Постанова

від 23.05.2008 по справі 3467-2008а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3467-2008А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.05.2008Справа №2-26/3467-2008А

За позовом : ТОВ «Розважальний центр «Спартак», м. Сімферополь, вул.. Пушкіна, 9,   

До  відповідача :  ДПІ у м. Сімферополі, м. Сімферополь, вул.. М. Залки, 1/9.   

Про скасування рішення

                    Суддя  О.Л. Медведчук

                                                             при секретарі Комєдєві В.В.

У судовому засіданні брали участь представники:

Від позивача – Андруцька А.О., довір. від 20.03.2008 р., Єлісєєва О.О., довір. від 11.04.2008 р.

Від відповідача –  Шаравіна А.М., дов. від 14.04.08р.; Бугасов В.М.,  довір. від 28.02.2008 р., Юрченко С.В., головн. держ. под. інсп., дов. від 11.06.07р.  

          Сутність спору: ТОВ «Розважальний центр «Спартак» звернулось до господарського суду АР Крим із адміністративним позовом до ДПІ у м. Сімферополі, у якому просить скасувати (визнати нечинним) рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекцій у м. Сімферополі від 17.10.2007р. за № 0008192303 у сумі 10750385,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що здійснена відповідачем перевірка по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності про що складено акт за № 001254/010901225/2303 від 05.10.2007р., який став підставою для винесення оскаржуваного рішення, проведена із порушенням приписів ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу», положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Крім того вказує на те, що в порушення п. 7.16 Положення № 637 «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» відповідачем не було перевірено наявність касової книги, не здійснено звірення записів касової книги по сумах і строках з даними відповідних прибуткових касових ордерів із залученням розрахункових документів і квитанцій до прибуткових касових ордерів.   

Відповідачем позовні вимоги не визнавались за мотивами наведеними у відзиву на позов, з посиланням на те, що штрафні санкції до позивача застосовані у зв'язку з порушенням ним Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”

У судовому засіданні 07.05.2008р. судом було проведено допит свідків – старшого державного податкового ревізора – інспектора Сорокіна В.В. та старшого державного податкового ревізора – інспектора Вєгбієва Р.І., які підтвердили факти порушень з боку ТОВ «Розважальний центр «Спартак» встановлені в акті перевірки № 001254 від 16.10.2007р.

Розгляд справи відкладався.

Позивачем додатково надавались письмові пояснення.

У судовому засіданні, що відбулося 23.05.2008р. позивач позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти позову заперечував з посиланням на доводи наведені у відзиву на позов.  

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення  представників сторін, суд  

                                                                              встановив:

Працівники відповідача 05.10.2007р. провели перевірку по контролю за здійсненням розрахункових операцій позивачем.

За результатами вказаної перевірки був складений акт № 001254  від 05.10.2007р., в якому зроблений  висновок  про порушення  позивачем п. 1, 2, 9, 13 ст. 3  Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” ,  п. 2.6  Постанови  Правління НБУ № 637 від 15.12.2004р. “Про затвердження Положення  про ведення  касових операцій у національній валюті в Україні”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 13.01.2005 р.  під № 40/10320.    

На підставі вказаного акту відповідачем  01.10.2007 р. прийнято  рішення №0004602303 про застосування  штрафних (фінансових) санкцій, відповідно до якого за порушення  п. 2.6  Постанови  Правління НБУ № 637 від 15.12.2004р. “Про затвердження Положення  про ведення  касових операцій у національній валюті Україні” на підставі  п. 11 ст.11 Закону України ““Про державну податкову службу в Україні” та згідно з Указом Президенту України “Про  застосування  штрафних санкцій за порушення  норм про регулювання  обігу  готівки”  до позивача застасовані штрафні санкції у сумі  10750385,00  грн.  

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування  зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 4 Закону України “Про державну податкову службу в України” визначає, що  Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються, зокрема, Державна податкова інспекція в АРК. До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в України”  здійснення документальних невиїзних перевірок,  а також планових та позапланових  виїзних перевірок  своєчасності, достовірності  повноти нарахування  і сплати податків  та зборів ( обов'язкових  платежів),  додержання  валютного законодавства юридичними  особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус  юридичної особи, а також фізичними  особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно зі ст.2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” розрахункова операція – це, зокрема, у разі  застосування  банківської платіжної  картки , оформлення  відповідного розрахункового документа щодо  оплати  в безготівковій формі товару ( послуги) банком  покупця, розрахунковий документ  - документ встановленої форми та змісту, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операції або заповнений вручну.

