Рішення

від 30.08.2011 по справі 14/5007/54/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/5007/54/11

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

    * 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" серпня 2011 р. Справа № 14/5007/54/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

                         судді Костриця О.О.

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився  

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства  "Українські радіосистеми" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВК" (м. Житомир)

про стягнення 2486,25 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 2486,25грн., з яких: 2414,64 грн. основний борг, 71,61 грн. пеня.

29.08.2011р. на адресу господарського суду Житомирської області від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, до даного клопотання представником позивача також були додані документи, які витребовувались судом згідно ухвали від 07.07.2011р.

Суд розглянувши дане клопотання, вважає що відсутність представника позивача не перешкоджатиме розглядові справи, та приходить до висновку про його задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, хоча своєчасно та належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом надсилання ухвал суду за адресою, зазначеною у позовній заяві, витязі з  Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємці щодо відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали про порушення провадження у справі від 21.06.2011р. та копія ухвали суду від 07.07.2011р., які було направлено рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві: м. Житомир, вул. Космонавтів, 14-Б, кв.5 повернулись до господарського суду з відміткою відділення зв'язку "за закінченням зберігання" (а.с. 38-42 том1).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, інформацію про місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою: м.Житомир, вул. Космонавтів, 14-Б, кв. 5, зазначеною в позовній заяві, витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємці стосовно статусу та місцезнаходження відповідача (а.с. 36 том 1).

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того, ухвала суду від 07.07.2011р. надсилалась також за адресою: м.Житомир, вул.Слобідська, 27, визначеною відповідачем  в договорі №114699519 від 23.06.2008р. для листування (а.с.6 том1).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством "Українські радіосистеми", яке відповідно до пункту 1.1 статуту Приватного акціонерного товариства "Українські радіосистеми" змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Українські радіосистеми" на підставі рішення загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства "Українські радіосистеми" (протокол №1/11 від 24 березня 2011 року) (а.с. 61 том1).  (за договором - оператор) та  Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮВК" (за договором - абонент) було укладено договір про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку за №114699519 від 23.06..2008р. (а.с.6 том1).

Цей договір було укладено на підставі Правил надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку позивача, затверджених наказом в.о. генерального директора ЗАТ "Українські радіосистеми" №55-з від 31.01.2008р. (надалі  -  Правила) та регулює  відносини між позивачем та відповідачем при наданні позивачем послуг рухомого (мобільного) зв'язку (п.1 договору).

Згідно з п. 2 договору позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги рухомого (мобільного) зв'язку відповідно до вказаного у договорі тарифного плану та надавати додаткові супутні послуги, а абонент зобов'язується своєчасно їх оплачувати.

Пунктом 3 договору передбачено, що права та обов'язки сторін договору та інші умови взаємодії між сторонами вказані у правилах.

Назва тарифного плану - Максимум (п.4 договору).

У відповідності з п. 7 договору форма розрахунків - післяоплата.

Підписання договору абонентом свідчить про його згоду з умовами правил (п. 10 договору).

Відповідно до пункту 11 договору договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє безстроково.

Відповідно до пп. 3.1.2 п. 3.1 Правил надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку Закритого акціонерного товариства "Українські радіосистеми" абонент зобов'язаний своєчасно сплачувати плату за послуги згідно з встановленим у правилах або у договорі порядком розрахунків.

Згідно п. п.  4.1.5, 4.2.1, 4.2.2 Правил оператор має право вносити зміни у Правила шляхом публікації нової редакції на Інтернет-сайті і розміщення там же відповідного повідомлення про здійснену зміну Правил та/або публікації у засобах масової інформації, встановлювати нові Тарифні плани, плату за окремі послуги, скасовувати або змінювати тарифні плани чи плату за окремі послуги та зобов'язаний крім іншого здійснювати повідомлення абонентів про зміну або скасування існуючого Тарифного плану чи про введення нового тарифного плану шляхом розміщення відповідного повідомлення на Інтернет- сайті або у інших засобах масової інформації не пізніше, ніж за 7 днів до дня здійснення вищевказаних змін.

