Рішення

від 08.07.2008 по справі 6/41

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/41

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

08.07.08 р.                                                                                                    Справа № 6/41                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Подколзіної Л.Д.

При секретарі  Шабановій Н.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” м.Київ у особі відокремленого підрозділу “Атомкомплект” Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурс-постава 2005” м.Донецьк

третьої особи

про стягнення _ 15 077грн. 11коп.

за зустрічною позовною заявою

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурс-постава 2005” м.Донецьк

до відповідача Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” м.Київ у особі відокремленого підрозділу “Атомкомплект” Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” м.Київ

третя особа

про стягнення 2 905грн. 21коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача за первісним позовом (від відповідача за зустрічною позовною заявою) –

                                   Дрань О.Я. –представник по довіреності №977147 від 04.03.2008р.

від відповідача за первісним позовом (від позивача за зустрічною позовною заявою) –

                                   Бутова Л.В. –представник по довіреності від 01.01.2007р.

від третьої особи

                                         Відповідно ст..77 ГПК України у судовому

                                            засіданні з 18.06.2008р. по 08.07.2008р.

                                            оголошувалася перерва для оголошення

                                            тексту рішення.

            Позивач, Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” м.Київ у особі відокремленого підрозділу “Атомкомплект” Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” м.Київ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурс-постава 2005” м.Донецьк пені у сумі 15 077грн. 11коп. за неналежне виконання договору поставки №0301/07-1 від 01.03.2007р.

          Відповідач у відзиві на позовну заяву вих.№30-юр від 19.03.2007р. заперечив проти позовних вимог та зазначив, що поставка дизельного палива була здійснена на ВП „ЗАЕС” 04.02.2007р., про що свідчить останній штемпель на залізничних накладних. Крім того вказує на те, що позивач отримавши  товар, відмовився оформляти акт прийому-передачі  в день  надходження товару 04.02.2007р. В порушення вимог ст.690 ЦК України позивач не прийняв товар на відповідальне зберігання та не повідомив про те, що не користується товаром відповідачу. Відповідач звернувся до позивача з листом №05/02 від 05.02.2007р. з пропозицією по оформленню отриманого товару, однак  відношення так й не були оформлені. Відповідач наполягає на тому, що  ТОВ „Ресурс-поставка 2005”  були прийняті усі необхідні міри для виконання зобов”язань по договору поставки №0301/07-1 від 01.03.2007р. та недопущенню зриву виконання господарських зобов”язань.  

          Справа слуханням неодноразово відкладалася для представлення сторонами додаткових документів, необхідних для розгляду спору по суті.

          У процесі слухання справи, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Ресурс-постава 2005” м.Донецьк, звернувся до  господарського суду Донецької області з зустрічним позовом про стягнення з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” м.Київ у особі відокремленого підрозділу “Атомкомплект” Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” м.Київ пені  у сумі 1 812грн. 09коп.,  інфляційних у сумі 774грн. 71коп. та 3% річних у сумі 318грн. 41коп.  відповідно  договору поставки №0301/07-1 від 01.03.2007р. (Усього                   2  905грн. 21коп.).

         Ухвалою від 11.04.2008р. суд прийняв зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурс-постава 2005” м.Донецьк до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” м.Київ у особі відокремленого підрозділу “Атомкомплект” Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” м.Київ про стягнення 2  905грн. 21коп. до спільного розгляду з первісним позовом по справі №6/41.

         Відповідач за зустрічною позовною заявою у відзиві на зустрічний позов з доводами, викладеними у зустрічній позовній заяві не погоджується, вважає їх необгрунтованими  виходячи з того, що з боку покупця мало місце пропущення терміну виконання зобов'язань. Строк поставки продукції по договору зідно специфікацій №№1-5 - 10.03.2007. Однак, слід звернути увагу, що 10.03.2007 - вихідний день (субота). Таким чином, відповідно до ст.254 Цивільного кодексу України, строк поставки продукції по договору - 12.03.2007.

         Позивач за зустрічною позовною заявою (ТОВ “Ресурс-поставка 2005”) у запереченнях на відзив по зустрічній позовній заяві заперечив на доводи відповідача за зустрічною позовною заявою та пояснив, що позивач прийняв товар по специфікаціям №№ 2,3,4, тому у нього не було ніяких підстав для невиконання зобов'язань по своєчасній оплаті товару та вартості транспортних послуг.  Крім того,  зазначив, що у залізничних накладних відсутні відмітки видачі вантажу (графа 6), як цього потребують п.п.7,26 “Правила видачі вантажів”.

