Рішення

від 08.08.2011 по справі 55/347-56/209

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

55/347-56/209

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  55/347-56/209

08.08.11

Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтранстехніка»

До Закритого акціонерного товариства «Фірма «Авіаінвест»

Про Стягнення 203 536,80 грн.

Представники сторін:

Від позивачаДмитраш О.М.

Від відповідача Василькова А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Спецтранстехніка”, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства “Фірма “Авіаінвест”, про стягнення заборгованості у розмірі 183 072,00 грн., пені у розмірі 20 464,80грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.12.2010 р. позов задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2011 р. рішення господарського суду міста Києва від 29.12.2010 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. рішення Господарського суду міста Києва від 29.12.2010 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 04.04.2011 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У своїй постанові від 17.05.2011 р. Вищий господарський суд України зазначив, що судами попередніх інстанцій не досліджувалась заборгованість у період до 29.05.2009 р., не визначено розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 63/09 від 08.04.2009 р. в цілому, не визначено суму на яку було поставлено продукцію за даним договором, та суму, яку було сплачено відповідачем за цим договором. Крім того, Вищий господарський суд України зазначив, що судами не досліджено чи мав право позивач зараховувати сплачені відповідачем в період з 01.06.2009 р. по 30.06.2009 р. кошти у рахунок погашення заборгованості у попередній період.

Розпорядженням № 04-1/621 від 20.05.2011 р. призначено повторний автоматичний розподіл справ, за результатами якого справу № 55/347 передано для розгляду судді Джарти В.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.05.2011 р. справу № 55/347 прийнято до провадження судді Джарти В.В., присвоєно порядковий № 55/347-56/209, та призначено слухання справи на 01.07.2011 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.07.2011 р. розгляд справи відкладено на 19.07.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2011 р. розгляд справи відкладено на 08.08.2011 р.

На виконання вимог викладених у постанові від 17.05.2011 р. Вищого господарського суду України представником позивача надано суду належним чином засвідчені копії видаткових накладних на поставку товару за договором № 63/09 від 08.04.2009 р.

У судовому засіданні 08.08.2011 р. представником позивача подано суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 182 256,00 грн.

Представник відповідача проти заборгованості у розмірі 182 256,00 грн. заперечує та зазначає що відповідачем було частково погашено суму заборгованості, та станом на момент вирішення справи судом заборгованість відповідача перед позивачем становить 135 969,53 грн.

Суд розглядає позовні вимоги згідно уточнень наданих позивачем.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

Між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Замовник) був укладений Договір поставки №63/09 від 08.04.2009р. (надалі-Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору на умовах даного договору Постачальник зобов'язується передати у власність Замовника щебінь гранітний фракції 5-10, 5-20 мм та пісок річний (надалі іменується - “Продукція”), а Змовник зобов'язується прийняти та оплатити продукцію.  

Розділом 3 Договору сторони встановили ціну та порядок розрахунків, а саме:

-п.3.2. сума Договору складається із суми вартості продукції, поставленого Постачальником на протязі строку дії дійсного Договору та зазначених у накладних.

-п.3.3. розрахунки за цим договором здійснюється у гривнях України шляхом перерахування Замовником коштів на рахунок Постачальника в наступному порядку: -30% від вартості партії продукції –передплата;

-70% від вартості відповідної продукції –протягом 5 банківських днів, з моменту здійснення поставки.

-п.3.4. Постачальник, при передачі продукції, надає Замовнику наступні документи: -видаткову накладну; податкову накладну; рахунок-фактуру; копію сертифікату якості.     

Відповідно до п.4.3. Договору за прострочення в оплаті продукції, Замовник виплачує Постачальникові за вимогою останнього пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу.

Строк дії договору починає свій перебіг у момент визначений п.7.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2009р. Якщо жодна із сторін за 15 днів до закінчення терміну дії Договору не виявить письмово свій намір щодо розірвання договору то він автоматично пролонговується на наступний рік (п.7.2.).

