Постанова

від 01.07.2008 по справі 6309-2008а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6309-2008А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.07.2008Справа №2-3/6309-2008А

За позовом - Кримського республіканського відділення Фонду Українисоціального захисту інвалідів, м. Сімферополь

До відповідача -  комунального підприємства  Ялтинське ремонтно – будівельне управління «Зеленбуд», м. Ялта

Про стягнення 21085  грн.                                                            Суддя Соколова І.О.

при секретарі Нозріної Т.Ю.

представники:

Від позивача      представник Бахарева Н.Ю., д/п від 09.04.08 р.

Від відповідача – представник Кутько А.Н., д/п від 25.06.08 р.  

   Обставини справи:  Позивач – КРВ Фонду соціального захисту інвалідів, м. Сімферополь звернувся до Господарського суду АРК з позовом до відповідача – комунального підприємства  Ялтинське ремонтно – будівельне управління «Зеленбуд», м. Ялта про стягнення 21085 грн.  адміністративно – господарських санкцій.

     В судовому засіданні позивач  підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

     Відповідач вимоги позивача не визнав за підставами, викладеними у відзиві на позов.

    При цьому відповідач, посилається також на  те, що КП Ялтинське ремонтно – будівельне управління «Зеленбуд» у 2007 р. здійснив запит в Державну службу зайнятості по працевлаштуванню інвалідів, однак, отримав відповідь, що із 24 осіб ніхто не бажає працювати на тих посадах, які має підприємство.

        Судом встановлено:

         Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю і гарантує рівні можливості для його реалізації. Законом України « Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р.  № 875 зі змінами та доповненнями ( надалі Закон), передбачені гарантії для забезпечення інвалідів рівними правами з іншими громадянами.

       Позовна заява пред'явлена в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою приймати участь у спірних питаннях – Кримському республіканським Фондом соціального захисту інвалідів, м. Сімферополь, яке відповідно до п.12 Положення « Про Кримський республіканський Фонд соціального захисту інвалідів» - є юридичною особою.

Статтею 19 Закону для підприємств, установ і організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі роботодавці) установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової численності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб – у кількості  одного робочого місця.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною 1 ст. 19, вважається працевлаштування роботодавцем, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно із ст. 20 Закону, підприємств, установ і організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова численності інвалідів працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інваліді: адміністративно - господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річно заробітної плані на відповідному підприємстві,  установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, як використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організації, у тому числі підприємств, організації громадських організації інвалідів, фізичних осіб, на яких працю від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно господарських санкції за робоче місце призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмір половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємств, в установі організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Із змісту  звіту за формою № 10 –ПІ поштова – річна « Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік», затвердженого  наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 10.02.07 р. № 42, відповідач повинен був забезпечити у 2007 р. працевлаштування інвалідів на 4 робочих місцях, фактично працевлаштовані 3 особи ( а.с. 7).

Відповідач повинен був самостійно до 15.04.08 р. сплатити адміністративно – господарські санкції у розмірі 21085 грн. за  1 робоче місце призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.

Звіт за формою 10-ПІ підписаний уповноваженими особами відповідача і сума заборгованості є узгодженою.

Таким чином, відповідач погодив з позивачем суму адміністративно – господарських санкцій в сумі 21 085  грн.

Згідно ч. 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів Україні» і «Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями  га фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно господарських  санкцій та пені  за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07 року № 70 адміністративно господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушена нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Відповідно до пункту 5 Положення „Про робоче місце інваліда і пре порядок працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою Кабінетом  Міністрів України №314 від 03 травня 1995 року, яка діяла до 31 січня 2007 року і норми якої розповсюджувалися на правовідносини, що виникли у 2006 році, підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості,  місцеві органи соціального  захисту населення

та       відділення        Фонду    соціального    захисту    інвалідів    про    створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

У пункті   14 Положення №314 від 03 травня   1995 року зазначено, що підприємства щорічно до 1 лютого року,   що настає за звітним   інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Пунктом 3 Положення „Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів1' (далі - Положення), передбачено, що робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестовано спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Таким чином, необхідною ознакою факту створення робочого місця для інваліда є наявність саме працевлаштування його на такому місці.

