Рішення

від 23.08.2011 по справі 29/73-19/102/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  23.08.11                                                                                  Справа № 29/73-19/102/2011

  Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання  Хухрянської І.В.,  розглянув матеріали справи за позовом

Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ Донецько області

до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, м.Алчевськ Луганської області

про стягнення 19747 грн. 97 коп.

 в присутності представників сторін:

від позивача –   представник не прибув,

від відповідача –представник не прибув.

  В С Т А Н О В И В:

Обставини  справи:  позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь суми боргу в розмірі 19747,97 грн.

 Сторони не скористались наданим їм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечили участі повноважних  представників у судовому засіданні, хоча були належним чином повідомлені про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Неприбуття у судове засідання сторін не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

В позовній заяві позивач посилається на поставку товару за договорами купівлі-продажу № 20 від 10.02.2007 та № 27 від 05.03.2008, за який відповідач не розрахувався.

Так між фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2 (покупець, відповідач) та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (продавець, позивач) 10.02.2007 був укладений договір купівлі-продажу № 20, за умовами якого продавець зобов"язався передати у власність покупця товар народного споживання (далі –товар), а покупець прийняти товар у відповідності до накладних, які є невід"ємною частиною договору (п.1.1. договору).

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару та його вартість зазначаються в видаткових накладних на відвантаження.

На виконання умов даного договору позивач поставив відповідачу товар за накладними № 207 від 30.05.2007 та № 239 від 26.06.2007 на загальну суму 13107,41 грн. (а.с.16-17).

В п.2.2 договору сторони дійшли згоди, що оплата здійснюється по безготівковому розрахунку за реквізитами продавця або в готівковій формі через касу продавця, на суму, зазначену в видатковій накладній.

Але сторони не зазначили строків оплати отриманого товару.

Згідно до п.4.2 договору строк дії договору до 31.12.2007.

Стосовно договору купівлі-продажу № 27 від 05.03.2008, за умовами якого продавець зобов"язується передати у власність покупця товар народного споживання (далі товар), а покупець прийняти товар у відповідності з накладними, які є невід"ємною частиною договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару та його вартість зазначаються у видаткових накладних на відвантаження.

На виконання умов цього договору позивач поставив відповідачу товар за накладною № 431 від 05.03.2008 на суму 6640,56 грн. (а.с.16).

Згідно п.2.2 договору оплата здійснюється по безготівковому розрахунку за реквізитами продавця або в готівковій формі через касу продавця протягом 21 дня з моменту поставки товару на суму, зазначену в видатковій накладній.

Як передбачено в п.4.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання.

Як вбачається з матеріалів справи договір купівлі-продажу № 27 від 05.03.2008 сторонами (фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2 (покупець, відповідач) та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (продавець, позивач)) не підписаний (а.с.13).

В ст.626 Цивільного кодексу України зазначено, що д оговором   є   домовленість   двох   або  більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.2 ст.631 Цивільного кодексу України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Приписами ст.638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

    Істотними умовами  договору  є  умови  про  предмет договору, умови,  що визначені  законом як  істотні  або  є  необхідними  для договорів даного виду,  а також усі ті умови,  щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно до ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо  сторони  домовилися  укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма,  такий договір є укладеним з моменту його підписання  сторонами.

З огляду на викладене вище вбачається, що договір купівлі-продажу № 27 від 05.03.2008 є неукладеним.

Як зазначено в п.16 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/369 від 29.06.2010 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" господарські суди у вирішенні спорів не лише можуть, а й повинні застосовувати норми права, якими регулюються спірні правовідносини у конкретних справах, незалежно від того, чи посилаються на відповідні норми сторони та інші учасники судового процесу (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 19747,97 грн., але оплати не здійснив.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач на адресу відповідача надіслав претензію № б/н від 31.03.2011 (а.с.14-15), яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.               

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

За вказаних обставин вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам та підлягають до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 п.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито” зайве сплачене позивачем державне мито в сумі 04 грн. 52 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 23.08.2011 були оголошені  вступна  та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

  В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ Донецької області, до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, м.Алчевськ Луганської області, задовольнити у повному обсязі.

 2. Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_2, код НОМЕР_2,  заборгованість у сумі 19747 грн. 97 коп., державне мито в сумі 197 грн. 48 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

 3. Повернути з Державного бюджету України на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_2, код НОМЕР_2, зайве сплачене за платіжним дорученням № 816 від 31.03.2011 державне мито в сумі 04 грн. 52 коп.

Повернення державного мита здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

 Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України     рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

 Дата підписання рішення: 29.08.2011

 Суддя                                                                                      Т.В.Косенко

 Помічник судді                                                                       Г.А.Кравцова

  Надруковано 3 примірника:                                                                 Вих. №

1-до справи                                                                                          2

2-позивачу (рекомендованою)

3-відповідачу (рекомендованою) за позовом                                   29.08.2011