         23 квітня 2008р. позивач за первісним позовом звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурс-постава 2005” м.Донецьк пеню за неналежне виконання договору поставки №0301/07-1 від 01.03.2007р. у сумі 15 077грн. 11коп. і штраф у сумі 1 301 827грн. відповідно п.11.6 договору поставки №0301/07-1 від 01.03.2007р.  (Усього 1 316 904грн. 11коп.).   Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

           Відповідач за первісним позовом у додаткових запереченнях на заяву про збільшення розміру позовних вимог від 20.05.2008р. заперечив проти даних вимог та пояснив, що нарахування 15% штрафу на усю суму поставлених нафтопродуктів не відповідає вимогам ст.549 ЦК України та ст.230 ГК України, які передбачають нарахування штрафу на суму неналежного виконання зобов'язання. Крім того, наполягає на тому, що позивачем за первісним позовом не був дотриманий претензійний порядок врегулювання спору, який передбачений п.9.2 договору поставки № 0301/07-1.

          У процесі слухання справи позивач за первісним позовом у письмових поясненнях за вих.№3361/51 від 26.05.2008р. просить суд вважати датою виконання зобов'язання постачальником дату, зазначену у акті приймання передачі продукції. Крім того, вказує на те, що згідно з умовами поставки DDP відповідальність за належне оформлення залізничної накладної лежить на відповідачеві за первісним позовом, а згідно з Правилами оформлення перевізних документів, позивач за первісним позовом немає причетності до заповнення накладних, а отримує її заповненою після розпису в дорожній відомості. А також наполягає на тому, що чинне законодавство не передбачає будь-яких обмежень відповідальності сторін за договором поставки.

            Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд-

встановив:

          1 березня 2007р. між Відокремленим підрозділом „Атомкомплект” Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ресурс-поставка 2005”  (постачальник) був укладений договір №0301/07-1 з протоколом розбіжностей.

           Згідно з п.1.1 договору поставки №0301/07-1, відповідач взяв на себе зобов”язання в порядку та  на умовах визначених договором поставити світлі паливно-мастильні матеріали (далі-продукція), для експлуатації ВП „ЗАЕС” ДП НАЕК „Енергоатом”, ВП „ЮУАЕС” ДП НАЕК „Енергоатом”, ВП „ХАЕС” ДП НАЕК „Енергоатом”, ВП „РАЕС” ДП НАЕК „Енергоатом” (далі-вантажоодержувач). Найменування, одиниця виміру і загальна кількість світлих паливно-мастильних матеріалів, її номенклатура, ціна і строки поставки зазначаються у специфікаціях до договору (п.1.2).

           Відповідно до п.3.2 укладеного договору, вартість продукції на умовах FCA складає 8 678 848грн.

           Згідно з п.4.2 договору   №0301/07-1, поставка  продукції здійснюється на умовах DDP- Incotermc 2000 склад ВП „ЗАЕС” ДП НАЕК „Енергоатом” м.Енергоджар, Запорізька область; склад ВП „ЮУАЕС” ДП НАЕК „Енергоатом” м.Южноукраїнськ, Миколаївської області; склад ВП „ХАЕС” ДП НАЕК „Енергоатом” м.Нетешін, Хмельницька область; склад ВП „РАЕС” ДП НАЕК „Енергоатом” м.Кузнецовськ, Рівненська  область.

Відповідно до п.4.4 договору   №0301/07-1  від 01.03.2007р., датою поставки вважається дата  в залізничній накладній, що підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувача. Передача продукції постачальником покупцю провадиться за актом прийому-передачі продукції на складі вантажоодержувача у відповідності з супровідними документами (п.5.1).

У п.7.2 договору   №0301/07-1 від 01.03.2007р. сторони передбачили, що за  порушення строків поставки продукції відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1% вартості, не поставленої в строк продукції за кожен день прострочки, але не більш 10% вартості несвоєчасно поставленої продукції.

          Позивач  вказує на те, що залізнична накладна може підтверджувати лише факт надходження продукції на склад вантажоодержувача, а факти прийому-передачі товару, переходу товару у власність покупця, а отже і виконання зобов”язання постачальником по договору підтверджують належним чином оформлені акти прийому-передачі продукції. Тому вважає датою виконання зобов'язання постачальником дату, зазначену у акті приймання передачі продукції.

Враховуючи вищевикладене позивач стверджує, що відповідач порушив умови договору №0301/07-1 від 01.03.2007р. та своєчасно не поставив продукцію, тому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ресурс-поставка 2005”  пеню у сумі 15 077грн. 11коп.