Судова колегія вважає, що в іншому випадку робоче місце для інваліда вважається нествореним, так як органам, визначеним у статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" невідомо, чи створені  на конкретному підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Наказом Державного комітету статистики України від 06 липня 1998 року № 244, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 липня 1998 року № 464/2904, затверджено Інструкцію щодо заповнення державної статистичної звітності за формами № 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках" і № 4-ПН "Звіт про вивільнення працівників", відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 якої:

-          звіт за формою № 3-ПН подається підприємствами, незалежно від

форм  власності   і   господарювання,  місцевому  центру  зайнятості  28   числа

щомісячно;

-          у разі потреби термінового заміщення наявних вільних робочих місць,

що виникли у міжзвітний період у зв'язку зі звільненням працівників, дані про ці місця подаються додатково, в міру їх виникнення;

- в графі 4 звіту за формою № 3-ГІН проставляється наявність вільних робочих місць (вакантних посад) в рахунок річної броні, встановленої місцевими державними адміністраціями, для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, а також для пенсіонерів, учнів, студентів, інвалідів. Наявність вільних робочих місць (вакантних посад) зазначається щодо кожної категорії громадян окремо під встановленими шифрами (інваліди мають шифр "14").

З аналізу норм Закону України "Про основи соціальної захищеності

інвалідів в Україні" в редакції Закону України за №2960 від 06 жовтня 2005

року, судова колегія дійшла висновку, що Законом не передбачений

причинно-наслідковий зв'язок між діями або бездіяльністю відповідних

державних фондів зі здійснення заходів з працевлаштування

інвалідів та обов'язком підприємств створити робочі місця для інвалідів

(виконати норматив).          ^

Тобто в Законі не вказано, що у разі своєчасної звітності в центр зайнятості за формою 3-ПН, відсутності на обліку в центрі зайнятості інвалідів або у разі їх не направлення на підприємство, воно звільняється від обов'язку сплатити самостійно задекларовану суму санкцій.

При цьому Законом не встановлено, що для сплати адміністративно-господарських санкцій у підприємства повинна бути встановлена наявність вини.

Таким чином, відповідачем не виконано обов'язків, покладених на нього Законом України за №2960-1V від 06 жовтня 2005 року "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та Положеннями „Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів» щодо створення  4 робочих місць працевлаштування інвалідів у 2007 році, у зв'язку з чим настають правові наслідки у вигляді сплати адміністративно – господарських санкцій, передбачених статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» з наступними змінами та доповненнями.

Заперечення відповідача, викладені у судовому засіданні та у відзиві на позов, суперечать вимогам діючого законодавства та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому не можуть бути прийняті судом до уваги.

При таких обставинах, суд вважає, що  вимоги позивача в сумі 21085 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони підтверджуються матеріалами справи та засновані на нормах діючого законодавства.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  -

П О С Т А Н О В И В :

            1.    Позов задовольнити.

             2. Стягнути з комунального підприємства Ялтинське ремонтно – будівельне управління « Зеленбуд» (98603, м. Ялта, вул.. Свердлова, 89 корп. 1, ЄДРПОУ 05450512, МФО 324010, КОАФ «Укрсоцбанк», р/р 2600515416321) на користь Кримського  Республіканського Фонду соціального захисту інвалідів ( юр. адреса: м. Сімферополь, пр. Кірова, 51-52/10а, факт. адреса: м. Сімферополь, вул.. Крилова, 133, одержувач: Держбюджет м. Ялта 50070000 Банк одержувача:Управління Державного казначейства в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740850 Призначення платежу: *: ЄДРПОУ платника; 50070000: 01; адміністративно-господарські санкції за робочі  місця не зайняті інвалідами за 2007 рік) 21 085 грн. адміністративно – господарських санкцій.

         У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

        Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу  через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

        Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Соколова І.А.