Рішення

від 28.09.2006 по справі 316/19-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

316/19-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032,  м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.06                                                                                                    Справа  316/19-06

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Біона-плюс”, м. Чернігів

до  Комунального підприємства „Славутич-Чорнобильторг”, м. Славутич                                                                                                                  

про стягнення 2367,89 грн.

   Суддя   Карпечкін Т.П.

від позивача – не з'явився

від відповідача – не з'явився

                                                                 обставини справи:

         Товариство з обмеженою відповідальністю „Біона-плюс”   (далі-позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства „Славутич-Чорнобильторг” (далі-відповідач) про стягнення 2367,89 грн.

Позовні  вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав умови договору № 2 від 16.01.2004 року укладеного між сторонами, а саме не оплатив переданий товар в результаті чого за ним утворилась заборгованість в загальній сумі 2178,36 грн.  Додатково позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання зобов'язання 189,53 грн. пені, 102,15 грн. інфляційних та 33,30 грн. 3% річних.

Представник позивача в судові засідання не з'явився, але через загальний відділ суду неодноразово подавав клопотання № 420 від 14.08.2006 року про перенесення розгляду справи в  зв'язку  з  неможливістю направити свого представника в судове засідання та клопотання № 607/01 від 27.08.2006 року в якому просить розглянути справу без його участі та припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 2178,36 грн. в зв'язку із сплатою.

          Відповідач, належним чином повідомлений  про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 31.07.2006 року та від 14.08.2006 року в засідання суду не з'явився, витребуваних документів не подав, у зв'язку з зазначеним суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Біона-плюс” (за договором-продавець) та Комунального підприємства „Славутич-Чорнобильторг” (за договором-покупець) 16.01.2004 року укладено договір № 2 про поставку продовольчих товарів (далі-договір). За умов договору продавець приймає на себе обов'язки по поставці продовольчих товарів в асортименті та по цінам, вказаним в накладних, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.1 договору). Партією товару вважається його кількість, вказана в одній накладній, що є невід'ємною частиною  договору (п. 1.2 договору). Ціни на товар, що постачається вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною цього договору, загальна сума цього договору складається із сум, вказаних в накладних на підставі договору (п. 2.2 договору). Момент поставки партії товару вважається відмітка на відповідних товарних документах про приймання товару покупцем, право власності на поставлений товар виникає з моменту поставки (п. 4.2 та п. 4.3 договору). Оплата за товар, що постачається по договору, здійснюється покупцем шляхом оплати суми за поставлений товар не пізніше п'яти календарних днів з моменту поставки (п. 5.1 договору). За невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань сторони несуть відповідальність в порядку, передбаченому законом (п. 8.1 договору).  

Позивач виконав умови договору належно, а саме здійснював відповідачу поставку молочної продукції  на протязі 2004-2005 років.

Відповідач виконав умови договору неналежно, а саме не розрахувався в повному обсязі з позивачем за поставлений товар в результаті чого за ним утворилась заборгованість в загальній сумі 2042,91 грн.

Позивач додатково нарахував відповідачу за прострочення виконання зобов'язання 189,53 грн. пені, 102,15 грн. інфляційних та 33,30 грн. 3% річних.

           Представник позивача подав до суду через загальний відділ суду клопотання № 607/10 від 27.08.2006 року в якому просить припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2042.91 грн. в зв'язку із сплатою, в якості доказів суду надано платіжні доручення № 717 від 08.09.2006 року. № 725 від 11.09.2006 року та № 727 від 12.09.2006 року.

В судове засідання представник позивача не з'явився про, що повідомив суд в клопотанні № 607/01 від 27.08.2006 року та просив розглянути справу без його представника.  

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином причини неявки суду не повідомив.  

Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.

При вирішенні спору враховано, що  відповідач розрахувався з позивачем в частині стягнення основного боргу в розмірі 2042,91 грн., отже провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до п.1.1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно ст. 1 Закону України   „Про   відповідальність   за   несвоєчасне    виконання     грошових   зобов'язань”   № 543/965-ВР від 22.11.1996р. платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в  розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується  пеня,  що  передбачено  ст.   3  зазначеного   Закону.

Позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 189,53 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, розмір яких складає  102,15  грн. - інфляційних  та  33,30 грн. - 3% річних, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Отже позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

    Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Славутич-Чорнобильторг” (07100, Київська область, м. Славутич, Каштановий проїзд, 1, код 31561717, р/р 2609301325814 в ПІБ м. Славутич, МФО 321154) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Біона-плюс”  (14000,  м.  Чернігів,  вул.  Ціолковського, 9. код 32095334, р/р 2609301325814 в ПІБ м. Славутич, МФО 321154) –189 (сто вісімдесят дев'ять) грн. 53 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. інфляційних, 33 (тридцять три) грн. 30 коп. 3% річних  та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

      Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                         Карпечкін Т.П.

Рішення підписано 05.10.2006 року