24/053-11
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"02" вересня 2011 р. Справа № 24/053-11
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІРОУ Ю.ЕЙ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕБІ БУМ»
про стягнення 62 012, 04 грн.
за участю представників:
позивача:Говоров І.В.
відповідача:не з'явились
суть спору:
Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 62 012, 14 грн. заборгованості за договором № 415/09-р від 01.03.2009 р.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.
Ухвалою суду від 23.06.2011 р. розгляд справи призначено у судовому засіданні на 07.07.2011 р.
Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 23.06.2011 р., від 07.07.2011 р., від 28.07.2011 р. та від 19.08.2011 р. в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ № 02-5/289 від 18.09.1997 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.
Позивачем було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що станом на 12.07.2011 р. місцезнаходження відповідача: 09152, Київська область, Білоцерківський район, село Трушки, площа Центральна, будинок 4, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Відповідно до ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 р. №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –
встановив:
01.03.2009 р. між сторонами було укладено договір № 415/09-р, за умовами якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням відповідача передати у власність відповідачу, а відповідач –в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість, за цінами зазначеними в накладній та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації.
01.03.2009 р. сторонами було підписано протокол розбіжностей до договору купівлі-продажу № 415/09-р від 01.03.2009 р.
Відповідно до п. 5.1 договору перехід права власності на товар від позивача до відповідача здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі відповідача та підписання накладної.
Згідно з п. 7.1 договору відповідач оплачує товар, що поставляється, за цінами погодженими сторонами в специфікації та підтверджених у накладних.
Пунктом 7.4 договору передбачено, що оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача. Відповідач зобов'язався оплачувати кожну конкретну партію товару в строк, що не перевищує 30 календарних днів з дня виконання позивачем зобов'язань з поставки товару згідно пункту 5.1 даного договору.
Відповідно до п. 7.7 договору зобов'язання відповідача по оплаті товару вважається виконаним з моменту списання коштів з його банківського рахунку.
Пунктом 10.1 договору передбачено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.
Згідно з п. 10.2 договору строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2009 року. Строк дії договору може бути подовжено за письмовою згодою сторін.
Відповідно до п. 10.3 договору закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
На виконання умов договору, позивач по видаткових накладних № 00000000345 від 13.04.2009 р. на суму 5 948, 40 грн., № 00000000347 від 14.04.2009 р. на суму 10 848, 18 грн., № 00000000353 від 15.04.2009 р. на суму 10 842, 42 грн., № 00000000367 від 16.04.2009 р. на суму 10 972, 02 грн., № 00000000371 від 17.04.2009 р. на суму 2 555, 40 грн., № 00000000372 від 17.04.2009 р. на суму 9 953, 76 грн., № 00000000438 від 06.05.2009 р. на суму 7 391, 52 грн., № 00000000463 від 08.05.2009 р. на суму 6 526, 08 грн., № 00000000465 від 08.05.2009 р. на суму 2 968, 38 грн., № 00000000546 від 26.05.2009 р. на суму 3 325, 92 грн., № 00000000591 від 03.06.2009 р. на суму 1 658, 76 грн., № 00000000598 від 04.06.2009 р. на суму 1 265, 04 грн., № 00000000984 від 28.08.2009 р. на суму 18 913, 44 грн., № 00000000985 від 28.08.2009 р. на суму 18 913, 44 грн., № 00000000986 від 28.08.2009 р. на суму 8 717, 00 грн., № 00000000987 від 28.08.2009 р. на суму 11 454, 72 грн., № 00000000988 від 28.08.2009 р. на суму 11 454, 72 грн., № 00000000989 від 28.08.2009 р. на суму 13 938, 00 грн., № 00000000990 від 28.08.2009 р. на суму 13 938, 00 грн., № 00000000991 від 28.08.2009 р. на суму 13 938, 00 грн., № 00000000992 від 28.08.2009 р. на суму 13 938, 00 грн., № 00000001003 від 31.08.2009 р. на суму 8 718, 00 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму – 208 180, 20 грн., а відповідач вказаний товар отримав.
Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, а саме у розмірі 146 168, 06 грн., у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 62 012, 14 грн., що і стало підставою для звернення останнього до суду.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГК України).
Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 173 ГК України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення повністю не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 62 012, 14 грн. заборгованості є доведеними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІРОУ Ю.ЕЙ" задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕБІ БУМ»(09152, Київська область, Білоцерківський район, село Трушки, площа Центральна, буд. 4, ідентифікаційний код - 32445055) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІРОУ Ю.ЕЙ" (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, буд. 19, офіс 414, ідентифікаційний код - 35912503) 62 012 (шістдесят дві тисячі дванадцять) грн. 14 коп. основного боргу, 620 (шістсот двадцять) грн. 13 коп. –витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Т.В. Лутак
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 02.09.2011 |
Оприлюднено | 12.09.2011 |
Номер документу | 18111150 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Лутак Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні