Постанова

від 01.07.2008 по справі 20-12/407

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-12/407

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-12/407

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"01" липня 2008 р.  14:47                                                                                          м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя у складі:

Судді Харченко І.А.,

при секретарі Баланюк О.В.,

за участю представників:

позивача  –Вертій Н.А., довіреність б/н від 21.09.2007, представник;  

відповідача –Расохацький В.В., довіреність №4443/32-0817 від 11.12.2007, головний державний податковий ревізор –інспектор ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №20-12/407 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Квінт” до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України  про визнання дій такими, що порушують права позивача,  визнання рішення №000022 від 07.11.2007 про застосування фінансових санкцій  в сумі 3348155,44 грн.,

Суть спору:

26.11.2007  позивач звернувся в порядку статей 17, 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України до господарського суду з позовної заявою (вх.№3974) до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України  про визнання дій такими, що порушують права позивача,  визнання рішення №000022 від 07.11.2007 про застосування фінансових санкцій в сумі 3348155,44 грн., посилаючись на те, що відповідач прийняв рішення про застосування фінансових санкцій з перевищенням повноважень та порушенням законодавства, що регулює питання притягнення до відповідальності.   

Ухвалою від 27.11.2007 відкрито провадження у адміністративної справі № 20-12/407, призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою від 18.12.2007 закінчено підготовче провадження, справа №20-12/407 призначена до судового розгляду.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення (вх. №53450 від 18.12.2007), основні з них складаються у тому, що позивачем було допущене порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що підтверджується актом перевірки від 06.09.2007 (арк.с. 20-23).

Згідно статей 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні представникам сторін  роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін,  суд,

в с т а н о в и в :

06 вересня 2007 року Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом сприту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у місті Севастополі (надалі Інспекція Департаменту) була проведена перевірка дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю „Квінт” (надалі ТОВ „Квінт”) вимог законодавства, про що складений акт №270005/2703/64-32-129 (арк.с. 25-28).

Перевіркою встановлено, що при реалізації алкогольних напоїв позивачем порушена стаття 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що виразилось в здійсненні оптової торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на відповідний вид діяльності.

На підставі акту перевірки та статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»07.11.2007 Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України прийнято рішення №000022 про застосування до ТОВ „Квінт” фінансових санкцій у розмірі 3348155,44грн. (арк.с. 15).

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Стаття 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»у редакції, діючій на момент прийняття рішення, визначає, що суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на виробництво або імпорт алкогольних напоїв або тютюнових виробів, здійснюють поставку цієї продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за наявності ліцензії на оптову торгівлю.

Відповідальність за порушення вимог норм цього Закону передбачена статтею 17, а саме: у разі оптової торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Таким чином, закон встановлює можливість застосувати фінансові санкції контролюючим органом виключно в розмірі, який залежить від вартості партії товару за цінами поставки (закупівлі).

Ціна це грошове відображення вартості товару (послуги) за його кількісну одиницю. Товар –це матеріальна цінність, що придбана (отримана) та утримується підприємством з метою подальшого продажу. Придбані товари зараховуються підприємством за первісною вартістю. В подальшому для визначення ціни реалізації приймається первісна ціна придбання та торговельна націнка товарів. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів та сумою торговельної націнки на реалізовані товари. Тобто вартість отриманої партії товару це вартість, за якою товари були придбані у постачальника для подальшого перепродажу та за якою зазначені товари обліковуються на підприємстві. В той же час ціна реалізації кінцевому споживачу вказана у документах на передачу товару –це вартість товарів з урахуванням торговельної націнки, яка значно відрізняється від ціни придбання.

Згідно вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В той же час, як встановлено судом, відповідачем, не доведено інше, а матеріали справи: акт перевірки та додаток 1 до акту перевірки, свідчать, що фінансові санкції були розраховані на підставі фактичній вартості товарів з урахування торговельної націнки, тобто на підставі накладних на поставку товарів, що дає можливість зробити висновок, що позивач був притягнений до відповідальності не за встановленим порядком.

Згідно статей 4, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»у редакції станом на 16.06.2006, встановлена річна плата за ліцензії на виробництво алкогольних напоїв - 250000 гривень. Річна плата за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями встановлюється у розмірі 250000 гривень. Сплата чергового платежу за ліцензії здійснюється у розмірах, встановлених цим Законом, і справляється за кожний наступний щорічний термін дії ліцензій. Суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на виробництво або імпорт алкогольних напоїв або тютюнових виробів, здійснюють поставку цієї продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам без ліцензій на оптову торгівлю лише в межах обсягів власного виробництва (імпорту).

