Рішення

від 01.07.2008 по справі 4822-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4822-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

01.07.2008Справа №2-7/4822-2008

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант» (11500, Житомірська область, м. Коростень, вул. Сосновського, 43К, ідентифікаційний код 22050168)

До відповідача Приватного підприємства «Агрохолдинг» (95010, м. Сімферополь, вул. Ковильна, 74, кв. 2, ідентифікаційний код 34797446)

Про стягнення  35 475,00 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Каратченко Ю. І., предст., дов. №36 від 14.05.2008 р.

Від відповідача  - не з'явився.

         Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авант» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Приватного підприємства «Агрохолдинг» про стягнення 35 475,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору №02-08/07 від 02.08.2007 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Авант» в якості передоплати були перераховані відповідачеві грошові кошти у загальному розмірі 35475,00 грн., проте, в обумовлені строки товар поставлений не був, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з ПП «Агрохолдинг» заборгованість у сумі 35475,00 грн.

Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

        Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

02.08.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авант»  (Покупець) та Приватним підприємством «Агрохолдинг» (Продавець) був укладений контракт №02-08/07 (а), пунктом 2.1 якого передбачено, що Продавець за цим контрактом зобов'язується передати у власність Покупця на умовах поставки самовивіз з Верхньодніпровського терміналу МЕЗ (Дніпропетровська область), а Покупець прийняти та оплатити макуху соняшника (в подальшому товар).

Відповідно до п. 3.1 Контракту Продавець зобов'язується продати Покупцю товар в загальній кількості 86 метричних тонн +/- 5% в заліковій вазі згідно накладних, за якісними показниками товару, вказаними в п. 3.2.

Згідно з п 4.3 Контракту зобов'язання Продавця з передачі товару у власність Покупця вважається виконаним з моменту відвантаження всього обсягу товару.

Покупець зобов'язується забрати товар з 08 серпня 2007 року. Подача автотранспорту: не більше  автомашин на день (п. 4.4 Контракту).

Відповідно до п. 5.1 Контракту ціна однієї одиниці товару – 550,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Загальна вартість товару за цим Контракту складає 47300,00 грн. (п. 5.2 Контракту).

Умови платежу були визначені сторонами в розділі 6 Контракту: передоплата 75% від загальної вартості контракту в безготівковій формі на банківський рахунок Продавця протягом 1 банківського дня з моменту підписання Контракту та згідно виставленого рахунку-фактури. Переданою у власність кількістю товару є залікова вага товару, визначена на Верхньодніпровському терміналі МЕЗ, та визначена їм Покупцю. Остаточний розрахунок між сторонами здійснюється уповноваженими представникам сторін після підтвердження кількості та якості поставленого товару згідно сертифікатів, виданих подавцем.

Згідно з п. 7.1 Контракту здача-приймання товару здійснюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін приймально-здавальних документів (накладні) на кожну партію товару в кількості залікової ваги зерносховища в обмін на довіреності, видані Покупцем Продавцем.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного Контракту на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури №СФ-0000022 від 02.08.2007 р. позивачем була здійснення передоплата відповідачеві у сумі 35 475,00 грн., що дорівнює 75% від загальної суми контракту. Даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №885 від 03.08.2007 р.

У той же час, в обумовлений договором строк, тобто з 08.08.2007 р. макуха відповідачем у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант» передана не була.

Крім того, Приватним підприємством «Агрохолдинг» була також залишена без задоволення і направлена позивачем вимога №28 від 24.03.2008 р. про повернення суми передоплати у розмірі 35475,00 грн.

 Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне   набуття   або  збереження  майна  було  результатом поведінки набувача майна,  потерпілого,  інших осіб  чи  наслідком події. Частиною третьою вказаної статті встановлено, що положення цієї глави застосовуються також, зокрема, до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Відповідач не представив суду доказів повернення позивачеві отриманих авансових коштів у сумі 35475,00 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів. Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов договору №02-08/07 від 02.08.2007 р. та факт неповернення невикористаних отриманих грошових коштів, у зв'язку з чим вказані кошти знаходяться у ПП «Агрохолдинг» безпідставно та підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант».

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

 Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Агрохолдинг» (95010, м. Сімферополь, вул. Ковильна, 74, кв. 2, ідентифікаційний код 34797446) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант» (11500, Житомірська область, м. Коростень, вул. Сосновського, 43К, ідентифікаційний код 22050168) суму заборгованості у розмірі 35475,00 грн., 354,75 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.