язок результату (пошкодження врожаю через втрату посівами кукурудзи якісних характеристик внаслідок обробки посівів гербіцидом “Майстер”+ прилипало “Актироб Б”) з діями, що йому передували (поставка позивачу неякісного гербіциду “Майстер”+ прилипало “Актироб Б” та обробка посівів цим гербіцидом) не випадковий, проста послідовність подій відсутня, отже, наявний при чинний зв'язок.
Після обробки гербіцидом посівів кукурудзи на полях №№5,11А,11Б,12 загальною площею 200 га розвиток кукурудзи припинився, та 19.06.2007 року під час комісійного обстеження полів було встановлено, що внаслідок внесення гербіциду “Майстер”+ прилипало “Актироб Б”, при дотриманні всіх технологічних умов обробки кукурудзи ріст кукурудзи призупинився, листя рослин покрутилося та деформувалося, бур'яни не пошкоджені, що призвело до пошкодження врожаю через втрату посівами кукурудзи якісних характеристик.
Відповідно до звітів про збір урожаю сільськогосподарських культур за формою №29-сг середня урожайність кукурудзи по господарству позивача за останні п'ять років становить 64,54 ц/га (а.с.89-134). Таким чином, позивач мав отримати з полів №№5,11А,11Б,12 загальною площею 200 га в середньому 12908 ц зерна кукурудзи (64,54 ц/га х 200 га), тобто 1290,8 т.
Відповідно до експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати №1268 від 06.12.2007 середня закупівельна ціна кукурудзи врожаю 2007 року становила 1095 грн./т. Таким чином, неодержаний дохід позивача становить 1413426 грн. (1290,8 т х 1095 грн./т).
Як вбачається з матеріалів справи, реальні витрати позивача становлять 187778 грн. (12570 грн. + 6400 грн. + 3200 грн. + 92500 грн. + 68652 грн. + 4456 грн.) та складаються з наступних витрат:
- собівартість робіт по оранці землі - 12570 грн.;
- витрати по передпосівній підготовці ґрунту - 6400 грн.;
- витрати на посів кукурудзи - 3200 грн.;
- вартість посівного матеріалу (зерна кукурудзи посівної PR37D25) - 92500 грн.;
- вартість карбаміду - 68652 грн.;
- витрати по внесенню мінеральних добрив та гербіцидів - 4456 грн.
З полів №№5,11А,11Б,12 загальною площею 200 га, на яких врожай кукурудзи пошкоджений та непридатний для продажу в якості зерна, позивач зібрав 1618,1 т зеленої маси (силосу), що підтверджується актом від 25.08.2007. Середня ціна реалізації силосу становила 60 грн./т. Отже, загальна сума виручки від можливого продажу силосу складала 97086 грн. (60 грн./т х 1618,1 т). Таким чином, загальна сума понесених позивачем збитків становить 1504118 грн. (1413426 грн. + 187778 грн. –97 086 грн.).
Проте, колегія не може погодитися з висновками суду апеляційної інстанції про доведеність понесення позивачем збитків з вини відповідача з огляду на таке.
Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
У відповідності з вимогами п.4 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1)протиправної поведінки (порушення договірного зобов'язання);
2)збитків;
3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;
4)вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди (неодержані доходи) є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача шкоди є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Наведеної правової позиції також дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України від 30.05.2006 у справі №42/266-6/492).
Оскаржувана постанова вказаним вимогам не відповідає.
У відповідності до вимог ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Висновок апеляційного суду про доведеність поставки відповідачем позивачу неякісного гербіциду з посиланням на експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-783 від 27.08.2007 суперечить чинному законодавству та змісту п.3.2 договору поставки продукції №38/к від 01.06.2007, в якому сторони чітко визначили, що невідповідність якості продукції повинна бути підтверджена актом експертизи спеціалізованої установи чи організації.
Натомість, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано апеляційним судом, експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-783 від 27.08.2007 не є актом експертизи спеціалізованої установи чи організації в розумінні п.3.2 договору поставки продукції №38/к від 01.06.2007, який би встановлював неякісність поставленого відповідачем гербіциду “Майстер”+ прилипало “Актироб Б”, оскільки завданням експертизи, проведеної в серпні 2007 року експертом Черкаської торгово-промислової палати Плясовою Л.І., було саме обстеження фактичного стану посівів кукурудзи площею 200 га та визначення прогнозованих збитків від недоотриманого врожаю внаслідок використання неякісних гербіцидів. Тобто відповідність чи невідповідність поставленого відповідачем гербіциду “Майстер”+ прилипало “Актироб Б” сертифікату якості на цей гербіцид Черкаською торгово-промисловою палатою взагалі не досліджувалася.
Більше того, відповідно до абзацу 13 ст.1 Закону України "Про захист рослин" засоби захисту рослин - препарати, які вміщують одну або декілька діючих речовин і використовуються з метою захисту рослини або продукції рослинництва від шкідливих організмів та знищення небажаних рослин або окремих частин рослин.
До засобів захисту рослин відносяться пестициди та агрохімікати, в тому числі гербіциди.
Згідно з абзацом 10 ч.1 ст.12 Закону України "Про захист рослин" до компетенції Головної державної інспекції захисту рослин спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики належить забезпечення аналітичних досліджень щодо відповідності вимогам сертифікатів якості засобів захисту рослин, у тому числі пестицидів, які завозяться в Україну.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про захист рослин" посадові особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин зобов'язані, зокрема, проводити аналітичні дослідження засобів захисту рослин на відповідність їх сертифікатам якості, у тому числі тих, що завозяться на митну територію України, а також регламентів їх застосування тощо.
