Рішення

від 03.07.2008 по справі 16/113-2037

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/113-2037

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" липня 2008 р. Справа № 16/113-2037

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.             

Розглянув справу

за позовом  Приватне підприємство "Колос-Захід" вул. Буковинська, 41, м.Чернівці, Чернівецька область          

до  Приватне підприємство "Продторг - Тернопіль" вул. Поліська, 14, м. Тернопіль            

За участю  представників сторін

Позивача:  Не з'явився.

Відповідача:  Не з'явився.

Суть справи:  Ухвалою суду від 19 червня 2008 року розгляд справи відкладено відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.77 ГПК України на 03 липня 2008 року на 10 год. 15 хв.  в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.

Приватне підприємство "Колос-Захід" вул. Буковинська, 41, м.Чернівці, Чернівецька область звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства "Продторг - Тернопіль" вул. Поліська, 14, м. Тернопіль про стягнення  12535 грн. 83 коп. - боргу, 79 грн. 50 коп. - пені; 13 грн. 50 коп. - 3% річних на суму боргу.

Як зазначив позивач в позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом до відповідача стало неналежне виконання зобов'язань щодо оплати за поставлений товар згідно договору без номера від 14.08.2007 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Відповідач витребуваного судом обґрунтованого відзиву на позов не подав, участь повноважного представника в засіданнях не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у відповідності до ст.ст. 64, 77 ГПК України за юридичною адресою підприємства.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу відповідно до ст.81-1 ГПК України не проводилась за відсутності представників сторін та відповідних клопотань.

    Розглянувши наявні матеріали справи, суд встановив наступне:

   14 серпня 2007 року між ПП "Колос-Захід", в особі директора Подстрел О.О., що діяв на підставі Статуту, названий в подальшому "Постачальник", з однієї сторони та Приватним підприємством "Продторг-Тернопіль", в особі директора Кравця С.Я., що діяв на підставі Статуту, названий в подальшому "Покупець", з другої сторони було укладено договір на поставку товарів без номера, згідно п.1.1. розділу 1 якого „Постачальник” зобов'язувався поставити "Покупцю" товар згідно заявки, а „Покупець” зобов'язувався його прийняти та оплатити в порядку та на умовах, що визначені цим договором.

       Згідно п.1.2. розділу 1 Договору асортимент, кількість, ціна та термін поставок товару визначаються сторонами на кожну партію окремо. Документом, що підтверджує виникнення замовлення на кожну партію товару є прийнята "Постачальником" заявка "Покупця", що надсилається "Постачальнику" факсимільним повідомленням або будь-яким іншим зручним для сторін способом.

     Пунктами 2.1., 2.2. та 2.3.  Розділу 2 укладеного Договору сторони погодилися відповідно, що ціна товару, що постачається, визначається у відповідності із ціною, вказаною у прайс-листах "Постачальника", які діють на момент виконання "Постачальником" заявки "Покупця" і вказується в накладних; розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються "Покупцем" шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок "Постачальника" або шляхом внесення готівки в касу "Постачальника". Оплата товару проводиться на умовах 30 календарних днів (попередньої оплати або відтермінування платежу з дня отримання товару із зазначенням кількості календарних днів); зобов'язання "Покупця" по оплаті вартості отриманого товару вважаються виконаними: при безготівкових розрахунках - з моменту зарахування коштів, перерахованих "Покупцем", на поточному рахунку "Постачальника" в банківській установі; при розрахунках готівкою - з моменту внесення готівки в касу "Постачальника".

    Згідно п.4.5. розділу 4 Договору право власності на товар, що постачається, переходить до "Покупця" з моменту його отримання.

    На виконання розділу 1 укладеного Договору позивач поставив відповідачу, за період з 14 листопада 2007 року по 29 січня 2008 року, а останній прийняв товар на загальну суму 12664 грн. 61 коп., що підтверджується накладними:

       - №Т2113 від 14.11.2007р. на суму 301 грн. 59 коп.;

       - №Т2118 від 15.11.2007р. на суму 707 грн. 03 коп.;

       - №Т2146 від 16.11.2007р. на суму 554 грн. 48 коп.;

       - №Т2151 від 20.11.2007р. на суму 130 грн. 56 коп.;

       - №Т2173 від 22.11.2007р. на суму 955 грн. 25 коп.;

