Постанова

від 01.07.2008 по справі 8/29-08-731

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/29-08-731

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"01" липня 2008 р. Справа № 8/29-08-731

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:   Бєляновського В.В.,

                         Суддів:   Шевченко В.В.

                                     Мирошниченко М.А.

при секретарі   -   Волощук О.О.,

за участю представників:

Від позивача: Семенчук В.Ф.

Від відповідача: Загородня А.І., Менделев В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Медико –фармацевтичної асоціації ім. академіка А.А. Богомольця

на рішення господарського суду Одеської області

від 22 квітня 2008 року                    

у справі № 8/29-08-731                                                                                                                                                                                                                                                                          

за позовом: Закритого акціонерного товариства „Аптечні склади Фарма Київ”

до відповідача: Медико –фармацевтичної асоціації ім. академіка А.А. Богомольця

про стягнення 8 731,40 грн.

                                                  ВСТАНОВИЛА:

          У лютому 2008 року закрите акціонерне товариство „Аптечні склади Фарма Київ” (далі –Товариство) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Медико –фармацевтичної асоціації ім. академіка А.А. Богомольця (далі –Асоціація) про стягнення 8012,28 грн. основного боргу, що виник у зв'язку з непроведенням остаточного розрахунку за поставлений у червні 2005 року та у квітні 2006 року товар згідно з договором поставки          № 3501 від 22.12.2004р., а також 523,30 грн. пені, 1832,06 грн. втрат від інфляції та 483,93 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

          Асоціація визнала позов частково вказуючи на те, що у стягненні боргу в сумі 728,70 грн. за поставлений товар за накладною № 500013061 від 17.04.2006р., що зазначена позивачем у даній позовній заяві, Товариству було відмовлено рішенням господарського суду Одеської області від 08.10.2007р. по справі № 21-27/100-07-3108; отриманий товар за накладною № 500012773 від 10.04.2006р. на суму 1472,02 грн. Асоціацією був оплачений позивачеві згідно з платіжним дорученням № 497 від 10.05.2006р., що додається; за накладною       № 50002537 від 22.06.2005р. на суму 2779,85 грн. Асоціація товар не отримувала від Товариства; за накладними № 500012467 від 03.04.2006р. на суму 451,28 грн. та № 500012537 від 05.04.2006р. на суму 522,91 грн. отриманий товар було повернуто Товариству, але відповідні накладні на повернення товару не збереглися, тому Асоціація погодилася цей товар оплатити.

          Заявою від 19.03.2008 року Товариство уточнило свої позовні вимоги і просило господарський суд стягнути з Асоціації заборгованість в сумі 5954,66 грн., що виник у зв'язку з неоплатою поставленого товару за вищезгаданими накладними згідно з договором поставки № 3501 від 22.12.2004р., 523,30 грн. пені, 1832,06 грн. втрат від інфляції та 481,38 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 22.04.2008 року у справі (суддя – Атанова Т.О.) позов задоволено частково, з Асоціації на користь Товариства стягнуто 3754 грн. 04 коп. основного боргу та 343 грн. 39 коп. пені, в частині стягнення боргу у розмірі 2200, 62 коп. відмовлено, а в частині стягнення втрат від інфляції у сумі 1832,06 грн. та 3% річних у розмірі 421,38 грн. позов залишено без розгляду відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України у зв'язку з неподанням позивачем без поважних причин обґрунтованих розрахунків зазначених сум.

          Рішення суду мотивовано тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору № 3501від 22.12.2004р. Товариство поставило відповідачу товар на суму 5 954,66 грн., що підтверджується накладними від 22.06.2005р. за № F0500002537, від 03.04.2006р. за № F0500012467, від 05.04.2006р. за № F0500012537, від 10.04.2006р. за № F0500012773, від 17.04.2006р. за № F0500013061. На думку суду позивач не підтвердив певними засобами доказування наявність заборгованості за накладними від 10.04.2006р. за №  F0500012773 та від  17.04.2006р. за № F0500013061 на загальну суму 2200,62 грн. А тому, суд керуючись вимогами ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у розмірі основного боргу за рештою накладних на загальну суму 3754 грн. 04 коп. та пені у розмірі 343 грн. 39 коп. за несвоєчасну оплату товару.

