Рішення

від 02.09.2011 по справі 17/101/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.11                                                                                 Справа № 17/101/2011

За позовом Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” в особі Луганської регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру”, м. Луганськ

до Брянківського територіального медичного об‘єднання, м. Брянка  Луганської області

про стягнення  25 642 грн. 59  коп.

Суддя   Фонова О.С.     

                                                     Представники:

від позивача: не прибув;

від відповідача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий 21.02.00 Брянківським МВ УМВС України в Луганській області, довіреність № 106 від 19.01.11.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 21962,00 грн., штрафних санкцій у сумі 3680,59 грн. на підставі договору на виготовлення (розробку) науково –технічної продукції (документації)  від 21.12.2009 №133/383.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 20.07.2011 №1729, визнав позовні вимоги частково, а саме: заборгованість у сумі 21962,00 грн. Щодо стягнення штрафних санкцій у сумі 3680,59 грн., відповідач заперечив проти позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши  пояснення представників сторін, що прибули  у судове  засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Державним підприємством “Центр державного земельного кадастру” в особі Луганської регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” (позивач у справі), як виконавцем та Брянківським територіальним медичним об‘єднанням (відповідач у справі), як замовником, було укладено договір № 133/383 від 21.12.2009 на виготовлення (розробку) науково технічної продукції (документації) (далі - Договір)

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Брянківському територіальному медичному об’єднанню, для обслуговування будівель та споруд центральної міської лікарні, в м. Брянка, по вул. Доватора, 1.

Як встановлено пунктом 2.1 Договору, оплата здійснюється за фактом виконаних робіт (послуг).

Згідно пункту 3.2 Договору за виконану науково-технічну продукцію, відповідно до цього договору, замовник перераховує на рахунок виконавця 21962,00 грн.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов’язань по цьому договору виконавець і замовник несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства, та застосовують штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми (невиданої документації) за кожен день затримки оплати, яка діє на період стягування пені.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на виконання умов Договору позивач передав замовнику Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування за актом №1 від 23.12.2009, який підписаний обома сторонами без заперечень та зауважень.

Відповідач позов визнає частково в частині стягнення основного боргу в сумі 21962,00 грн.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі –ГК України) господарським  визнається  зобов’язання,  що  виникає  між суб’єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб’єкт  (зобов’язана  сторона,  у  тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати  роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій,  а інший суб’єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені  договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач виконав роботи з виготовлення проекту землеустрою на загальну суму 21962 грн. 00 коп. та передав її відповідачу, що підтверджується актом №1 від 23.12.2009 (а.с.11).

В пункті 2.1 Договору сторони погодили, що  оплата здійснюється за фактом виконаних робіт (послуг), однак не встановили строк такої оплати.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем було направлено відповідачу 28.04.2011 претензію № 4/702 від 07.04.2011, яка отримана відповідачем 11.05.2011 (а.с.14-16), в якій позивач вимагав сплатити 21962,00 грн. заборгованості за виконані роботи.

Однак, відповідачем відповіді на претензію надано не було,   в порушення умов договору та наведених норм права оплату виконаних позивачем проектних робіт здійснено не було.

Факт наявності основного боргу в сумі 21962,00 грн. підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем, а тому борг  підлягає стягненню в повному обсязі.

Позивачем  також заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені у сумі 3680,59 грн. за період з 08.04.2010 по 07.04.2011.

Відповідальність невиконання або неналежне виконання зобов’язань за даним договором передбачена сторонами у п. 4.1 Договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми (невиданої документації) за кожен день затримки оплати, яка діє на період стягування пені.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафних санкцій у вигляді пені у сумі 3680,59 грн. за період з 08.04.2010 по 07.04.2011, однак дана вимога не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно частини  6 статті 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання  мало бути виконано.

Так, прострочення виконання зобов’язання виникло у відповідача тільки з 19.05.2011, з огляду на приписи частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України та дату отримання вимоги,  тоді як період нарахування пені позивачем визначений ще до моменту виникнення прострочення виконання зобов’язання, що є помилковим. Крім того, в порушення частини  6 статті 232 ГК України, пеня нарахована позивачем більше ніж за шість місяців з моменту прострочення виконання зобов’язання.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення боргу у сумі 21962,00 грн., є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню, у стягненні  пені в сумі до 3680,59 грн. слід відмовити.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, згідно зі статтею 49 ГПК України.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд    

                                                          в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Брянківського територіального медичного об‘єднання, м. Брянка Луганської області, вул. Доватора, буд. 1, ідентифікаційний код 24043729  на користь Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” в особі Луганської регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру”, м. Луганськ, вул. Свердлова, 58, ідентифікаційний код 26447193, основний борг у сумі 21962,00 грн.; витрати по оплаті держмита у сумі 219,62 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 202,12 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення                10-денного строку з дня його підписання.

Повне  рішення складено:  07.09.2011.

Суддя                                                                                    О.С. Фонова