Рішення

від 09.10.2006 по справі 52/300-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

52/300-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2006 р.                                                            Справа № 52/300-06

вх. № 10282/4-52

Суддя господарського суду Черленяк М.І. 

при секретарі судового засідання Хорунжа Є.В.

за участю представників сторін:

позивача - Домашенко Г.А., довіреність № 5/217 від 04.10.06 року;

першого відповідача-Лук"яненко М.Ф., довіреність № 01-19/1530 від 06.09.06 року;

другого відповідача-не з"явився;   

розглянувши справу за позовом ДО "707-управління начальника робіт", м. Київ  

до  1) ВАТ "Харківська ТЕЦ - 5" с. Подвірки;

2) КП "Дергачівське районнебюро технічної інвентаризації", м. Дергачі;  

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на квартиру № 45 у житловому будинку № 16 по вул. Богдана Хмельницького у смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області та зобов"язати другого відповідача провести державну реєстрацію права власності на майно.

09 жовтня 2006 року позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить визнати право власності на квартиру № 42 у житловому будинку № 16 по вул. Богдана Хмельницького у смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області замість квартири № 45.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач до прийняття рішення по справі має право змінити підстави або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову. В зв"язку з чим, суд приймає заяву позивача до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги з урахуванням уточнень в повному обсязі.

Представник першого відповідача у судовому засіданні не заперечує проти задоволення позову.

Другий відповідач свого представника у судове засідання не направив, у відзиві наданому до суду зазначає, що перший відповідач до укладення договору купівлі-продажу квартир повинен був звернутись до БТІ з листом на виконання робіт з первинної інвентаризації та первинної реєстрації права власності та замовити витяг для відчудження, що не було зроблено.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та першого відповідача, суд встановив наступне.

29 липня 2002 року між ДП "Харківська ТЕЦ-5" та ДП "Монтажник ЕЗ" був укладений договір купівлі-продажу квартир № 476. Держана організація "707-Управління  начальника робіт є правонаступником Державного підприємства "Монтажник ЕЗ" на підставі наказу № 13 начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України від 14.08.03 року. ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" є правонаступником ДП "Харківська ТЕЦ-5".

Відповідно до п.1.1. вказаного договору, перший відповідач продав позивачу дві квартири № 120 та № 45 у житловому будинку № 16 по вул. Богдана Хмельницького у смт. Солоницівка Дергачівського району м. Харкова загальною площею 101,461 кв.м. Договір був укладений у простій письмові формі відповідно до ст. 154 Цивільного кодексу України ( в редакції 1963 року).

Дослідивши умови вказаного договору, суд встановив, що  сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, відповідно до ст. 153 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року), а отже, договір був укладений.

Відповідно до п. 2.1. договору, продавець (перший відповідач по справі) зобов"язався передати покупцю (позивачу по справі) квартири по акту прийому - передачі протягом 30 днів з моменту підписання договору. Відповідно до акту приймання-передачі квартир перший відповідач передав вказані квартири позивачу загальною площею 101,461 кв.м.

Відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу УРСР  (в редакції 1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві.

Враховуючи те, що законом, що діяв на час укладення та виконання договору не був передбачений обов"язок нотаріального посвідчення договору, а також враховуючи те, що  продавець передав, а покупець прийняв відчужуване за договором майно, право власності виникло у покупця  з моменту такої передачі.

06 лютого 2006 року позивачем було отримано лист за вих. № 24-24/20 від першого відповідача, в якому зазначається, що ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" є правонаступником ДП "Харківська ТЕЦ-5", а також  вказано, що в договорі купівлі-продажу № 476 та акті приймання-передачі квартир допущена помилка та замість двокімнатної квартири № 45 слід читати двокімнатна квартира № 42 .

24 липня 2006 року позивач звернувся до другого відповідача з листом № 25/3 про проведення державної реєстрації права власності на квартиру № 42 у будинку № 16 по вул. Богдана Хмельницького у смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області.

У відповідь на зазначене звернення  позивач отримав лист № 45 від 25 липня 2006 року, в якому другий відповідач посилається на те, що з прийняттям Цивільного кодексу України, що набрав чинності 01 січня 2004 року, згідно якого (п.3 ст. 334 ЦК України), договір підлягає нотаріальному посвідченню.

Однак, суд вважає  такі висновки другого відповідача необгрунтованими, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України ( в редакції 16 січня 2003 року), якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов"язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Таким чином, нотаріальне посвідчення договору не є обов"язковим, а вимоги п. 3 ст. 334 Цивільного кодексу України ( в редакції 16 січня 2003 року) не поширюється на договір, оскільки право власності у позивача за договором виникло з моменту передачі майна відповідно до Цивільного кодексу УРСР ( в редакції 1963 року).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається  в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Статтею 4 Закону України “Про власність” передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава безпосередньо не втручається в господарську діяльність суб'єктів права власності.

          Згідно із статтею 48 зазначеного Закону передбачено, що Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом, господарським судом або третейським судом.

Зважаючи на викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, визнані відповідачами та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

          На підставі заяви позивача за результатами розгляду справи судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати право власності за Державною організацією " 707-Управління начальника робіт" ( 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, Військове містечко , б. 181, код 22863606, п/р 26009301302164/980 в філії "Старокиївське відділення Промінвестбанку в м. Київ", МФО 322227) на квартиру № 42 у житловому будинку № 16 по вул. Богдана Хмельницького у смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області та зобов"язати  Комунальне підприємство "Дергачівське районне бюро технічної інвентаризації" ( 62300, м. Дергачі, пров. Інвентаризаційний, 6) здійснити державну реєстрацію права власності.

Повний текст рішення підписаний 12.10.06 року.

Суддя                                                                                            Черленяк М.І.

Справа 52/300-06