Відповідно до п.п. 7.4, 7.9, 7.13 тарифні  плани та тарифи на будь-які додаткові послуги можуть бути змінені або скасовані оператором за умови здійснення повідомлення абонентів не менше, ніж за сім днів до дати такої зміни або скасування. Контрактні абоненти здійснюють оплату послуг шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок оператора, якщо останнім не встановлено інший спосіб оплати. Рахунок на оплату надсилається оператором на e-mail адресу абонента , що вказана у договорі, якщо у договорі не передбачено інший порядок виставлення рахунку.

Як свідчить витяг з газети "Урядовий кур'єр" за №199 від 24.10.2008р. (а.с. 52 том 2) позивачем було опубліковано оголошення про те, що з 01.11.2008р. змінюються умови тарифного плану "Максимум" для контрактних абонентів мобільного зв'язку ЗАТ "Українські радіосистеми", тим самим виконано обов'язок щодо належного повідомленні усіх Абонентів, в тому числі і відповідача, про зміну умов тарифного плану.

Враховуючи, що після опублікування вищезазначеного оголошення відповідач не звернувся до позивача з вимогою про розірвання договору №114699519 про надання послуг рухомого (мобільного)  зв‘язку від 23.06.2008р., а продовжував користуватись послугами позивача, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про зміну умов тарифного плану та прийняв їх.

Відповідно до п. п. 7.10., 7.14. Правил, у разі, якщо відповідний тарифний план передбачає внесення щомісячних платежів, оператор до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим виставляє абоненту рахунок на оплату послуг та додаткових послуг. Абонент здійснює оплату до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим. При неотриманні абонентом від оператора рахунку у строк, він зобов'язаний самостійно звернутися до оператора, отримати від нього рахунок та оплатити його до граничної дати оплати, визначеної цими правилами.

Як зазначалось вище, пунктом 11 договору  №114699519 від 23.06.2008р. передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє безстроково.

Як вбачається із наданих позивачем документів, зокрема: письмової інформації щодо дзвінків з номерів відповідача (а.с. 67-150 том 1, а.с.  1-41 том 2), рахунків за послуги зв`язку № 1000228047022 від 31.12.2008р., № 100028071512 від 31.01.2009р., № 100028095165 від 28.02.2009р., № 100028113350 від 31.03.20009р. та додатків до них (а.с. 7-14 том 1), відповідачу надано послуги рухомого (мобільного) зв'язку на загальну суму 2414,64 грн., з зарахуваням в рахунок погашення заборгованості гарантійного внеску відповідача (п. 9 договору).

Факт надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку, сплата гарантійного внеску та часткова  їх оплата відповідачем не заперечено у встановленому законом порядку, як і не надано суду належних та обґрунтованих доказів спростування доводів позивача.

При цьому, господарський суд не звертає уваги на відсутність доказів надсилання цих рахунків відповідачу, з урахуванням положень п. 7.14. Правил, які були зазначені вище.

Таким чином, відповідач свої зобов'язання за даним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим, утоворилась заборгованість перед позивачем на суму 2414,64 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості відповідача (а.с. 15 том 1).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не оплатив надані позивачем послуги мобільного зв'язку. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2414,64 грн. заборгованості за отримані послуги зв'язку підлягає задоволенню.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 71,61 грн.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні  санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону. У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно ч.1 та ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею  є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання,  якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Перевіривши нарахування позивачем пені у розмірі 71,61 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок відповідає умовам чинного законодавства, не заперечується відповідачем, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 2486,25грн., з яких: 2414,64 грн. основний борг, 71,61 грн. пеня.

Судові витрати покладаються на відповідача.  

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

 1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВК", 10009, м.Житомир, вул.Космонавтів, будинок 14-Б, кв.5, ідентифікаційний код 13563489 на користь Приватного акціонерного товариства  "Українські радіосистеми", 04080, м.Київ, вул.Вікентія Хвойки, будинок 15/15/6, ідентифікаційний код 23151188 - 2414,64 грн. основного боргу, 71,61 грн. пені, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Костриця О.О.

< Текст > < Текст >