У  ст.3  вказаного закону визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють  розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати  на реєстраторах  розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій,  забезпечувати відповідність  сум готівкових коштів  на місці проведення розрахунків  сумі коштів, яка зазначена в денному звіті  реєстратора розрахункових операцій.   

У разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій  до  суб'єкта підприємницької діяльності  застосовуються фінансові санкції  у розмірі двадцяти  неоподаткованих мінімумів доходів громадян (п. 4 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” ).  

Ст. 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначає, що у разі невідповідності  суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, до суб'єктів підприємницької  діяльності застосовується  фінансова санкція у п'ятикратному  розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Постановою правління НБУ № 637 від 15.12.2004 р. затверджено Положення про ведення касових операцій  у національній валюті  в Україні ( далі Положення № 637). Зазначена Постанова  зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320.

Положення № 637  визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями).

Відповідно до п.п. 2.6 п.2 зазначеного положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткування готівки в касах підприємств, які проводять готівкові  розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі  її фактичних надходжень у книзі на підставі  прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових  розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів  у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначених у відповідному касових (розрахункових) документах .

Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” оформляються  згідно з вимогами цього Закону ( п. 3.2. Положення № 637).

Ст.1 Указу Президента України  “Про застосування  штрафних санкцій за порушення  норм з регулювання  обігу  готівки” встановлено, що  за не оприбуткування  (неповне оприбуткування) у касах готівки до  юридичних осіб  застосовуються штрафні санкції  у п'ятикратному розмірі  не оприбуткованої суми.

Ч. 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням  адміністративного  судочинства  є  захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових  відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових  і  службових осіб,  інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій  на  основі  законодавства,  в  тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України  у справах  щодо оскарження  рішень, дій чи  бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, розсудливо,  та пропорційно з дотриманням  необхідного балансу  між будь-якими  несприятливими наслідками  для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення  яких спрямовано це рішення (дія).  

Під час проведення перевірки позивача представниками податкового органу було встановлено, неоприбуткування позивачем готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книгах обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО на загальну суму 2150077,00 грн. Так в книзі обліку розрахункових операцій № 0109008909 від 18 січня 2007 року неоприбутковано готівкові кошти у сумі 968400,00 грн. на підставі фіскальних звітних чеків з Z- звіту № 41 від 20 січня 2007 року по Z- звіт № 292 по 4 жовтня 2007року, в книзі обліку розрахункових операцій № 0109008910р/1 від 18 січня 2007 року неоприбутковано готівкових коштів у сумі 1181677,00 грн. на підставі фіскальних звітних чеків з Z- звіту від 20 січня 2007 року № 81 по Z- звіт № 347 по 5 жовтня 2007 року.

До матеріалів справи додані копії книг обліку розрахункових операцій № 0109008909 та № 0109008910р/1, в яких знаходились Z –звіти по операціям за період часу з 20.01.2007 р. по 05.10.2007р.  

Однак, відповідачем в продовж розгляду справи не підтверджено, що під час проведення перевірки було встановлено факт непроведення позивачем у період часу з 20.01.2007р. по 05.10.2007р. будь-яких операцій через РРО, нероздрукування Z –звітів на повну суму проведених розрахунків та їх незберігання у книзі  обліку розрахункових операцій, в той же час встановлено відсутність запису у  книгах обліку розрахункових операцій відомостей про щоденний обіг готівкових коштів за зазначений період часу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач, оформивши касові операції згідно з вимогами Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та Порядку  застосування  реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, затвердженого  Наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000р., не виконав у повному обсязі приписи п. 2.6 Положення № 637 щодо запису   зазначених готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій, що відповідно до Указу Президента України  “Про застосування  штрафних санкцій за порушення  норм з регулювання  обігу  готівки” тягне за собою застосовуються штрафних  санкції.   

