Рішення

від 23.06.2008 по справі 5/190-03-4235

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/190-03-4235

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" червня 2008 р.Справа  № 5/190-03-4235

За позовом: Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Кірова”, Одеська область, Красноокнянський район, с. Топали.

До відповідачів:

1.Товариства з обмеженою відповідальністю „Південьсільгоспбуд”, Одеська область, м. Котовськ.

2. Закритого акціонерного товариства „Красноокнянський сирзавод”, Одеська область, смт. Красні Окни.

Про стягнення 9 224, 90 грн.                          

                                                                                                          Суддя  Могил С. К.

Представники:

від позивача: Кобилянський В. Т., за посвідченням - керівник підприємства позивача.

від відповідачів: не з'явились.

присутня особа з боку позивача: Мотина Г. В., за посвідченням.   

Суть спору: Сільськогосподарський виробничий кооператив „Кірова” звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Південьсільгоспбуд” про стягнення суми основного боргу у розмірі 7 370, 09 грн., індексу інфляції у розмірі 1 738, 61 грн. та трьох відсотків річних у сумі 116, 20 грн.

Відповідачем до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги позивача не визнав у повному обсязі на підставі доводів та заперечень, які викладені у відзиві на позов, в зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

В процесі розгляду справи ухвалою господарського суду Одеської області від 08.08.2003 року до участі у справі було залучено Закрите акціонерне товариство „Красноокнянський сирзавод” у якості іншого відповідача.

Позивач, своєю заявою від 09.07.2003 року доповнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Південьсільгоспбуд” та Закритого акціонерного товариства „Красноокнянський сирзавод” солідарно суму основного боргу –7 370, 09 грн., індекс інфляції –1 738, 61 грн. та три відсотки річних у сумі 116, 20 грн.

Відповідачі належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи у судові засідання не з'явились. Розглянув матеріали справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

Як видно з матеріалів справи, позивачем було поставлено, а відповідачами –Товариством з обмеженою відповідальністю „Південьсільгоспбуд” та Закритим акціонерним товариством „Красноокнянський сирзавод” було прийнято молоко на загальну суму 7 370, 09 грн. Вказані обставини цілком підтверджуються оригіналом прийомної квитанції від 01.12.2000 року №051692 на закупівлю молока та молочних продуктів виданої ТОВ „Південьсільгоспбуд” та відповідними копіями товарно – транспортних накладних, в яких зазначені відомості про прийняття товару та розвантаження на Красноокнянському ОЖК (ЗАТ Красноокнянський сирзавод).

Відповідно до ст. 165 Цивільного кодексу УРСР якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання. Тотожні норми встановлені Цивільним кодексом України, який почав діяти з 01.01.2004 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу одного з відповідачів було направлено претензію з вимогою сплатити грошові кошти за поставлену та прийняту молочну продукцію. Проте, направлена претензія залишилась без відповіді та задоволення.

У даному випадку слід звернути увагу на те, що ст. 41 Цивільного кодексу УРСР угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво- або багатосторонніми(договори), а ст. 42 Цивільного кодексу УРСР регламентовано, що угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній). Угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо з поведінки особи видно її волю укласти угоду.

Виходячи з обставин справи, щодо здійснення фактичної поставки молочної продукції відповідачам, що підтверджені документальними доказами, які наявні у матеріалах справи, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в зв'язку з чим з відповідачів на користь позивача підлягає солідарному стягненню сума основного боргу у сумі 7 370, 09 грн.   

У відповідності зі ст. 161 Цивільного кодексу УРСР зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, а ст. 162 визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Щодо стягнення 3% річних у розмірі 116, 20 грн. та індексу інфляції у сумі 1 738, 61 грн. слід зазначити наступне.

Згідно ст. 214 Цивільного кодексу УРСР боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Таким чином, вимоги позивача в цій частині є також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позов судом не приймаються до уваги та відхиляться у повному обсязі, оскільки вони є необґрунтованими, не підтверджені документально та такими, що спростовуються матеріалами, що наявні у справі. За приписами ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В процесі розгляду справи відповідачами до суду не було доведено та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача у будь якій частині.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат на рахунок відповідачів у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 69, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Південьсільгоспбуд”, (67900, Одеська область, м. Котовськ, вул. Вокзальна, 16, код 22508511) та Закритого акціонерного товариства „Красноокнянський сирзавод”, (Одеська область, смт. Красні Окни, вул. Дзержинського, 24, код 00446635) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Кірова”, (67910, Одеська область, Красноокнянський район, с. Топали, код 03767205), а саме:

- 7 370 (сім тисяч триста сімдесят) грн. 09 коп. основного боргу;

- 1 738 (одна тисяча сімсот тридцять вісім) грн. 61 коп. індексу інфляції;

- 116 (сто шістнадцять) грн. 20 коп. 3 % річних;

- 92 (дев'яносто дві) грн. 24 коп. держмита;

- 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 24.06.2008 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                       Могил С.К.