Постанова

від 27.07.2006 по справі 10722-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10722-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.07.2006Справа №2-27/10722-2006А

За позовом – Відкрите акціонерне товариство “Широке”, Сімферопольський район, с. Широке, вул. Жовтнева, 3, ( ЗКПО 00850052 ).    

До відповідача –  Сімферопольська МДПІ, Сімферопольський район, с. Мирне, вул. Белова, 2, ( ЗКПО 23191635 ).   

Про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень.    

Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Топоріщевої Т. П.

представники:

Від позивача –     Лисенко А. С., дор. у справі.     

Від відповідача – Хованський І. В., дор. у справі.     

Сутність спору:          Відкрите акціонерне товариство “Широке”  звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про визнання нечинними податкові повідомлення – рішення Сімферопольської МДПІ від 30.05.2006 р. №0000201518/2 на суму 15988,69 грн., від 30.05.2006 р. №0000221518/2  на суму 1541,35 грн., від 30.05.2006 р. №0000211518/2 на суму 9369,99 грн., від 30.05.2006 р. №0003651518/0 на суму 208,84 грн., від 30.05.2006 р. №0003661518/0 на суму 1427,80 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач не мав права здійснювати документальні невиїздні перевірки з питання своєчасності сплати податків, а тільки планові і позапланові виїзні перевірки. Підстави ж проведення планових і позапланових перевірок, визначені ст.. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” відповідачем дотримані не були.

 Також відповідачем  при нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату фіксованого сільськогосподарського податку працівниками відповідача не було враховано той факт,  що протягом 2002 – 2004 р. загинув врожай в наслідок настання форс – мажорних обставин. Також відповідачем не було досліджено питання сплати заборгованості по податкам, не були прийняти до уваги первинні документи, що, за думкою відповідача, говорить про те, що перевіряючими не досліджувалися платіжні доручення, а штрафні санкції було сформовано в автоматичному режимі.

Також позивач вказав, що для визначення суми штрафних санкцій за несвоєчасну сплату погоджених сум податкового забовязання необхідно виходити з суми податкового боргу, але ні в акті перевірки, ні в розрахунку суми штрафних санкцій не вказана сума податкового боргу по періодах, не зазначено в результаті чого виник податковий борг.

Відповідач у запереченнях на позов вказав, що відповідно до п. п. 17.1.7  ст. 17 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового забовязання на протязі граничних строків, визначених вказаним Законом, такий платник податків забовязаний сплатити штраф, визначений вказаним Законом. Крім того,  відповідно до ст.. 70 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 р.” заборонено в 2006 р. реструктуризацію або списання заборгованості ( недоїмки ) суб'єктів господарювання по податках, зборах ( обов'язковим платежам ), надання відстрочки строків її сплати, крім надання розстрочки на протязі бюджетного року по заборгованості ( недоїмки ) і випадків, визначених в Законі України “Про міри, направлені на забезпечення стабільного функціонування підприємств паливно – енергетичного комплексу” . Крім того, відповідно до п. 6 ст. 77 даного закону на 2006 р. зупинено дію п. п.  “в” і “г” п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18   Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181. Відповідно до п. 7 ст. 75  Закону України “Про державний бюджет на 2005 р.” на 2005 р. також зупинено дію п. п. “в” і “г” п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18  Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181. Також відповідач вказав, що на підставі копій карток особового рахунку позивача по фіксованому сільськогосподарському податку податковий борг станом на 31.12.2004 р. не числиться. На підставі викладеного просить позивачу у позові відмовити.

У судовому засіданні, що відбулося 05.07.2006 р., було ухвалено замінити відповідача по справі на ДПІ в Сімферопольському районі.  

Позивач клопотанням від 27.07.2006 р. уточнив позовні вимоги та просить суд визнати нечинними податкові повідомлення – рішення від 10.03.2006 р. №0000201518/1, від 10.03.2006 р. №0000221518/1, від 10.03.2006 р. №0000211518/1.

Суд прийняв до уваги уточнення позивача.     

           Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,  заслухавши пояснення представників сторін, суд,  -     

В С Т А Н О В И В :

23 грудня 2005р.  старшим державним податковим інспектором 3 ранги  сектора адміністрування платежів по землекористуванню, ресурсних (рентних) платежів  Сімферопольської МДПІ Левиной Оленою Володимирівною проведена невиїзна  документальна перевірка за питанням дотримання термінів сплати фіксованого сільськогосподарського податку за період з 01.07.2003р. по 01.03.2005р.

По результат перевірки було   складено акт № 660/15 –3   от  23.12.05р.

В ході перевірки було виявлено порушення позивачем вимог ст. 5 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок і п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про  порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», а саме: 1 . з затримкою сплати до 30 календарних днів, включно, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового забовязання, спачений сільськогосподарський сільськогосподарський податок у сумі 15413,50 грн.; 2. з затримкою сплати від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового забовязання, спачений сільськогосподарський сільськогосподарський податок у сумі 47640,94грн.; 3. з затримкою сплати більш 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового забовязання, спачений сільськогосподарський сільськогосподарський податок у сумі 31977,37 грн.

