Рішення

від 08.07.2008 по справі 12/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

08.07.2008                                                                                    Справа  № 12/106

за позовом закритого акціонерного товариства „Закарпатське облпаливо”,               м. Ужгород

до Управління освіти Мукачівського міськвиконкому, м. Мукачево

про стягнення суми 683,04 грн. – 3 % річних та 4 627,97 грн. – інфляційних збитків.

                                                                                             Суддя    Тисянчин  В. М.

                  Представники:

Від позивача – Курей П. П., голова правління

Від відповідача – не з'явився (явка на розсуд сторін)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов закритим акціонерним товариством „Закарпатське облпаливо”,   м. Ужгород до Управління освіти Мукачівського міськвиконкому, м. Мукачево про стягнення суми 683,04 грн. – 3 % річних та 4 627,97 грн. – інфляційних збитків.

          Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені              ст. ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не заявлено.

Представник позивача підтримує позовні вимоги посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.

          На вимогу суду відповідач письмового відзиву на позов з доказами в його обґрунтування та копію довідки органу держстатистики про включення до ЄДРПОУ не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

          Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка уповноваженого представника відповідача у судове засідання не є перешкодою розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі.

          Повідомлення № 1744696 підтверджує завчасне вручення відповідачу 27.06.2008 року ухвали від 25.06.2008 року про порушення провадження у справі, де вказано про  місце і час призначення розгляду справи, чим забезпечено йому реалізацію Конституційного права на судовий захист                  (п.4 ст. 129 Конституції України).

          Відповідач не скористався своїм правом щодо направлення свого представника для участі в судовому засіданні.

Позаяк, суду не надано відповідачем доказів чи відомостей поважних причин неможливості його участі в судовому засіданні.

До того ж, у разі дійсного бажання забезпечення представництва відповідачем у судовому засіданні –завчасне повідомлення судом про час і місце судового засідання не позбавило відповідача у виборі кола суб'єктів такого представництва у суді відповідно до ст. 28 ГПК України.

          Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представника позивача, суд

          ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Закарпатської області від 14.05.2002 року у справі № 12/49 присуджено до стягнення з Управління освіти, сімї, молоді і спорту Мукачівської міської ради правонаступник  - Управління освіти Мукачівського міськвиконкому (м. Мукачево, вул. Пушкіна, 2) на користь закритого акціонерного товариства „Закарпатське облпаливо” (м. Ужгород,             пл. Ш. Петефі, 14) суму 18 627,08 грн. –основного боргу.

          Після набрання законної сили судового рішення від 14.05.2002 року по справі № 12/49  відповідачем (боржником) протягом 2004-2005 років сплачено суму 7 400 грн., а решту суми 11 507,35 грн. –на день подання позову до суду не стягнуто органом ДВС.             

          Заявленим позовом позивач просить стягнути з відповідача суму 683,04 грн. – 3 % річних та 4 627,97 грн. – інфляційних збитків.

          Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні з простроченої суми.

          Аналіз визначеної норми кодексу свідчить, що законодавством не встановлено заборони щодо звернення до суду з позовом  про стягнення інфляційних нарахувань, річних після задоволення вимоги про стягнення боргу.

          Позаяк, судові рішення є обов'язкові на усій території України                      (ст. 124 Конституції України).

          На момент ухвалення та набрання чинності рішення суду по справі               № 12/49 діяли приписи ст. 71 ЦК УРСР відповідно до яких, з урахуванням               ст. 5 та ч.2 п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ст. 257 ЦК України, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої  порушено (позовна давність) встановлюється в три роки.

          На момент звернення позивача до суду 25.06.2008 року відповідачем вимога позивача не задоволена.

          Особливістю конкретних правовідносин є те, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних збитків, що виникли через несвоєчасність виконання зобов'язання та за рішенням суду станом 27.05.2002 року.

          Позивач вправі вимагати на підставі ст. ст. 526, 530 (виставляти письмову вимогу № 07 від 29.01.2008 року), ст. 625 ЦК України – інфляційні збитки та річні.

          Відтак, зміна осіб у зобов'язанні (реорганізація підприємства - відповідача) не тягне за собою зміни строку позовної давності (ст. 77 ЦК України УРСР, ст. 262 ЦК України).

          У визначенні моменту виникнення права на позов відображаються як об'єктивні так і суб'єктивні моменти: об'єктивний – сам факт порушення права і суб'єктивний – особа, дізналася або повинна була дізнатися про це порушення.

          Аналіз правовідносин сторін, які склались між сторонами оцінка поступлення присуджених коштів та виставлені вимоги, обставини, які склались на момент розгляду справи, дають підстави суду виходити, у висновку крім вищевикладеного, також із наступного.

          Строк (термін) виконання зобов'язання –це момент чи період часу, коли повинна бути вчинена дія, яка складає об'єкт зобов'язального правовідношення. Відповідно до ст. 251 ЦК України – строком є наявний період у часі, терміном – новий момент у часі, зі  спливом (настанням) яких пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

          Строк і термін виконання можуть бути визначені актом цивільного законодавства, правочином або рішенням.

          У цивільному праві розрізняють зобов'язання визначеним строком виконання і зобов'язання, в яких строк визначено моментом вимоги. Перші передбачають або дають змогу встановити день виконання чи період, протягом  якого зобов'язання може бути виконано. Другі повинні бути виконані у семиденний строк від дня пред'явлення.

          Отже, якщо строк (термін) виконання боржника обов'язку не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь – який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

          З огляду на таке, позов підлягає задоволенню за період з 01.01.2007 року по 31.05.2008 року щодо стягнення інфляційних збитків в сумі 4 627,97 грн. та 683,04 грн. –3% річних.

          При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно – правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

                 Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Досліджуючи критерії розмежування вини і недобросовісності суб'єктів спірних відносин суд притримувався лінії розмежування специфічних для різних видів цивільних відносин форм дотримання або порушення обов'язкових з погляду права моральних велінь вочевидь, що має визначатися  колом обставин, які зумовлюють застосування  до правопорушника заходів цивільно – правової відповідальності.

Позаяк, невідповідність параметрам добросовісності конкретних характеристик діяння учасника цивільних відносин залежно від мети правового регулювання може призводити не тільки до ненабуття ним певного права або відмови йому у праві на використання того чи іншого засобу правового захисту, а й до зміни його правового становища.

                   Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”;  ст. ст. 76, 165, 216 ЦК УРСР; ст. 261, 509, 526, 615 ЦК України; Постанови судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 27.12.2005 року; ст.ст. 4, 33, 34; 36; 43, 44; 49; 75; 82 - 84, 115; 116; Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити  повністю.

2.           Стягнути з Управління освіти Мукачівського міськвиконкому                         (м. Мукачево, вул. Пушкіна, 2) на користь закритого акціонерного товариства „Закарпатське облпаливо” (м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 14; код 01881764) суму  683,04 грн. -  (шістсот вісімдесят три грн. 04 коп.) – 3 % річних; 4 627,97 (чотири тисячі шістсот двадцять сім грн. 97 коп.) – інфляційних збитків та 102 (сто дві грн.) -  у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) – у відшкодування витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

      Суддя                                                                                     Тисянчин В. М.