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить суд стягнути заборгованість за період з 29.05.2009 р. по 02.07.2009 р. згідно наступних видаткових накладних:

№РН-0000056 від 02.07.2009р. на суму 20 782,80 грн.

№РН-0000049 від 18.06.2009р. на суму 12 438,40 грн.

№РН-0000046 від 12.06.2009р. на суму 8 326,00 грн.

№РН-0000053 від 27.06.2009р. на суму 12 385,80 грн.

№РН-0000047 від 15.06.2009 р. на суму 24 895,20 грн.

№РН-0000048 від 16.06.2009р. на суму 12 397,00 грн.

№РН-0000043 від 04.06.2009р. на суму 8307,60 грн.

№РН-0000044 від 09.06.2009р. на суму 12 420,00 грн.

№РН-0000045 від 10.06.2009р. на суму 8 289,20 грн.

№РН-0000035 від 02.06.2009р. на суму 28 701,00 грн.

№РН-0000034 від 29.05.2009р. на суму 44 129,00 грн.

У постанові від 17.05.2011 р. Вищий господарський суд України зазначив, що судами попередніх інстанцій не досліджувалась заборгованість у період до 29.05.2009 р.

На виконання постанови Вищого господарського суду міста Києва від 17.05.2011 р. представником позивача надано суду наступні видаткові накладні:

№РН-0000026 від 25.05.2009р. на суму 20 433,20 грн.

№РН-0000024 від 21.05.2009 р. на суму 7 350,00 грн.

№РН-0000022 від 20.05.2009 р. на суму 12 872,50 грн.

№РН-0000023 від 20.05.2009р. на суму 2 350,00 грн.

№РН-0000021 від 19.05.2009 р. на суму 48 228,10 грн.

№РН-0000017 від 04.05.2009 р. на суму 4 284,50 грн.

№РН-0000019 від 06.05.2009 р. на суму 8 829,80 грн.

№РН-0000018 від 05.05.2009 р. на суму 25 939,75 грн.

№РН-0000020 від 07.05.2009 р. на суму 4 189,50 грн.

Відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем товар відповідно до платіжних доручень наявних в матеріалах справи.

Також відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 29.05.2009 р. за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 87 538,12 грн. за даними позивача, а за даними відповідача він має заборгованість перед позивачем станом на 29.05.2009 р. у розмірі 82 897,53 грн.

Загальна заборгованість відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 28.12.2010 р. за даними позивача складає 182 256,81 грн., а відповідач зазначає що за ним рахується загальна заборгованість перед позивачем у розмірі 135 969,53 грн.

Проте суд відмічає, що акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами (накладними, рахунками), але позивач додав до позовної заяви копії видаткових накладних, податкових накладних та товарно-транспортних накладних, які підтверджують суму заборгованості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості на загальну суму 135 969,53 грн., що також підтверджено актом звірки взаємних розрахунків, та по суті не спростована відповідачем.

Отже, станом на момент вирішення справи судом заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 135 969,53 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів оплати вартості товару на загальну суму 135 969,53 грн. не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення основної заборгованості підлягають задоволенню частково на суму 135 969,53 грн.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Фірма «Авіаінвест»(03151, м. Київ, вул. Волинська, 65, ідентифікаційний код 21631911) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтранстехніка»(04211, м. Київ, вул. Приозерна, 8А, кв. 25, ідентифікаційний код 36146223) суму основного боргу у розмірі 135 969,53 (сто тридцять п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 53 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 1 359,70 (одна тисяча триста п'ятдесят дев'ять) грн. 70 коп. та 157,66 (сто п'ятдесят сім) грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтранстехніка»(04211, м. Київ, вул. Приозерна, 8А, кв. 25, ідентифікаційний код 36146223) на користь Державного бюджету України суму недоплаченого державного мита у розмірі 0,37 (нуль) грн. 37 коп.

5.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                В.В. Джарти

Дата підписання повного тексту рішення 12/08/ 2011 р.

Дата підписання повног