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо плати за ліцензії та акцизного збору на виробництво спиртів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 17.11.2006 №374-V, що набрав чинності з 01.01.2007, внесені зміни до статей 4, 15 Закону, а саме:

-          редакція статті 4 - річна плата за ліцензії на виробництво алкогольних напоїв становить 780 гривень.

-          редакція статті 15 - річна плата за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями встановлена у розмірі 500000 гривень. Суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, здійснюють поставку цієї продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за наявності ліцензії на оптову торгівлю.

Зазначений Закон застосував додаткові умови, при яких можлива реалізація алкогольних напоїв власного виробництва, і збільшив суму вартості ліцензії, що потрібна для здійснення торгівлі алкогольними напоями власного виробництва. Однак, приймаючи зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» законодавець не визначив порядку проведення розрахунків чи заліку сум за вже оплачені ліцензії на виробництво.

Згідно прикінцевих положень Закону, Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на право оптової торгівлі алкогольними напоями встановлений Постановою КМ України від 31.03.1999 №500 «Про впорядкування видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним, плодовим і виноградним, алкогольними напоями та тютюновими виробами». Відповідно до п.4 Постанови №500, яка є діючій, передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, що одержали ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, здійснюють реалізацію виготовленої продукції споживачам на території України в межах обсягів власного виробництва без ліцензії на право оптової торгівлі. Зазначена редакція Постанови діє безпосередньо у такій редакції та відповідні зміни в нею не вносилися.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Тобто дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до частини 3 статті 27, частини 4 статті 46 Бюджетного кодексу України закони України, які впливають на формування доходної та видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі норми відповідних законів, що впливають на формування доходної та/або видаткової частини бюджетів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим. При цьому до прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період інші надходження справляються відповідно до закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний період та інших нормативно-правових актів.

Ліцензії видаються терміном на п'ять років та діють протягом усього встановленого терміну. Таким чином сплативши вартість ліцензії на виробництво та роздрібну торгівлю та отримавши ліцензії у 2006 році, коли діяла редакція Закону України, що дозволяла здійснювати поставку продукції без наявності оптової ліцензії у межах обсягів власного виробництва, дія зазначеної норми закону зберігає свою силу для суб'єкта підприємницької діяльності протягом усього терміну дії ліцензії, в зв'язку з чим до набрання чинності Законом України у редакції від 17.11.2006 у відповідності з порядком набрання чинності законів, які впливають на формування бюджетів, Закон дії у попередній редакції. Ліцензія була отримана під час чинності Закону, що не вважав встановлене порушення порушенням законодавства, в зв'язку із чим, платник податків не може відповідати за порушення, що на момент одержання ліцензії не було порушенням.

Відповідно до акту перевірки від 06.09.2007 підставою для застосування фінансових санкцій є договори поставки та комісії. Однак, відповідно до цивільного та господарського законодавства щодо договорів поставки та комісії ТОВ „Квінт” в даному випадку є власником товару до моменту продажу його третім особам, в тому числі й кінцевому споживачі, а реалізація кінцевому споживачеві є роздрібною торгівлею. Оскільки позивач має ліцензію на реалізацію алкогольних напоїв у роздріб, то в цьому випадку відсутнє порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Таким чином, вищезазначене дає суду право для висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог позивача. При таких обставинах, позовні вимоги ТОВ «Квінт»підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 94, 98 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому в сумі 03,40 грн.

Керуючись ст. 69, 70, 71, 79, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд –

П о с т а н о в и в :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати дії Департаменту контролю за виробництвом та обігом сприту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України такими, що порушують права Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінт».

3.          Визнати рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом сприту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України №000022 від 07.11.2007 про застосування фінансових санкцій в розмірі 3348155,44грн. нечинним.

4.          Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в УДК у м. Севастополі, одержувач Держбюджет, Ленінський район 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Квінт» (м. Севастополь, пр. Перемоги, 45 кв. 65, ідентифікаційний код 31578694) сплачений квитанцією №20 від 26.11.2007 (оригінал квитанції знаходиться у матеріалах справи) судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                                                           І.А. Харченко

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

07.07.2008.