Постанова

від 08.07.2008 по справі а7/266-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А7/266-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"08" липня 2008 р.                                                                   Справа № А7/266-08

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши

справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області, смт. Баришівка  

до Приватного сільськогосподарського підприємства „Ільта”, с. Волошинівка,  Баришівський район

про стягнення  2908, 57 грн.

за участю представників:

від позивача: Ющенко О.В. (дов. № 217/01 від 26.05.2008 р.);

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:  

          До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Управління  Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області до Приватного сільськогосподарського підприємства „Ільта” про стягнення 2908, 57 грн.

Ухвалою господарського суду від 12.05.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі  № А7/266-08 та  призначено її розгляд на 03.06.2008 р.

          В судовому засіданні 03.06.2008р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.           

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, заперечення проти позову не надав. В зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 08.07.2008 р. У вказаний час представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився.

          Згідно ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони, або не повідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

  Беручи до уваги, що господарський суд Київської області повідомляв відповідача про розгляд справи належним чином відповідно до ст. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. за №75, і це підтверджується журналом вихідної кореспонденції загального відділу господарського суду Київської області та відповідною відміткою на першому примірнику ухвали про відкриття провадження у справі, що міститься в матеріалах справи та повістках про виклик в судове засідання, господарський суд Київської області розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно приписів статті 1 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” № 400/97-ВР від 26.06.1997 р. (із змінами та доповненнями), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до п. 2 Розділу XV „Перехідні положення” Закону України № 1058-VI               „Про пенсійне забезпечення” та „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, відповідач зобов'язаний вносити плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій Пенсійному фонду України.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. 2 Розділу XV Прикінцевих положень                Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-VI. Таким чином, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Частиною першою статті 4 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997р. № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування яких є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено ставку в розмірі 100% від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Згідно статті 17 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 р. (із доповненням), страхувальник (роботодавець та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до вимог пп. 6.8. п. 6 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне до Пенсійного фонду України ” підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

          Заборгованість відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”  в частині пенсій призначених відповідно до пунктів “б“ –“з“ статті 13 „Про пенсійне забезпечення”  за лютий 2008 р.

Відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, і відповідно позов підлягає задоволенню в повному розмірі.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94,             158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,-

постановив:

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства „Ільта” (07545, Київська область, Баришівський район, с. Волошинівка, вул. Червоноармійська, 38, код 00850046) на користь Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області (07500, Київська обл., смт. Баришівка,  вул. Леніна, 48, код 22200194) –2908 (дві тисячі дев'ятьсот вісім) грн. 57 коп. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

         Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

              Суддя                                                                                                 Антонова В.М.