Постанова

від 24.06.2008 по справі 15/270-ап-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/270-АП-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"24" червня 2008 р.                                            Справа № 15/270-АП-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Клепай З.В. при секретарі Муравльовій Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Херсон

до Селянського (фермерського) господарства "Серпанок", м.Гола Пристань Херсонської області  

про  стягнення 4036 грн. 78 коп.

за участю представників сторін:  

від позивача:  Осипова Л.І. - начальник відділу, довір.від 02.01.2008р.

від відповідача:  Кулик Н.В. - голова правління, паспорт серії МО № 394906 виданий 09.09.1997р.

Позивач звернувся з позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача 3970грн. штрафу, нарахованого за невиконання нормативу для працевлаштування інвалідів у 2007р. та 66 грн. 78 коп. пені, всього - 4036 грн. 78 коп.

Відповідач проти позову заперечує на тій підставі, що у нього на підприємстві створено 4 дотаційних робочих місць, на яких працювали  соціально незахищені громадяни. Спеціального обліку працюючих інвалідів на підприємстві не ведеться, але на його підприємстві 12.01.04р. по 30.09.04р. працювала інвалід Іваненко О.І., з 07.10.04р. по 13.11.04р. працював інвалід 3-ї групи Блощенко А.В. з 11.04.07р. по 16.07.08р. працював на посаді тракториста-машиніста Сусідко В.О., за його словами інвалід 3-ї групи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991р. №875-ХІІ, в редакції Закону України від 15 червня 2004р. №1771-ІУ (далі Закон), для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафних санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації.

Згідно з наданою державною статистичною звітністю, затвердженою Наказом Мінпраці України від 29.12.2004р. №338, (форма №10-ПІ "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік"), встановлений Законом норматив в СТОВ "Господар" у 2005р. не виконано - при нормативі працевлаштування "1 особи", фактично інвалід не працював.

Пунктом 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995р. №314 визначено, що підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. Таким чином, обов'язок зазначених органів щодо працевлаштування інвалідів виникає лише після надання підприємствами відповідної інформації про наявні робочі місця для інвалідів.

Посилання відповідача на те, що у 2004 році у нього працювали інваліди не має відношення до предмету спору, оскільки позов заявлений про стягнення санкцій за 2007 рік. Той факт, що у відповідача у 2007 році працював на посаді тракториста-машиніста Сусідко В.О., за його словами інвалід 3-ї групи, також не є доказом працевлаштування інваліда, оскільки відповідач лише додав висновок ЛКК про рекомендацію Сусідко В.О за станом здоров'я  йому  протипоказана робота, пов'язана з водінням трактору. Доказів, що цей громадянин є інвалідом, відповідач не надав.

Також до районного управління праці та соціального захисту населення Голопристанської райдержадміністрації відповідач протягом 2007р. жодного разу не звертався з питанням про направлення інвалідів для працевлаштування.

Оскільки результатом працевлаштування є укладення трудового договору між працівником, в даному випадку інвалідів, та власником або уповноваженим ним органом (стаття 21 Кодексу законів про працю України), то безпосереднє працевлаштування здійснює  власник або уповноважений ним орган підприємства (об'єднання), установи, організації незалежно від форм власності та господарювання.

У зв'язку з невиконанням встановленого ст.19 Закону нормативу, в силу дії ст.20 зазначеного Закону, п.3.4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого Постановою КМУ від 28 грудня 2001р. №1767, відповідач був зобов'язаний не пізніше 15 квітня 2006р. самостійно сплатити до Державного бюджету на рахунок Державного казначейства штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі половини середньої річної заробітної плати на підприємстві за робоче місце, не зайняте інвалідом і складає 3970грн.

Позивач також відповідно до ч.2 ст.20 Закону України №875-Х11 нарахував відповідачу пеню за несвоєчасну сплату санкцій в сумі 66грн.78коп., яка підлягає стягненню.

Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не пов'язує застосування штрафних санкцій з будь-якими іншими обставинами, що перешкоджали працевлаштуванню інвалідів, оскільки вказана відповідальність є за своєю природою альтернативним  зобов'язанням.

Відповідачу направлялось повідомлення та правильний розрахунок суми штрафних санкцій, яка належить до перерахування на р/рахунок відділення Фонду, але на час звернення до господарського суду з даним позовом самостійно штрафні санкції не сплачено.

Доказів сплати штрафу суду не надано.

З огляду не викладене, суд визнав позов обґрунтованим і задовольняє його у повному обсязі.

          Керуючись ст.ст.158, 160, 161, 162, 163, 164 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

          1.Позов задовольнити у повному обсязі.

          2.Стягнути з СФГ "Серпанок", м.Гола Пристань, вул.Ст.Олійника, 1, код 30713378, МФО 852010, р/р 35435001002764 на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Херсон, вул.40 років Жовтня, 5-а, Одержувач УДК у м.Херсоні, код 24104230, ГУДКУ по Херсонській області, МФО 852010, р/р 31219230700002, Бюджетне кодування в призначенні платежу: *; код ЗКПО підприємства; 50070000; 01; - платежі до Фонду соц.захисту інвалідів - 3970 грн. 00 коп. заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій та 66 грн. 78 коп. пені, всього 4036 грн. 78 коп.

          3.Виконавчий лист видати після набрання постановою чинності.

          4.Постанову направити сторонам по справі.

Постанова набирає законної сили з  07.07.08.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                              З.В. Клепай

Дата підписання повного

тексту постанови 24.06.2008р.