В силу викладеного стає зрозумілим, що висновки відповідача, викладені у акті перевірки № 001254 про порушення позивачем п. 2.6. Положення № 637 відповідають дійсним обставинам справи.

Разом з тим, слід враховувати наступне. Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на  обов'язковість яких надана Верховною  Радою  України,  є  частиною  національного законодавства України. Такі міжнародні договори підлягають переважному застосуванню перед актами національного законодавства (ст. 19 Закону України „Про міжнародні договори України”).

Таким міжнародним договором у даному випадку є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до названої Конвенції ніхто не може бути позбавлений свого майна   інакше як в інтересах суспільства. Встановлено також виняток, відповідно до якого позбавлення майна держава може передбачити, якщо це необхідно для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ст.  17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.  Це означає, що ст.1  Першого протоколу слід розуміти так, як вона розуміється в практиці Європейського Суду з прав людини.

Зокрема, у багатьох рішеннях Європейського Суду з прав людини під майном розуміється будь-який економічний актив. Наприклад, у справі „Шмалько проти України” Європейський Суд з прав людини кваліфікував тривале невиконання судового рішення на користь заявника як втручання у його право на мірне володіння майном у розумінні статті Першого протоколу. У даному випадку застосування фінансових санкцій у сумі 10750385,00 грн. передбачає вилучення у позивача грошових коштів у зазначеній сумі. Це дає підстави для кваліфікації оспорюваного рішення відповідача, як його втручання у право власності позивача.

У справі „Джеймс та інші проти Сполученого Королівства” (1986 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що має бути обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, яку намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Така ж думка викладена у постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від  13.06.2007р. по справі № 2-22/565-2007 А та постанові господарського суду АРК від 01.02.2008р. по справі № 2-22/16597-2007А яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.03.2008р.

Приймаючи до уваги зазначене, суд вважає, що дії відповідача по прийняттю рішення № 0008192303 від 17.10.2007р. слід визнати правомірними, але необхідно визначити що вони не є пропорційними  характеру вчиненого  позивачем  порушення п.2.6 Положення № 637.

Суд приходить до висновку, що відповідач,  зафіксувавши непроведення позивачем запису у книгах обліку розрахункових операцій сум операцій,  проведених  за період часу з  20.01.2007р. по 05.10.2007р.,  не прийняв до уваги те, що всі вони були проведені через РРО та  внесені останнім у Z –звіти за кожних день, що робить неможливим  ухилення від сплати податків. Крім того, варто визначити, що відповідач при проведенні перевірки не встановив факту ухилення позивача від сплати податків у зв'язку з отриманням коштів у сумі 2150077,00 грн. за значений період часу.

За таких умов стає зрозумілим, що припис п. 2.6. Положення № 637 щодо необхідності запису сум отриманої готівки у книзі обліку розрахункових операцій набуває суто формальне значення.

Тому застосування фінансових санкцій у сумі 10750385,00  грн. за  порушення вимог Положення № 637  слід кваліфікувати як таке, що порушує принцип пропорційності, а матеріалами справи не підтверджується нанесення позивачем будь-якої шкоди інтересам держави, суспільства або споживачів.

В силу викладеного суд приходить до висновку, що в умовах  відсутності  такої шкоди чи загрози її завдання,  до позивача були застосовані явно неспіврозмірні фінансові санкції.  Слід також враховувати, що під час проведення перевірки відповідачем  не встановлено будь-яких фактів, які б свідчили про намір позивача приховувати доходи, отримані за надані послуги, в наслідок чого на підставі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини  підлягають  задоволенню вимоги по скасуванню рішення відповідача № 0008192303 від 17.10.2007р.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                                      ПОСТАНОВИВ:

           1. Позов задовольнити.

          2. Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) Державної податкової інспекції у м. Сімферополі від 17.10.2007р. № 0008192303 у сумі 10750385,00 грн..

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Розважальний центр «Спартак» (м. Сімферополь, вул.. Пушкіна, 9; код ЄДРПОУ 32840981)  судовий збір у сумі 3,40 грн.

Виконавчий документ видати після вступу постанови в законну силу у разі надання відповідної заяви позивачем.

     У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

  Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

   Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову складено у повному обсязі 28.05.2008р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Медведчук О.Л.