          В апеляційній скарзі Асоціація посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить зазначене рішення скасувати частково, а саме по факту отримання товару за накладною № F0500002537 від 22.06.2005р. на суму 2779,85 грн. і прийняти нове рішення  про стягнення з неї на користь Товариства основного боргу в сумі 974,19 грн.

          Відзив на апеляційну скаргу від Товариства не надходив.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.          

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 22.12.2004 року між Товариством (продавець) та Асоціацією (покупець) було укладено договір поставки № 3501, відповідно до якого позивач зобов'язався передати у погоджені строки лікарські препарати, засоби санітарії, гігієни, предмети догляду за хворими та іншу медичну продукцію, товари медичного призначення, косметичні засоби, далі - товар, у власність відповідача для використання його у підприємницькій діяльності, а останній зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, на умовах даного договору.

                Умовами даного договору визначено, що після прийняття товару уповноважена особа покупця підписує відповідну товарно - транспортну (видаткову) накладну, яка є невід'ємною частиною договору та ставить на ній відтиск печатки покупця або штампу (при наявності генеральної довіреності), якщо зразок такого штампу міститься в генеральній довіреності; оплата по кожній накладній здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару покупцем, якщо товар було поставлено без попередньої оплати; в разі несвоєчасної оплати товару покупцем, як це передбачено п. 4.2 даного договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період прострочення) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також три проценти  річних від простроченої суми. Крім того, покупець сплачує продавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу за весь час прострочення; договір набуває сили від дня його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором.

          Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

          Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору  становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

          Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Таким чином, при укладенні даного договору поставки сторони визначили та погодили його умову про те, що факт прийняття товару покупцем підтверджується відповідною товарно - транспортною (видатковою) накладною, підписаною уповноваженою особою покупця та посвідченою відтиском печатки або штампу покупця (якщо зразок такого штампу міститься у генеральній довіреності), яка є невід'ємною частиною договору.

          В обгрунтування пред'явлених вимог позивач посилається на те, що на виконання своїх зобов'язань за укладеним договором у червні 2005 року та у квітні 2006 року поставив відповідачеві товар загальною сумою 5954,66 грн., що підтверджується накладними № F0500002537 від 22.06.2005р., № F0500012467 від 03.04.2006р., № F0500012537 від 05.04.2006р., № F0500012773 від 10.04.2006р., № F0500013061 від 17.04.2006р., оплату якого відповідач у встановлений строк не провів, у зв'язку з чим станом на момент вирішення даного спору в нього утворилася прострочена заборгованість в сумі 5954,66 грн., а тому за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідач повинен сплатити 523,30 грн. пені, 1832,06 грн. втрат від інфляції та 421,38 грн. -3% річних згідно з наданими розрахунками.

          Між тим, з наявного у справі рішення господарського суду Одеської області від 08.10.2007 року по справі № 21-27/100-07-3108 вбачається, що стягнення з Асоціації на користь Товариства заборгованості в сумі 728,60 грн. за отриманий згідно з накладною № F0500013061 від 17.04.2006р. товар вже було предметом судового розгляду, в процесі якого встановлено, що товар був оплачений відповідачем 26.04.2006 року, тобто у встановлений строк. Зазначене рішення набрало законної сили.

          Частиною 2 ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені  рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Платіжним дорученням № 497 від 10.05.2006р., поданим відповідачем в обгрунтування своїх заперечень проти позову, підтверджується проведення ним оплати товару, отриманого від позивача за накладною № F0500012773 від 10.04.2006р. на суму 1472, 02 грн.

