Рішення

від 11.10.2006 по справі 2/322-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/322-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

11 жовтня 2006 р.           Справа 2/322-06

за позовом:Відкрите акціонерне товариство "Галіївський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича", с. Галіївка, Чуднівський район,Житомирська  область   

до:Підприємства "Компанія Дюлок", м. Вінниця  

про стягнення 63033,73 грн. заборгованості

Головуючий суддя     Мельник П.А.     

При секретарі судового засідання Віннік О.В.

Представники

          позивача :   Гермаковська О.С.,за довіреністю

          віповідача : не з'явився

Посилаючись на умови договору №81 від 1 січня 2006 року та документи, що свідчать про отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей, позивач просить стягнути 63033,73 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом докази та повноважного представника у  судове засідання не направив. Про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 07.07.2006р., яка направлена йому рекомендованим листом, про що свідчить штамп канцелярії суду від 10.07.2006 р. Конверт з ухвалою в суд підприємством зв'язку  повернувся з відміткою "Адресат выбыл". Оскільки вказана ухвала направлена відповідачу за місцем його державної реєстрації, суд вважає, що вжив усіх належних заходів для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів.           

За таких обставин справа  розглядається за наявними у справі матеріалами відповідно до положень статті 75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи та додані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до укладеного сторонами договору №81 від 1 січня 2005 року, позивач зобов'язався передати у власність відповідача  товар в кількості і асортименті відповідно до товарно-транспортних накладних, а відповідач в свою чергу, зобов'язався вчасно оплатити переданий йому товар.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар на суму 66120 грн., що підтверджується  видатковими накладними №ФРНФ-0003067 від 15.12.2005 р. (поставка товару на суму 19720 грн.), №ФРНФ-000018 від 03.01.2006р. (поставка товару на суму 23200 грн.), №ФРНФ-0000168 від  20.01.2006р., (поставка товару на суму 23200 грн.).

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару не виконав, розрахунок з позивачем не провів.

Таким чином, сума заборгованості відповідача за поставлений йому позивачем товар, з урахуванням часткових проплат, які зараховані за борг попередніх періодів, становить 57524,95 грн.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що станом на день розгляду справи у суді доказів погашення боргу відповідачем не надано, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення основної заборгованості за поставлений відповідачу товар підлягає  задоволенню з покладенням на відповідача судових витрат.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 3142,80 грн. пені.

Відповідно до п. 5.2 договору №81  від 1 січня 2005 року, за несвоєчасну або неповну сплату отриманого товару відповідачу нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав обгрунтованого розрахунку пені та не вказав відповідних доказів, які підтверджували б суму нарахованої пені.

Так, сума заборгованості, на яку позивач нарахував пеню за період з 04.01.06 по 24.05.06 становить 43124,95 грн., тоді як вказана заборгованість , окрім суми боргу 19720 грн. (поставка товару згідно накладної №ФРНФ-0003067 від 15.12.05), виникла раніше і є боргом попереднього періоду, підтвердження щодо наявності якого в матеріалах справи не міститься.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення 3142,80 грн. пені слід задоволити частково в розмірі 1437,13 грн., нарахованих на підтверджену матеріалами справи заборгованіть в сумі 19720 грн.

Також позивач у своєму позові просить стягнути з відповідача 496,23 грн. 3%  річних, 1869, 75 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, як вбачається із наданого позиваем розрахунку, 3% річних нараховані на борг в розмірі 43124,95  грн., з яких лише наявність боргу в суму 19 720 грн. доведена  матеріалами справи. З огляду на викладене  позовні вимоги про стягнення 496,23 грн.  3% річних підлягають задоволенню частково в розмірі 226,92 грн., що нараховані на  підтверджену доказами заборгованість.

Частковому задоволенню в розмірі 1725,75 грн. підлягають також вимоги щодо стягнення 1869,75 грн. інфляційних втрат, оскільки відповідно до розрахунку позивача, вони нараховані на суми заборгованості: 63524,95 грн. - за січень 2006 року  та 61524,95 грн.  - за лютий 2006 року, розмір яких не відповідає розміру  основної заборгованості,  визначеному в позовній заяві, де позивач просить стягнути з відповідача 57524,95 грн.

А тому,  задоволенню підлягають вимоги  по стягненню 1725,75 грн. (690,30 грн.  за січень 2006 р., 1035,45 грн. - за лютий  2006 року)  інфляційних втрат, нарахованих на борг в сумі 57524,95 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши надані позивачем докази суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог частково в сумі   60 914,75 грн.

Враховуючи викладене, керуючись,   ст. ст. 525, 526,527 ЦК України, ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 43, 47-1, 49, ст. ст.  82, 84, 85, 115,116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково в сумі 60914,75 грн.

2. Стягнути з Підприємства "Компанія Дюлок", (вул. Маліновського, 36/22, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 32407580, р/р №26009567 Вінницька філія "Кредитпромбанк", МФО 302623) на користь Відкритого акціонерного товариства "Галіївський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича" (вул. Заводська, 20, с. Галіївка, Чуднівський район, Житомирська область, 13251, код ЄДРПОУ 00445363, р/р 26002304172513 в ЦВ "Промінвестбанку", м. Житомир, МФО 311056)  57524,95 грн. (п'ятдесят сім тисяч п'ятсот двадцять чотири грн. дев'яносто п'ять коп.) основного боргу, 1437,13 грн. (одна тисяча чотириста тридцять сім грн. тринадцять коп.) пені, 226,92 грн. (двісті двадцять шість грн. дев'яносто дві коп.) 3% річних, 1725,75 грн. ( одна тисяча сімсот двадцять п'ять грн. сімдесят п'ять коп.) інфляційних втрат, 609,16  грн. (шістсот дев'ять грн. шістнадцять коп.)  відшкодування  витрат на  державне мито, 114,04 грн. (сто чотирнадцять грн. чотири коп.) відшкодування  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

3.  В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1705,67 грн. пені, 269,31 грн. 3% річних,  144 грн. інфляційних втрат відмовити.

4.  Видати наказ після набрання рішенням законної сили.  

Суддя                                             Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84ГПК України  16.10.06