Рішення

від 02.07.2008 по справі 5260-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5260-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

02.07.2008Справа №2-7/5260-2008

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м.Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) в особі Ялтинської міської електромережі Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (98600, м. Ялта, вул. Бірюкова, 16)

До відповідача Кримського республіканського об'єднання «Крименергоресурс» (95048, м. Сімферополь, вул. Дмитра Ульянова, 62-А, ідентифікаційний код 01885064)

Про стягнення 1882,25 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Тоскіна А. Л., предст., дов. №036-Д від 03.01.2008 р.

Від відповідача  - не з'явився.

         Суть справи: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернулось в особі Ялтинської міської електромережі Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» до Господарського суду АР Крим із позовом до Кримського республіканського об'єднання «Крименергоресурс» про стягнення 1882,25 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонам договору №310 від 30.12.1997 р. (з урахуванням змін, внесених в подальшому до нього) відповідачем не надавалися звіти про спожиту електричну енергію, через що Ялтинською міською електромережею був здійснений розрахунок за середньодобовим обсягом споживання за попередні розрахункові періоди. Позивач зазначив, що на теперішній час заборгованість Кримського республіканського об'єднання «Крименергоресурс» перед ВАТ «Крименерго» в Ялтинської міської електромережі за період вересень - листопад 2005 р. складає 1312,80 грн. та в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 472,19 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 97,26 грн.

Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Слухання справи відкладалось у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

30.12.1997 р. між  Ялтинськими  електричним мережами (Енергопостачальна організація) та Кримським республіканським об'єднанням «Крименергоресурс» (Абонент) був укладений договір №310, згідно з умовами якого енергопостачальна організація відпускає Абоненту електричну енергію, а Абонент – оплачує її в порядку, визначеному цим договором.

В пункті 1 договору сторони передбачили обов'язок керуватися цим договором, тарифами, встановленим Урядом України, рішеннями Уряду України, Правилами користування електричною енергією та іншими директивними документами, що регламентують питання користування електричною енергією.

04.02.2001 р. сторонами були внесені зміни до договору та п. 3.2.2 викладений у наступній редакції: «Абонент зобов'язується знімати показники розрахункових приладів на розрахунковий день місяця та надавати звіт про витрати електроенергії за встановленою формою у Енергопостачальну організацію з вказівкою розрахункових електролічильників та електролічильників субабонентів (додаток №3) у визначені сторонами строки. Крім того, був змінений також і пункт 3.2.3 договору, та передбачено, що у випадку ненадання звіту про спожиту електроенергію у встановлений строк визначення обсягу спожитої електроенергії здійснюється за середньодобовими обсягами споживання за попередній розрахунковий період. Період розрахунку за середньодобовими обсягами не повинен перевищувати одного місця, після чого розрахунок спожитої електроенергії здійснюється енергопостачальною організацією за встановленою потужністю струмоприймачів та кількості годин їх використання до передачі показників розрахункових приладів обліку без подальшого перерозрахунку.

В 2003 році між сторонами була укладена додаткова угода, якою був передбачений обов'язок Абонента знімати показники розрахункових приладів обліку щомісячно на розрахунковий день місяця та надавати звіт про витрати електроенергії за встановленою формою у Енергопостачальну організацію. Крім того, додатковою угодою був передбачений обов'язок Абонента оплати отриманий від Енергопостачальної організації рахунок протягом п'яти календарних днів.

Згідно з пунктом 7.25 Правил користування електричною енергією (в редакції станом на момент виникнення заборгованості) у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (незалежно від причин) визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. Період розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати один місяць, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за потужністю струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку

Враховуючи ненадання відповідачем звітів про використану електричну енергію, позивачем за період вересень 2005 року – листопад 2005 року був здійснений розрахунок спожитої електроенергії за середньодобовими обсягами споживання за попередні розрахункові періоди. Загальна сума нарахованої вартості електричної енергії складає 1317,90 грн., на оплату якої були виставлені відповідні рахунки. Вказані рахунки були оплачені відповідачем лише частково, у зв'язку з чим заборгованість Кримського республіканського об'єднання «Крименергоресурс» перед ВАТ «Крименерго» в Ялтинської міської електромережі складає 1312,80 грн., що, в свою чергу, стало приводом для звернення до суду з вимогою про стягнення боргу в примусовому порядку.

 Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не надав суду доказів оплати заборгованості у сумі 1312,80 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду. За таких обставин, вимоги Ялтинської міської електромережі Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» про стягнення вказаного боргу з відповідача в примусовому порядку є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем також заявлені вимоги про стягнення з Кримського республіканського об'єднання «Крименергоресурс» 472,19 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 97,26 грн.

Так, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що суми заявлених до відшкодування річних та інфляційних втрат обчислені позивачем правомірно, через що підлягають стягненню з відповідача.

 Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Кримського республіканського об'єднання «Крименергоресурс» (95048, м. Сімферополь, вул. Дмитра Ульянова, 62-А, ідентифікаційний код 01885064) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) в особі Ялтинської міської електромережі Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (98600, м. Ялта, вул. Бірюкова, 16) суму заборгованості у розмірі 1312,80 грн., 472,19 грн. інфляційних втрат, 3% річних у сумі 97,26 грн., 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.