Рішення

від 13.07.2011 по справі 7/5009/3480/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/5009/3480/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.11                                                                          Справа №  7/5009/3480/11

Суддя    Кутіщева-Арнет Н.С.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дестіні”, м. Дніпропетровськ

До відповідача: Приватне підприємство “Константа-Буд”, м. Мелітополь, Запорізька область

                                                                                                     Суддя  Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники сторін:

від позивача: не з'явився.   

від відповідача:  не з'явився.   

            Заявлено позов  про стягнення з відповідача 106773грн. 16коп. заборгованості за договором купівлі-продажу   № 16-03/10-07  від 16.03.2011р., яка складається з  92591грн. 96коп.  основного боргу, 3386грн. 58 коп.   пені, 6773грн. 16 коп. 3% річних, 3981 грн. 46коп.   суми індексу інфляції.

            Ухвалою від 21.06.2011р. позовна заява прийнята до провадження,  судове засідання призначено на  13.07.2011р.  

           Ухвали суду на адресу сторін були відправлена в установленому законом порядку.

           Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України                    № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.  

          Сторони належним чином сповіщені про дату, час  та місце розгляду спору.   

         Згідно зі ст. 28 ГПК України, керівник підприємства зобов'язаний забезпечити явку компетентного представника для участі в судовому засіданні або особисто прийняти участь при розгляді справи.  Документальних доказів в підтвердження  відрядження  повноважного представника суду не надано.

         Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими  законами України.

         Згідно  з Інформаційним листом Вищого господарського  суду України від  15.03.2010р.  № 01-08/140, матеріали справ,  звернення господарських судів  і  учасників судового  процесу  та  інша  інформація,  яка  надходить до Вищого господарського суду України,  свідчать,  що  в  діяльності  деяких сторін,   третіх   осіб   у   справах  набула  поширення  практика зловживання своїми процесуальними правами.

        Зокрема, мають  місце  заявлення  численних   необґрунтованих відводів суддям  господарських  судів,  нез'явлення  представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних  причин та без повідомлення причин,  подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій,  подання зустрічних позовів  без дотримання вимог  Господарського  процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (далі - ГПК),  одночасного оскарження судових рішень в апеляційному  і  в  касаційному  порядку,  подання  апеляційних та касаційних скарг на судові акти,  які не  можуть  бути  оскаржені, тощо.

      Подібна практика, спрямована   на   свідоме   невиправдане затягування   судового  процесу,  порушує  права  інших   учасників судового  процесу  та  суперечить  вимогам  статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (995_004  ), учасником  якої є Україна,  стосовно права кожного на розгляд його справи судому продовж розумного строку.  

        Водночас, згідно з частиною третьою статті 22 ГПК ( 1798-12 ), сторони   зобов'язані   добросовісно  користуватися  належними  їм процесуальними  правами,  виявляти  взаємну  повагу  до   прав   і охоронюваних законом інтересів другої сторони,  вживати заходів до всебічного,  повного та  об'єктивного  дослідження  всіх  обставин  справи.   

        У разі нез'явлення в судове засідання господарського  суду представників  сторін  або  однієї  з них, господарському суду слід враховувати викладене в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення  Вищого арбітражного суду    України    від    18.09.1997    N    02-5/289 (v_289800-97) "Про   деякі   питання   практики   застосування Господарського   процесуального кодексу України" (з подальшими змінами), де зазначено:  "Розпочинаючи судовий   розгляд,  суддя  має  встановити,  чи повідомлені про час і  місце  цього  розгляду  особи,  які  беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України                    № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.  

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони  зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.  Відповідач  своїм  правом  не скористався, не направив  навіть відзиву  на позовну заяву.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що спір можливо  розглянути згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

            Розгляд справи закінчено 13.07.2011р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі.    

            Розглянувши матеріали справи,   суд

ВСТАНОВИВ:

 16 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Дестіні” (надалі - позивач) та Приватним підприємством “Константа-Буд” (надалі - відповідач) був укладений договір   купівлі-продажу товару (електричних інструментів) № 16-03/10-07.  

          17 березня 2011 року згідно п.3.1 договору, позивач поставив відповідачеві електроінструменти на загальну суму 99591, 96 грн., що підтверджується накладною № 63.

Оплата за отриманий товар повинна була бути здійснена шляхом безготівкового переказу коштів протягом 2-х банківських днів на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальнику у договорі по факту поставки на склад покупця, на підставі рахунку, виставленого постачальником відповідно до п. 2.3. договору.