          Відповідач заперечує отримання від позивача товару на суму 2779,85 грн. за накладною № F0500002537 від 22.06.2005р. В процесі огляду та дослідження в судовому засіданні судом апеляційної інстанції оригіналів зазначеної накладної, а також довіреності серії ЯКД № 908316 від 23.06.2005р., встановлено, що відбиток печатки або штампу Асоціації, як - то передбачено умовами п. 2.2.2 договору, в цій накладній відсутній, а підпис в графі накладної “отримав” суттєво відрізняється від підпису уповноваженої Асоціацією на прийняття цього товару згідно із вказаною довіреністю особи - Бєлінської Ю.В., що не заперечувалося  представниками обох сторін в засіданні суду.

          Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які  відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Отже, зазначена накладна, в якій всупереч умові договору поставки не міститься підпису уповноваженої покупцем на прийняття товару особи та відбитку печатки покупця, не може бути належним доказом поставки позивачем відповідачеві товару.

          Належних доказів, які б підтверджували оплату поставленого позивачем товару на суму 974,19 грн. за накладними № F0500012467 від 03.04.2006р. та    № F0500012537 від 05.04.2006р. або ж повернення позивачеві цього товару відповідач не надав, наявність боргу на зазначену суму не заперечив.

          Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Таким чином позовні вимоги в частині стягнення боргу на суму 974,19 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню, а в решті частини у стягненні боргу має бути відмовлено.

          Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено скорочений строк позовної давності в один рік, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

          Оплата поставленого товару на суму 974,19 грн. за вищезгаданими накладними повинна була проведена відповідачем не пізніше17.04.2006 року та 19.04.2006 року. Отже, саме з цих дат починається перебіг позовної давності. Позивач звернувся до господарського суду з даним позовом 25.02.2008 року. Таким чином, до позовної вимоги щодо стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов'язання закінчився встановлений п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України строк позовної давності, що відповідно до ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові, оскільки обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску цього строку з матеріалів справи не убачається.

          З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим зазначене рішення підлягає зміні.

          Згідно з ст. ст. 44, 49 ГПК України позивачеві підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог витрати зі сплати державного мита у сумі 9 грн. 80 коп. та на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 10 грн. 24 коп., відповідачеві підлягають відшкодуванню витрати зі сплати державного мита в сумі 51 грн. за подання апеляційної скарги.

Керуючись  ст. ст.  99, 101-105, 122 ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

          Апеляційну скаргу Медико –фармацевтичної асоціації ім. академіка А.А. Богомольця задовольнити.

          Рішення господарського суду Одеської області від 22.04.2008 року у справі № 8/29-08-731 змінити і пункти 2 та 3 його резолютивної частини викласти в наступній редакції:

          п. 2. Стягнути з Медико –фармацевтичної асоціації ім. академіка А.А. Богомольця (65062, м. Одеса, вул. Каманина, 3-А, р/р 260010163603 в Укрсімбанку, МФО 328618, код ЄДРПОУ 20999046) на користь Закритого акціонерного товариства „Аптечні склади Фарма Київ” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18А, р/р 2600001125 в ВАТ „СЕБ Банк”, МФО 300175, код ЄДРПОУ 23512228) 974 грн. 19 коп. боргу та 20 грн. 04 коп. судових витрат.

          п. 3. В решті частини позову щодо стягнення боргу та пені відмовити.

          В решті частини рішення господарського суду Одеської області від 22.04.2008 року у справі № 8/29-08-731 залишити без змін.

          Припинити стягнення за зміненим рішенням господарського суду Одеської області.

          Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Аптечні склади Фарма Київ” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18А, р/р 2600001125 в ВАТ „СЕБ Банк”, МФО 300175, код ЄДРПОУ 23512228) на користь Медико –фармацевтичної асоціації ім. академіка А.А. Богомольця (65062, м. Одеса, вул. Каманина, 3-А, р/р 260010163603 в Укрсімбанку, МФО 328618, код ЄДРПОУ 20999046) витрати зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 51 грн.

          Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.            

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.     

Головуючий суддя                                                              Бєляновський В.В.

Судді                                                                                      Шевченко В.В.

                                                                                                              Мирошниченко М.А.