  На підставі вказаного акту перевірки відповідачем  були  винесені податкові повідомлення- рішення від  21.01.2006р. №0000201518/0 на суму 15988,69грн., від  21.01.2006р. №0000221518/0 на суму 1541,35грн., від  21.01.2006р.  №0000211518/0  на суму 9528,19грн.

Не погодившись з вказаним 08.02.06р. позивачем була подана первинна скарга на вказані податкові повідомлення- рішення

У результаті  розгляду первинної скарги відповідачем було винесено рішення про результати розгляду первинної скарги від 24.02.2006 р., відповідно до якого у задоволенні скарги було відмовлено, а спірні податкові повідомлення – рішення були залишені без змін. Також було винесено податкові повідомлення- рішення  від  10.03.2006р. №0000201518/1 на суму 15988,69грн., від  10.03.2006р.  №0000221518/1 на суму 1541,35грн., від  10.03.2006р. №0000211518/1  на суму 9528,19грн.

09.03.06р. була подана повторна скарга на податкові повідомлення- рішення в ДПА в АР Крим

У результаті  розгляду повторної скарги було винесено рішення про результати розгляду повторної скарги від 04.05.2006 р., відповідно до якого скарга позивача була залишена без задоволення. Також  були винесені  податкові повідомлення- рішення від  30.05.2006р. №0000201518/2 на суму 15988,69грн., від  30.05.2006р. №0000221518/2 на суму 1541,35грн., від  30.05.2006р. №0000211518/2  на суму 9369,99грн. та нові податкові повідомлення- рішення від  30.05.2006р. №0003651518/0  на суму 208,84грн., від  30.05.2006р. №0003661518/0  на суму 1427,80грн.

        За такими обставинами справи позов належить задовольнити з наступних підстав:

Суд дійшов висновку,  що перевірка проводилася без достатніх на те підстав, тому що були  порушені вимоги статті 11-2  Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-XII від 04.12.90р. (із внесеними змінами і доповненнями Законом  N 2505-IV від 25.03.2005):

1.Відсутнє посвідчення на перевірку.

2. У випадку проведення позапланової перевірки не пред'явлений наказ керівника податкового органа про проведення такої перевірки

3.Не пред'явлене рішення суду про проведення  позапланової перевірки.

Відповідно до ст. 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”  органи державної податквої служби мають право здійснювати  документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих  податкових  декларацій,  звітів  та   інших   документів, пов'язаних   з   нарахуванням   і   сплатою   податків  та  зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі),  а також планові    та    позапланові    виїзні   перевірки   своєчасності, достовірності,  повноти нарахування і сплати  податків  та  зборів (обов'язкових   платежів),   додержання   валютного  законодавства юридичними   особами,    їх    філіями,    відділеннями,    іншими відокремленими підрозділами,  що не мають статусу юридичної особи, а  також   фізичними   особами,   які   мають   статус   суб'єктів підприємницької  діяльності  чи  не мають такого статусу,  на яких згідно із законами України покладено обов'язок  утримувати  та/або сплачувати   податки   і   збори   (обов'язкові   платежі),   крім Національного банку України  та  його  установ  (далі  -  платники податків).

Виходячи з вищевикладеного податковий орган не має право здійснювати документальні не виїзні перевірки за питанням своєчасності  сплати податків, а тільки планові і позапланові виїзні перевірки.

Підстави ж проведення планових і позапланових виїзних перевірок визначені статтею11-1  Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-XII від 04.12.90р. (із внесеними змінами і доповненнями Законом  N 2505-IV від 25.03.2005) які ДПІ в Сімферопольському районі   дотримані не були.                    

     У відповідності зі статтею 4 п.4.2 пп.4.2.2  Закони України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000р. (із внесеними змінами і дополненями)  камеральної вважається перевірка, що проводиться контролюючим органом винятково на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення яких або інших видів перевірок платника податків. Цей факт доводить так само стаття 4 п.4.2 пп.4.2.2  ппп. «в»  Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» яка говорить: « контролюючий орган внаслідок проведення камеральної  перевірки виявляє арифметичні або  методологічні помилки в поданої платником податків податкової декларації, що привели до заниження або завищення суми  податкового зобов'язання.

При нарахуванні штрафних санкцій за несвоечасну сплату фіксованного сільскогосподарського податку працівниками ДПІ не був врахован той факт, що протягом  2002-2004рр. мав місце  факт загибелі  врожаю в наслідок  форс-мажорних обставин. Наявність  форс-мажорних обставин підтвержуються висновками Торгово-промислової палати України  : на 27.12.02г. висновок від 26.02.03р. №1630/05-4 , на   03.03.2003р. висновок від  24.03.2003г. №2156/05-4, на   05.06.2003г. висновок від 31.07.2003р. №10435/05-4,   на 3-5 квітня 2004г. висновок  №2424/05-4 від 07.06.2004р.

Згідно статті 18  п.18.2 пп.18.2.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000р.(із внесеними змінами і доповненнями)  Сімферопольскою МДПІ був списан «безнадійний» борг який виник як наслідок  форс-мажорних обставин на відставі прийнятих рішень про списання безнадійного боргу від 21.05.03р. №18/24-0 на суму 62811,86грн.(в т.ч. ФСП – 60444,35грн.) , від 30.11.04р. №217/24-0 на суму 71361,11грн. (ФСП) .