Водночас згідно з п.п.1,2 Порядку вилучення, утилізації, знищення та знешкодження непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів та тари від них (затверджено постановою КМ України від 27.03.96 №354) вилученню, утилізації, знищенню та знешкодженню підлягають непридатні або заборонені до використання пестициди і агрохімікати та тара від них, які визнані такими на основі результатів дослідження контрольно-токсикологічних установ та закладів, що належать до сфери управління МОЗ, та лабораторій Головної державної інспекції захисту рослин Мінагрополітики. Визначення асортименту, обсягів пестицидів і агрохімікатів, які підлягають утилізації, знищенню та знешкодженню, провадиться на основі результатів інвентаризації згідно із законодавством та обов'язкової лабораторної перевірки якості пестицидів і агрохімікатів із закінченим гарантійним терміном зберігання, а також із зміненим товарним виглядом та фізичними властивостями.
Таким чином, відповідно до чинного законодавства компетентними спеціалізованими установами чи організаціями, які на підставі результатів відповідного лабораторного дослідження перевіряють якість пестицидів і агрохімікатів та встановлюють їх неякісність чи непридатність до використання, є контрольно-токсикологічні установи та заклади, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України, та лабораторії Головної державної інспекції захисту рослин Мінагрополітики України, але аж ніяк не торгово-промислові палати.
Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою вказані норми чинного законодавства та взагалі не з'ясовувалися обставини щодо того, чи встановлювалася неякісність поставленого відповідачем гербіциду “Майстер”+ прилипало “Актироб Б” на основі результатів лабораторних досліджень відповідною спеціалізованою установою чи організацією, як того вимагає п.3.2 договору поставки продукції №38/к від 01.06.2007.
З цих же підстав колегія визнає передчасними посилання апеляційного суду на листи виробника цього гербіциду –Компанії "Bayer CropSciens" від 12.04.2007, від 03.08.2007 та від 03.12.2007 в обгрунтування поставки відповідачем підробленого гербіциду “Майстер”+ прилипало “Актироб Б”, який нібито був використаний позивачем для обробки полів, оскільки факт фальсифікації пестицидів і агрохімікатів також має бути встановлений відповідною спеціалізованою установою чи організацією на основі результатів лабораторних досліджень.
Окрім того, підставою задоволення позову апеляційний суд в оскаржуваній постанові визначив порушення відповідачем саме вимог ч.1 ст.700 ЦК України та абзацу 2 ч.2 ст.20 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" шляхом ненадання позивачеві достовірної інформації про якість поставленого гербіциду, а не факт його підробки чи фальсифікації, що може бути підставою іншого позову.
Разом з тим, рішення суду першої інстанції також не може бути залишено без змін, оскільки місцевим господарським судом не надано відповідної оцінки, не відхилено та не спростовано наявні у справі листи виробника цього гербіциду –Компанії "Bayer CropSciens" від 12.04.2007, від 03.08.2007 та від 03.12.2007, в яких містяться відомості про підробку поставленої відповідачем партії гербіциду“Майстер”+ прилипало “Актироб Б”.
Адже, відповідно до абзацу 9 ч.2 ст.20 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" відповідальність несуть особи, винні, зокрема, у використанні завідомо фальсифікованих пестицидів і агрохімікатів.
Згідно з абзацом 13 ст.1 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" фальсифіковані пестициди і агрохімікати - продукція, яка не відповідає встановленим вимогам, що висуваються до пестицидів і агрохімікатів, у тому числі вимогам щодо маркування та пакування, розміщення інформації про товар на його упаковці тощо, та/або продукція, на упаковці якої зареєстрований знак для товарів та послуг використано з порушенням прав власника.
Наведене свідчить про неповне з'ясування обставин справи та є підставою для скасування судових рішень та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Зважаючи на відсутність дослідження судом першої інстанції листів виробника цього гербіциду –Компанії "Bayer CropSciens" від 12.04.2007, від 03.08.2007 та від 03.12.2007, дані яких покладено апеляційним судом в основу оскаржуваної постанови, касаційна інстанція вважає за необхідне на підставі ст.11112 Господарського процесуального кодексу України доручити суду першої інстанції при новому розгляді справи надати позивачу можливість відповідно до ст.22 цього Кодексу уточнити підставу позову (відшкодування збитків, завданих поставкою неякісної чи фальсифікованої продукції) та з врахуванням вищенаведеного вирішити спір відповідно до вимог закону.
Зазначеним обставинам, які безпосередньо стосуються предмета даного господарського спору, судами першої та апеляційної інстанції всупереч вимогам ст.43 Господарського процесуального кодексу України не надано ретельної правової оцінки, а згідно імперативних вимог ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти наявні у справі докази.
Зважаючи на викладене, касаційна інстанція на підставі ч.2 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам справи, в зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування інших обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ПП "Веста" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Черкаської області від 09.01.2008 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.03.2008 у справі №04/4924 скасувати з передачею справи на новий розгляд до господарському суду Черкаської області.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді : Є.Чернов
В.Цвігун
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2008 |
Оприлюднено | 10.07.2008 |
Номер документу | 1791157 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Овечкін В.Е.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні