Рішення

від 30.08.2011 по справі 2/5007/81/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/5007/81/11

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" серпня 2011 р.                                                     Справа № 2/5007/81/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Тимошенка О.М. < Поле для тексту >

при секретарі Кудряшовій М.І.

без участі представників сторін

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНД-Груп" (м.Київ) < В особі(назва) > < Поле для тексту >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос ЛТД" (м.Житомир) < Поле для тексту >

про стягнення 1704,66 грн. < Поле для тексту >

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 1704,66грн. за неналежне виконання умов договору №1102 від 15.07.10, з яких: 1679,04грн. боргу за поставлений товар, 25,62грн. пені.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив. Ухвала, яка направлялась на адресу відповідача,згідно довідки Головного управління статистики, повернулась до суду з відміткою поштового відділення: "За закінченням терміну зберігання". Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АНД-Груп" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геліос ЛТД" (покупець) був укладений договір поставки продукції №1102 за умовами якого постачальник (позивач) продає та постачає, а покупець (відповідач) купує та оплачує товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (спеціфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1753,92грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №ЖТМ-008159 від 22.07.10 на суму 985,68грн., №ЖТМ-008184 від 22.07.07 на суму 768,24грн. (а.с.14).

Покупець за умовами п.3.3 договору зобов'язався оплачувати кожну партію переданого постачальником товару, протягом 14 календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, всупереч умовам договору, відповідач за поставлений товар не розрахувався, і позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 1679,04грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

За нормами ст. 712 ЦК України, за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 1679,04грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне  виконання  грошових зобов'язань, позивач на підставі  п.5.3  договору просить стягнути з відповідача 25,62грн. пені.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки  НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.

За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає, що позивач має право вимагати  до стягнення пеню в більшому розмірі ніж заявлено в позові, однак дана вимога підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог в сумі 25,62грн.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання  має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння  зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у  судове засідання не з'явився.

Враховуючи  викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 – 85 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос ЛТД" (10014, м.Житомир, вул.Кафедральна,8; код 13563472) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АНД-Груп" (юридична адреса: 01001,м.Київ, Шевченківський район, вул.Софійська,10 "А"; поштова адреса: 04073,м.Київ, вул.Сирецька,33А; код 34795962) - 1679,04грн. боргу, 25,62грн. пені, 102,00грн. витрат на оплату державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                     Тимошенко О.М.  

< Поле для текста >

Віддрукувати: 3 прим.

1- в справу

2-3- сторонам (рек. з повідом.)