Тобто, строк сплати по поставці електроінструментів 19 березня 2011р.

Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав належним чином, сплатив лише частину суми боргу за отриманий товар, а саме 7 000, 00 грн., що підтверджується довідкою про надходження коштів.  

Відповідачем на адресу позивача був направлений гарантійній лист від 18 березня 2011р. та від 25 березня 2011р., в яких зазначив, що сплата коштів, в сумі 99591грн. 96 коп.  буде здійснена відповідачем до 28 березня 2011р.  

30 травня 2011р., з метою врегулювання спору в досудовому порядку, позивач направив відповідачу претензію  з вимогою сплатити суму боргу, але дана претензія залишена відповідачем  без відповіді, а вимоги - без задоволення.

Відповідач свої зобов'язання  по договору  належним чином не виконав,   внаслідок чого,   у відповідача перед позивачем виникла заборгованість  в сумі 92591 грн. 96коп.  

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору…           

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.  

На момент розгляду спору по суті заборгованість відповідача перед позивачем  складає 92591 грн. 96коп., заявлена до стягнення обґрунтовано і підлягає задоволенню.   

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Крім того, відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України та п. 5.3 договору за порушення грошових зобов'язань винна сторона, а саме відповідач, сплачує пеню на користь позивача у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період несплати зобов'язань за кожен день порушення виконання умов договору до моменту повного виконання покупцем своїх зобов'язань по оплаті.  

Розмір пені, що пред'явлений позивачем до стягнення за період з 19 березня 2011р. по 15 червня 2011р.  складає 3 386,58 грн.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, судом встановлено, що сума пені за вказаний період складає 3460 грн. 15 коп.  В зв'язку з тим, що суд не має права виходити за межі пред'явлених вимог, сума пені, що підлягає задоволенню складає 3 386,58 грн., яка заявлена позивачем.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пред'явлена позивачем  до стягнення сума 3% річних  складає 6 773.16 грн.  за період з 19 березня 2011р. по 15 червня 2011р.  

           Але, перевіривши наданий розрахунок  пред'явленої до стягнення суми 3% річних, судом встановлено, що сума  3% річних за вказаний позивачем період складає 669 грн. 71 коп.  та підлягає задоволенню.

Розмір інфляційних нарахувань за прострочення сплати суми боргу за договором поставки товару нараховується позивачем за період з 19 березня 2011р. по 15 червня 2011р. і складає 3 981,46 грн.

           При перевірці наданого розрахунку судом, встановлено що сума інфляційних витрат також підлягає частковому задоволенню в сумі  2332 грн. 24 коп., поскільки  позивач безпідставно  нарахував  індекс інфляції  за березень 2011р., поскільки  порушення  зобов'язання розпочато аж з  20 березня , тобто  в середині  другої половини місяця.

          В решті пред'явленої до стягнення суми  3% та індексу інфляції слід відмовити,  як необґрунтовано заявленої необґрунтовано.

Виходячи з вищевикладеного, позов підлягає частковому задоволенню.    

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати, в частині задоволених вимог,  покладаються на відповідача, так як спір з його вини  доведено до судового розгляду.

         Керуючись ст. ст. 258, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу    України,   ст. 3,  22, 28, 33,  34,  43,   44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                                        ВИРІШИВ:

              Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Дестіні” до Приватного підприємства “Константа-Буд”   задовольнити частково.   

            Стягнути з  Приватного підприємства “Константа-Буд”, 72313,  м. Мелітополь, Запорізька область, вул. Гоголя, 103 (р/р  2600410535401 в  АО “Метабанк”, м. Запоріжжя, МФО  313582, ЄДРПОУ 36210169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  “Дестіні”, 49040,  м. Дніпропетровськ,  вул. Тополина, 10/43 (р/р  26002221744 в АТ “Райффайзен банк “Аваль”, м. Київ, МФО 380805, ЄДРПОУ 31224879)  92591 грн. 96 коп.  основного боргу,  3386 грн. 58 коп. пені, 669 грн. 71 коп. 3% річних, 2332 грн. 24  коп. суми індексу інфляції, 989 грн. 80 коп.  державного мита,  236 грн. 00 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           Видати наказ.

           В решті позову відмовити.

            Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

                    Суддя                                                                             Н.С. Кутіщева - Арнет