Рішення

від 25.06.2008 по справі 5/26-08-1256

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/26-08-1256

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2008 р.Справа  № 5/26-08-1256

За позовом: Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси”, м. Одеса.

До відповідача: Дочірнього підприємства „Будсервіс” Одеської обласної спілки споживчих товариств „Облспоживспілка”, м. Одеса.

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство „Генеральний будівельний менеджмент”, м. Одеса.  

Про стягнення 4 609, 08 грн.

Суддя  Могил С. К.

Представники:

від позивача: Піщемуха Н. В., за довіреністю.  

від відповідача: не з'явився.  

від третьої особи: не з'явився.

Суть спору: Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси” звернулось господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства „Будсервіс” Одеської обласної спілки споживчих товариств „Облспоживспілка” заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 187 490, 71 грн.

Відповідач у засідання суду не з'явився відзив на позов не надав та не довів до суду зворотне позовним вимогам позивача. Дослідивши матеріали справи суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу за наявними в ній матеріалами.     

Розглянув матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив:

Між комунальним підприємством „Одесатеплокомуненерго” правонаступником якого є комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси” та відповідачем по справі Дочірнім підприємством „Будсервіс” Одеської обласної спілки споживчих товариств „Облспоживспілка” був укладений договір з додатками про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1159 від 04.02.2004 року.

За умовами укладеного договору, позивач зобов'язався відпускати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних відповідачу обсягах, а відповідач сплачувати за одержану теплову енергію за встановленими тарифами у терміни передбачені договорами.

У відповідності з пунктом 10.1 договору, договір було укладено на строк до 30.11.2004 року і він набрав чинності з моменту підписання. У пункті 10.4. вказаного договору сторони по справі погодились про те, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. У матеріалах справи відсутні будь-які заяви або листи однієї з сторін за договором про відмову від договору або припинення його дії, таким чином станом на дату подання позову договір є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами.

Під час судового розгляду справи встановлено, що згідно договірних зобов'язань позивач відпускав відповідачу теплову енергію. Як видно з наданого позивачем розрахунку у відповідача перед позивачем, з урахуванням проведених у означений період оплат, існує заборгованість у розмірі 187 490, 71 грн. Вказана заборгованість виникла станом на 01.03.2008 року за період з 01.01.2004 року по 01.09.2007 року.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В процесі розгляду справи з боку відповідача до суду не було надано жодного документального доказу який би підтвердив належне виконання своїх зобов'язань за договором, або доказу сплати наявного боргу.

Отже, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 187 490, 71 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Проте, в процесі розгляду справи судом було встановлено пропущення позивачем строку позовної давності щодо стягнення частини боргу З огляду на встановлені обставини суд вважає за необхідне зазначити наступне. У відповідності з п. 6 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 року, правила  Цивільного  кодексу  України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких,  встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом. Оскільки, як встановлено судом, трирічний строк позовної давності щодо частини боргу сплинув у 2007 року суд вважає що при розгляді даної справи слід застосовувати норми Цивільного кодексу України. У відповідності  зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки. Пунктом 1 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. З матеріалів справи видно, що право на позов у позивача виникло ще у 2004 році, а з відповідним позовом позивач звернувся до суду 26.03.2008 року. У відповідності з пунктами 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Проте, під час розгляду справи до суду не надходило жодної заяви про застосування строку позовної давності, а тому у суду відсутні підстави для її застосування за власною ініціативою.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства „Будсервіс” Одеської обласної спілки споживчих товариств „Облспоживспілка”, код 32751766 (65009, м. Одеса, вул. Сегедська, 18), р/р 26001012523980 у філії ОРУ „Фінанси та кредит” м. Одеси, МФО 328823 на користь Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси”, код 34674102 (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1Б), р/р 26035002189001 в ВАТ КБ „Надра”, МФО 328975, суму основного боргу за спожиту теплову енергію у сумі 187 490 (сто вісімдесят сім тисяч чотириста дев'яносто) грн. 71 коп., державного мита 1 874 (одна тисяча вісімсот сімдесят чотири) грн. 90 коп., 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.    

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 01.07.2008 року.

Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                       Могил С.К.