Рішення

від 01.07.2008 по справі 5414-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5414-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

01.07.2008Справа №2-2/5414-2008

За позовом: Заступника прокурора м. Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9) в інтересах держави, в особі Міністерства праці та соціальної політики України (01001,               м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10)

до відповідача: Військового радгоспу «Азовський» (АР Крим, Ленінський район,                смт. Багерове, вул. Леніна, 12)

про стягнення 141 850,64грн.

                                                                                                            Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача : не з'явився

Від відповідача : Cтратій – предст, доручення у справі

Прокурор: не з'явився

     Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати у сумі 137 704грн78коп. та нарахованої пені у сумі 4 145грн.86коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір №170 від 04.11.2004р безвідсоткової, цільової бюджетної позики на погашення заборгованості із виплати заробітної плати на суму 230 500,00грн.  На виконання умов вказаного договору Міністерством праці та соціальної політики України платіжним дорученням № 133 від 02.12.2004 р. перераховано відповідачу безвідсоткову цільову бюджетну позику у сумі 230 500,00 грн. Згідно розділів 5,6 договору № 170 від 04.11.2004р. відповідач зобов'язувався здійснювати повернення позики щомісячно, починаючи з січня 2005 р та станом на 31.12.2007р погасити у повному об'ємі. Однак, відповідач зобов'язання за договором не виконав, у результаті чого заборгованість перед Міністерством праці та соціальної політики України станом на 31.12.2007р складає 137 704грн78коп.,  що і стало підставою для нарахування пені та звернення позивача із позовом до суду.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги у частині стягнення 137 704грн78коп боргу, тобто за період з березня 2006р по грудень 2007р, визнав. У частині стягнення пені відповідач позовні вимоги не визнає, що відображено у протоколі судового засідання.

Позивач у судове засіданні не з'явився, про  розгляд спру був повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

У порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані докази, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а саме розглянути спір з урахуванням лише підстав позову, що вказані позивачем.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,  встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 1046 ЦК України передбачає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти  або  інші речі,  визначені  родовими ознаками,  а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму  позики), або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.   Договір позики  є  укладеним  з  моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до п.1 ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій  формі,  якщо  його сума  не  менш  як  у  десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Між Міністерством праці та соціальної політики України та Військовим радгоспом «Азовський» був укладений договір №170 від 04.11.2004р безвідсоткової, цільової бюджетної позики на погашення заборгованості із виплати заробітної плат, відповідно до п.1.1 якого позикодавець – позивач зобов'язується  надати позичальнику – відповідачу  безвідсоткову цільову бюджетну позику, а останній зобов'язується використати  її за цільовим призначенням та повернути у визначений договором строк.

Відповідно до додатку №1 до договору сума позики становить 230 500,00грн (р.3 договору).

Строк надання  позики позичальнику становить 3 роки, з моменту переказу  грошей позикодавцем на рахунок позичальника, відкритий в органі Державного казначейства за місцем розташування останнього. Строк, вказаний у п.5.1 договору може бути  продовжений за згодою сторін, але не більш як до 31.12.2007р (п.п.5.1,5.2 договору).

Відповідно до р.6 договору – порядок повернення позики,  позичальник зобов'язується повернути суму позики у строк, вказаний у п.5.1 договору. Позичальник зобов'язується здійснювати повернення позички щомісячно, починаючи з 01.01.2005р, рівними частками, згідно графіку її повернення, викладеному  у додатку №2, що є невід'ємною частиною договору.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторонни (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, а саме платіжним дорученням №133 від 02.12.2004р,відповідно до якого позивачем перераховано відповідачу  безвідсоткову цільову бюджетну позику у сумі 230 500,00грн.

Однак, відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договором щодо повернення суми позики  та станом на 31.12.2007р позикові грошові кошти у сумі 137 704грн78коп.  за період з березня 2006р по грудень 2007р позивачу не повернені, хоча час для виконання зобов'язання вже настав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як він такі в суд не представив.

Заборгованість за договором позики у розмірі 137 704грн78коп обґрунтована, підтверджується матеріалами справи, визнається відповідачем та підлягає стягненню.

Окрім вимоги про стягнення боргу, позивачем заявлена вимога про стягнення 4 145грн.86коп пені, яка не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Ухвалою Господарського суду АРК від 14.04.2006. у справі № 2-26\8666-2006 (зараз  №2-4/6381.1-2007) порушена справа  про банкрутство  Військового радгоспу “Азовський”. 19 червня 2008 року ухвалою  ГС АРК  №2-4/6381.1-2007 призначений  новий керівник  майна.

Відповідно ч.4 ст.12  Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992. № 2343-ХП одночасно з порушенням провадження у справі  про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів  не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.  

Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу відносяться на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

За згодою представника відповідача в судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений та підписаний 02.7.2008р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49,75,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова Україна”(98400, Бахчисарайський р-н, с. Красний Мак, вул. Кирова, 12, 98400, Бахчисарайський р-н, с. Красний Мак, вул. Кирова, 16, р/р 26003307324016 в ДОКЦО ПІБ, МФО 324430, ЄДРПОУ 31715659) на користь ТОВ Агро-промисловий комплекс „Бентокрим” (98465, Бахчисарайський р-н, с. Холмівка, вул. 70 років Жовтня, 5/15, р\р 260089800382 в КФ АКБ «Мрия», МФО 384618, ЄДРПОУ 32148731) 137 704грн78коп боргу, 1 377грн.09коп. держмита, 114грн.55коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.          У частині стягнення 4 145грн.86коп пені у позові відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.