Рішення

від 12.10.2006 по справі 20/578

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20/578

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  20/578

12.10.06

За позовом         Дочірнього підприємства Акціонерного товариства «Київхліб»

                          «Хлібокомбінат №6»

до                         Українсько-швейцарського Закритого акціонерного товариства «Корні

                            Делла Віта»

про                       стягнення 1259,38грн.

                                                                                                                                 Суддя Палій В.В.

                                                                                                    Секретар Молочна Н.С.

Представники:

від позивача       Оришкевич О.А.- юрисконсульт, (дов. від 10.01.2006р.)

від відповідача   не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення заборгованості в сумі 1259,38грн. (1014,57грн. –основного боргу, 151,47грн.-пені, 24,55грн.-3% річних, 68,79грн.-збитків від інфляції), який виник внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання за договором №6890 від 31.03.2004р.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не з'явився, хоча про час слухання справи був повідомлений належним чином за адресою, яка зазначена у довідці про включення до ЄДРПОУ відповідача: м. Київ, пров. Макіївський,1.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2004р. між сторонами укладено договір №6890, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується поставляти і передавати у власність  покупцю (відповідач) хлібобулочні, бараночні та кондитерські вироби, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити продукцію у порядку і на умовах передбачених договором, згідно специфікації.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар-хлібобулочні вироби, що підтверджується товарно-транспортними накладними на суму 1019,10грн.

Згідно з п. 6.7 договору  допускаються розрахунки за поставлену продукцію на протязі (за хлібобулочні вироби-попередня) з дня поставки.

Відповідач за одержаний товар розрахувався частково у сумі 4,53грн.

Станом на час пред'явлення позивачем позову до суду, сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 1014,57грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1014,57грн. основного боргу визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно застосування штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язання, а саме пені у розмірі 151,47рн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.( п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. (ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 6 ст. 231 штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до  ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про  стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з п. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

Як вбачається із товарно-транспортних накладних, остання поставка товару здійснена 21.02.2005р., умовами договору встановлена попередня оплата за товар, що поставляється, таким чином станом на час пред'явлення позивачем позову до суду, а саме 29.09.2006р., строк позовної давності для стягнення пені сплив за товаро- транспортними накладними, крім накладної №68770 від 16.02.2005р., за якою строк позовної давності для стягнення пені переривався, у зв'язку з частковою оплатою боргу відповідачем 08.11.2005р.

Ознайомившись з розрахунком пені позивача, нарахування якої передбачено п 7.2 договору, суд  задовольняє зазначену вимогу у відповідності до уточненого розрахунку суду у сумі 12,81грн. (за накладною №68770 за період 183 дні)

Згідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 24,55грн. та 68,79грн. збитків від інфляції визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими у переважній частині та такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                         В И Р І Ш И В :

          1. Позовні вимоги задовольнити частково.

          2. Стягнути з Українсько-швейцарського Закритого акціонерного товариства «Корні

Делла Віта»(м. Київ, пров. Макіївський, 1, р/р 260040118981, банк АБ «Український капітал», МФО 320371, ЄДРПОУ 23155366) на користь Дочірнього підприємства Акціонерного товариства «Київхліб»«Хлібокомбінат №6»(м. Київ, вул. Чернігівська, 51, р/р 2600977020565 в Дніпровському відділенні ВАТ КБ «Хрещатик»м. Києва, МФО 300830, ЄДРПОУ 00376283), а у випадку відсутності коштів-з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем, під час виконання судового рішення, 1014,57грн.-основного боргу, 12,81грн.-пені, 24,55грн.-3% річних, 68,79грн.-збитків від інфляції, 102,00 грн. - державного мита, 118 грн. -  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

  4. В іншій частині позовних вимог-відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання.

Суддя                                                                                                                    В.В. Палій