        Суд вважає вимоги позивача необгрунтованими та не підлягаючими задоволенню з наступних підстав.

         Згідно п.4.4 договору  №0301/07-1 від 01.03.2007р. документом, що встановлює дату поставки вантажу, є залізнична накладна, яка підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувача.

         Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

          Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть  підтверджуватись іншими засобами доказування.

         Відповідно Правил оформлення перевізних документів накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу.

         Згідно п.п.5.3. п.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 у графі “Відмітки про видачу вантажу” проставляються відмітки про видачу вантажу одержувачу, передбачені Правилами видачі вантажів.

         Пунктом 8 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 встановлено, що після проведення розрахунків за перевезення одержувачу видається накладна під розписку в дорожній відомості із зазначенням дати видачі вантажу, номера та дати видачі довіреності, а також номера рахунку одержувача і найменування відділення банку, МФО. При розрахунках через технологічні центри з обробки перевізних документів (далі - ТехПД) проставляється код платника, присвоєний йому ТехПД. Оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної й дорожньої відомості.

           Пунктом 31 Правил видачі вантажів передбачено,  що при видачі вантажу у накладній робиться ряд відміток, які засвідчуються підписом начальника станції або уповноваженого ним працівника із зазначенням його посади.

           У представлених позивачем суду залізничних накладних відсутні будь які  відмітки у графі шість “Відмітки про видачу вантажів”.

          Отже, з вищевказаних залізничних накладних  неможливо зробити висновок про те,  чи був виданий перевізником вантаж  позивачу, якщо був виданий, то коли та в якому стані.

           Суд не може прийняти за основу доводи позивача про те, що датою виконання зобов'язання постачальником є дата зазначена у акті приймання передачі продукції, оскільки п.4.4 договору №0301/07-1 сторони чітко обумовили, що датою поставки вважається дата в залізничній накладній, що підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувача. Але суд не може встановити коли саме була поставлена продукція, оскільки у  залізничних накладних відсутні будь які  відмітки у графі шість “Відмітки про видачу вантажів”.

            Таким чином, позивачем представлені суду в якості доказів залізничні накладні, оформлені з порушенням Правил видачі вантажів та Правил оформлення перевізних документів, а тому не можуть розглядатися як належні докази по справі, підтверджуючими прострочку поставки продукції за договором поставки  №0301/07-1 від 01.03.2007р.

            23 квітня 2008р. позивач за первісним позовом звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій, крім пені, заявленої у позовній заяві  просив суд стягнути з відповідача  штраф у сумі 1 301 827грн.   посилаючись  на  п.11.6 договору №0301/07-1 від 01.03.2007р. яким передбачено, що виконання зобов”язань постачальника по даному договору забезпечується неустойкою (штрафом)  у розмірі 15% від суми договору.

           Суд вважає вимоги позивача необгрунтованими та не підлягаючими задоволенню, оскільки відповідно абзацу другого підпункту 3.7 пункту 3 роз”яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” під збільшенням розміру позовних вимог (ч.2 ст.22 ГПК України) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов”язано з пред”явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві, наприклад, якщо позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочку платежу. Останні вимоги є новими, які мають бути розглянуті окремо.

          Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивачем не прийняті міри досудового врегулювання спору, так як відповідно до рішення № 15-рп/2002 Конституційного суду України від 09.07.2002р. у справі № 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення, необхідно розуміти так, що право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншим нормативно-правовим актом. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Тому у даному випадку факт заявлення претензії або її не заявлення не має принципового значення.

           Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки позивач не доказав тих обставин, на які він посилається у позовній заяві, і не представив доказів, що підтверджують факти, викладені у позовній заяві, тому суд вважає, що  у позові слід відмовити.

У процесі слухання справи Товариство з обмеженою відповідальністю “Ресурс-постава 2005” м.Донецьк (далі-позивач за зустрічною позовною заявою), звернувся до  господарського суду Донецької області з зустрічним позовом  до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” м.Київ у особі відокремленого підрозділу “Атомкомплект” Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” м.Київ (далі-відповідач за зустрічною позовною заявою) про стягнення пені у сумі                     1 812грн. 09коп., інфляційних у сумі 774грн. 71коп. та 3% річних у сумі 318грн. 41коп. відповідно договору поставки №0301/07-1 від 01.03.2007р. (Усього 2 905грн. 21коп.)

           Зустрічний позов мотивований тим, що ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” м.Київ у особі відокремленого підрозділу “Атомкомплект” Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” м.Київ порушило умови договору №0301/07-1 від 01.03.2007р. та   несвоєчасно здійснило оплату поставленої продукції і транспортних послуг.

          Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

          Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору №0301/07-1 від 01.03.2007р. у період березня-квітня 2007р. по ряду залізничних накладних відвантажив дизельне паливо у адресу відповідача, про що свідчать акти - прийому передачі продукції.

         Пунктом 3.6 договору №0301/07-1 від 01.03.2007р. сторони встановили, що оплата вартості поставленого дизельного палива та відшкодування вартості транспортних витрат, здійснюється відповідачем за зустрічною позовною заявою шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача за зустрічною позовною заявою в термін двадцяти банківських днів з моменту підписання сторонами двостороннього акту прийому-передачі дизельного палива.   

         Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання  повинні виконуватися  належним чином та у встановлений  строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525 ЦК України).

         Однак, відповідач за зустрічною позовною заявою  всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов'язання по оплаті  поставленого дизельного палива своєчасно  не виконав.

          Пунктом 7.5 укладеного договору сторони передбачили, що за порушення вказаних у договорі строків оплати дизельного палива відповідач за зустрічною позовною заявою зобов”заний сплатити позивачу за зустрічною позовною заявою пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня,  від суми невиконаного зобов”язання за кожен день прострочки.

          Оскільки відповідач за зустрічною позовною заявою здійснював оплату дизельного палива та  транспортних послуг з порушенням строків, оговорених у п.3.6 договору №0301/07-1 від 01.03.2007р. позивач за зустрічною позовною заявою нарахував ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” м.Київ у особі відокремленого підрозділу “Атомкомплект” Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” м.Київ пеню у сумі  1 812грн. 09коп.  відповідно п. 7.5 договору №0301/07-1 від 01.03.2007р.

           Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання  зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

           Згідно статті 549 ЦК України  неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач за зустрічною позовною заявою  порушив умови договору №0301/07-1 від 01.03.2007р. і своєчасно не сплатив отримане дизельне паливо,  суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені  у сумі 1 812грн. 09коп. підлягають задоволенню частково у сумі 1 151грн. 32коп., а саме: за порушення строків оплати дизельного палива поставленого по акту приймання-передачі №14-31-1 від 31.03.2007р. Згідно даного акту приймання-передачі відповідач за зустрічним позовом зобов”язаний був сплатити поставлене дизельне паливо у сумі 88 284грн. 74коп. в строк до 26.04.2007р., але оплатив лише 25.05.2007р., чим прострочив оплату на  28 днів.

          Суд відхиляє вимоги  позивача по стягненню пені за прострочку оплати транспортних витрат, оскільки відповідно п.7.5 договору №0301/07-1 від 01.03.2007р. пеня нараховується  тільки у  випадку порушення строків оплати дизельного палива.

            Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону              відповідачу нараховані  3% річних у сумі 318грн. 41коп. та інфляційні у сумі 774грн. 71коп., які також  підлягають частковому  стягненню, а саме 3% річних у сумі 203грн. 17коп. та інфляційні у сумі  494грн. 39коп.                      

         Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача за зустрічною позовною заявою, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

         Враховуючи вищевикладене, на підставі п.8 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, п.п.5.3. п.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49,  60, 82,  84, 85  ГПК  України, суд –

                                                                    В И Р І Ш И В :

        У задоволенні первісного позову Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” м.Київ у особі відокремленого підрозділу “Атомкомплект” Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурс-постава 2005” м.Донецьк про стягнення 1 316 904грн. 11коп. відмовити.  

        Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурс-постава 2005” м.Донецьк до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” м.Київ у особі відокремленого підрозділу “Атомкомплект” Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” м.Київ про стягнення 2 674грн. 12коп. задовольнити  частково.

         Стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м.Київ, вул.Вєтрова,3, ЄДРПОУ 24584661) у особі відокремленого підрозділу “Атомкомплект” Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01133, м.Київ, бул.Л.Українки,26, ЄДРПОУ 26251923, р/р № 2600812082 в „Райффайзен банк „Аваль” м.Київ, МФО 300335) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурс-постава 2005” (83016, м.Донецьк, вул..Кірова, 45, ЄДРПОУ 33222260, р/р № 26007150378691 в ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011) пеню у сумі 1 151грн. 32коп., інфляційні у сумі 494грн. 39коп., 3% річних  у сумі  203грн. 17коп., витрати по сплаті держмита у сумі 102грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

          В решті частині зустрічної позовної заяви відмовити.

         У судовому засіданні  08.07.2008р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

        Повний текст рішення виготовлений та підписаний  09.07.2008р.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

               Суддя