Судом встановлено, що в  2004 році Сімферопольскою МДПІ була проведена комплексна планова документальна перевірка ВАТ «Широке»  за період з 01.01.02р.-01.01.2004р. про що вказує акт №87/23-2/00850052  від 24.06.2004г.  

Також, в  2005 році  Сімферопольскою МДПІ була проведена комплексна планова документальна перевірка ВАТ «Широке»  за період з 01.01.04р.-31.12.2004р. про що вказує акт №95/23-02/00850052  от 15.08.2005г.  

Порушень в вищевказаних  актах перевірок, відносно термінів сплати фіксованого сельскогосподарського податку встановлено не було,  так як  перевіряючими були прийняті  до уваги форс-мажорні обставини.

 Відповідно до Наказу України №599 від 15.10.2004 року «Про утвердження методичних рекомендацій з оформлення матеріалів документальних перевірок»  визначена форма акта документальної перевірки,  у якому окремим розділом відображається питання своєчасності перерахування податків. При дослідженні даного питання, особа, що   перевіряє зобов'язана відбити в акті перевірки дату сплати і № розрахункового  документа, на підставі якого зроблена сплата  податкового зобов'язання. Таким розрахунковим документом відповідно до пункту 1.30 частини 1 статті 1 Закону України «Про платіжні системи і переклад грошей в Україні»  №2346-III від 05.04.2001 року (із внесеними змінами і доповненнями ) - є платіжне доручення.

Вищевказаним Законом  України встановлено, що платіжне  доручення — розрахунковий документ, що  містить доручення платника банкові або іншій установі — членові платіжної системи, що його  обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми кошт зі свого рахунка на рахунок одержувача.

При цьому згідно пункту 30.1 статті 30 розділу IV Закону України «Про платіжні системи і переклад грошей в Україні»  №2346-III від 05.04.2001 року (із внесеними змінами і доповненнями) переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми перекладу на рахунок одержувача. У платіжному дорученні по призначенню платежу видно за який період відбувалася проплата.

Однак перевіряючими Сімферопольської МДПІ в акті перевірки, розрахунку штрафних санкцій (додаток №1 до акта №660/15-3 від 23.12.2005р.) не тільки не вказані № платіжних доручень підтверджуючу сплату податку, але і взагалі не досліджувалося дане питання,  не були прийняті в увагу первинні документи,  що говорить  про те, що інспектором не досліджувалися платіжні доручення, а штрафні  санкції були сформовані в автоматичному режимі, без обліку того, що програма працює не коректно.

Згідно статті 18  п.18.2 пп.18.2.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000р.(із внесеними змінами і доповненнями)  списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а так само штрафні санкції.

Під терміном “безнадійний” варто розуміти - податковий борг  юридичних  або  фізичних  осіб,  що  виник  внаслідок  обставин нездоланної сили (форс-мажорних обставин).

        У відповідності з  пп.17.1.7. п. 17.1 ст. 17   Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000р. (із внесеними змінами і дополненями) у випадку якщо платник податків не  сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом  граничних термінів, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у наступних  розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, — у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, — у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, — у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому пункті штрафів відповідно до загального терміну затримки.  

Виходячи з вищевикладеного для того, що б визначити суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату погоджених сум податкових зобов'язань необхідно виходити із суми податкового боргу, ні в акті перевірки, ні в розрахунку суми штрафних санкцій (додаток №1 до акта №660/15-3 від 23.12.2005р.) не вказана сума податкового боргу по періодах, не зазначено в результаті чого виник податковий борг.

Виходячи з викладеного Сімферопольської МДПІ  не доведено виходячи з яких даних зроблений розрахунок нарахування штрафних санкцій,  яким чином  обчислювалася кількість днів прострочення.

        Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадовці зобов'язані діяти тільки в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією України і Законами України.

        Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення.

Відповідач правомірність нарахування штрафних санкцій суду належним чином не довів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими, підтверджуються матеріалами справи  та  підлягають задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

На  підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

     1. Позов задовольнити.

           2. Визнати нечинними  податкові повідомлення – рішення державна податкова інспекція  в Сімферопольському районі  від 30.05.2006 р. №0000201518/2 на суму 15988,69 грн., від 30.05.2006 р. №0000221518/2  на суму 1541,35 грн., від 30.05.2006 р. №0000211518/2 на суму 9369,99 грн., від 30.05.2006 р. №0003651518/0 на суму 208,84 грн., від 30.05.2006 р. №0003661518/0 на суму 1427,80 грн., від 10.03.2006 р. №0000201518/1, від 10.03.2006 р. №0000221518/1, від 10.03.2006 р. №0000211518/1

3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31118095600002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 22301854) на користь відкритого акціонерного товариства “Широке”, Сімферопольський район, с. Широке, вул. Жовтнева, 3, ( ЗКПО 00850052,  )  3,40 грн. державного мита.

           Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.  

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.