       - №Т2212 від 29.11.2007р. на суму 559 грн. 77 коп.;

       - №Т2214 від 29.11.2007р. на суму 432 грн. 73 коп.;

       - №Т2219 від 29.11.2007р. на суму 181 грн. 43 коп.;

       - №Т/б/н/2282 від 06.12.2007р. на суму 556 грн. 53 коп.;

       - №Т2287 від 07.12.2007р. на суму 850 грн. 55 коп.;

       - №Т2357 від 21.12.2007р. на суму 521 грн. 98 коп.;

       - №2213 від 29.11.2007р. на суму 515 грн. 04 коп.;

       - №59 від 15.01.2008р. на суму 438 грн. 18 коп.;

       - №60 від 15.01.2008р на суму 356 грн. 59 коп.;

       - №61 від 15.01.2008р. на суму 707 грн. 29 коп.;

       - №63 від 15.01.2008р. на суму 992 грн. 15 коп.;

       - №64 від 15.01.2008р. на суму 633 грн. 17 коп.;

       - №112 від 22.01.2008р. на суму 635 грн. 56 коп.;

       - №113 від 22.01.2008р. на суму 623 грн. 80 коп.;

       - №114 від 22.01.2008р. на суму 210 грн. 79 коп.;

       - №137 від 25.01.2008р. на суму 320 грн. 62 коп.;

       - №163 від 29.01.2008р. на суму 219 грн. 11 коп.;

       - №164 від 29.01.2008р. на суму 242 грн. 11 коп.;

       - №165 від 29.01.2008р. на суму 831 грн. 94 коп.;

       - №166 від 29.01.2008р. на суму 256 грн. 36 коп.;

       - видаткова накладна №00006214 від 07.12.2007р. на суму 85 грн.;

    - видаткова накладна (повернення) №-в00000053 від 21.12.2007р. на суму 156 грн. 91 коп. (належним чином засвідчені копії накладних знаходяться в матеріалах справи).

  У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

    Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не в повній мірі виконав взяті на себе зобов'язання  згідно Договору щодо оплати поставленого товару та провів часткову проплату всього на загальну суму 128 грн. 78 коп. Залишок заборгованості відповідач так і не сплатив і тому сума боргу становить 12535 грн. 83 коп.

 На день слухання справи в судовому засіданні 03.07.2008 року відповідач будь-яких доказів сплати суми боргу перед позивачем не надав, заявлену до стягнення суму заборгованості не оспорив.

 Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 12535 грн. 83 коп. боргу по оплаті вартості поставленого товару згідно укладеного Договору на поставку товарів без номера від 14.08.2007 року підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не оспорені відповідачем.

     У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, штрафними санкціями  визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

    Згідно частини 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законодавством або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

    Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін”.  А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

    Розділом 6 укладеного Договору передбачена відповідальність сторін, а саме згідно п.6.1. цього розділу цього Договору, у разі прострочення "Покупцем" строків оплати вартості отриманого товару, він зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення (з врахуванням змін згідно Протоколу розбіжностей до договору поставки між ПП "Колос-Захід" і ПП "Продторг-Тернопіль" від 14.08.2007р.). В зв'язку з неналежним виконанням умов договору в частині оплати прийнятого товару, позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 647 грн. 70 коп., яка підлягає до стягнення в зазначеній сумі (розрахунок пені знаходиться в матеріалах справи).

     При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.33,34 ГПК України, ст.ст.509, 526,625 Цивільного кодексу України, позовні вимоги позивача на суму 12535 грн. 83 коп. основного боргу та 647 грн. 70 коп. пені підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені, неоспорені відповідачем та такі, що не суперечать чинному законодавству.

    Судові витрати понесені позивачем при поданні позову, згідно  ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43,49, 84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

        1.Позов задовольнити.

     2.Стягнути з Приватного підприємства "Продторг - Тернопіль" вул. Поліська, 14, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 34473634, на користь Приватне підприємство "Колос-Захід" вул. Буковинська, 41, м.Чернівці, Чернівецька область, ідентифікаційний код 33616707 –12535 грн. 83 коп. основного боргу та 647 грн. 70 коп. пені та 131 грн. 84 коп. державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

      Видати наказ.

       3.Рішення надіслати сторонам по справі.

      Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

    На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення  через місцевий господарський суд.

                            Рішення підписано:     08.07.2008 року.

       Суддя                                                                                          С.О. Хома