Рішення

від 30.08.2011 по справі 5015/3971/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.11                                                                                           Справа№ 5015/3971/11

За позовом: Приватного підприємства «Біоконверсія», м.Івано-Франківськ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Сортнасіннєовоч», м.Львів  

про стягнення заборгованості  в сумі 7’924,00 грн.

                                                                                                                                   Суддя  Гулик Г.С.                                                                 

                                                                                                                        при секретарі  Брик І.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 –представник (дов.№б/н від 22.07.2011р., дійсна до 21.07.2012р.);

Від відповідача: не з’явився

Позов заявлений Приватним підприємством «Біоконверсія»до Відкритого акціонерного товариства «Сортнасіннєовоч»про стягнення заборгованості  в сумі 7’924,00 грн.

Ухвалою суду від 15.07.2011р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 25.07.2011р.  

В судових засіданнях 25.07.2011р. та 30.08.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 7’924,00 грн. та судові витрати.

В судові засідання 25.07.2011р. та 30.08.2011р. відповідач не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимог ухвал суду від 15.07.2011р. та 25.07.2011р. не виконав, відзиву на позов не подав, в зв’язку з чим суд вважає можливим розглянути справу, в порядку ст.75 ГПК України, без участі представника відповідача та за відсутності його відзиву на позов, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об’єктивно з’ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази судом встановлено таке.

Приватне підприємство «Біоконверсія»(Позивач) реалізувало Відкритому акціонерному товариству «Сортнасіннєовоч»(Відповідач) продукцію (люпин білий, вермистим) на загальну суму 12’858,00 грн.

Відповідно до видаткової накладної №03 від 31.01.2009р. відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 2’040,00 грн. (з ПДВ). Дану продукцію було отримано відповідачем, про що свідчить підпис повноважної особи на видатковій накладній.  

Згідно з видатковою накладною №01 від 07.04.2009р. відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 3’942,00 грн. (з ПДВ). Дану продукцію було отримано відповідачем, про що свідчить підпис повноважної особи на видатковій накладній.  

Відповідно до видаткової накладної №17/2 від 12.05.2009р. відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 1’242,00 грн. (з ПДВ). Дану продукцію було отримано відповідачем, згідно довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯНШ №172102 від 12.05.2009р., виданої на ім’я ОСОБА_2

Згідно з видатковою накладною №1/5 від 05.05.2010р. відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 5’634,00 грн. (з ПДВ). Дану продукцію було отримано відповідачем, згідно довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯНШ №172129 від 05.05.2010р.

Всього позивачем було передано відповідачу продукції на загальну суму 12’858,00 грн.  

Відповідно до накладної №б/н від 07.04.2009р., позивач отримав від відповідача продукцію (буряк «бізон поні») на суму 3’300,00 грн. (з ПДВ), чим було частково погашено борг відповідача.

Також, відповідач 13.07.2010р. здійснив частковий розрахунок в розмірі 1’634,00 грн., що підтверджується банківською випискою, доданою до позовної заяви, за 13.07.2010р.

Отже, відповідач погасив частину боргу позивачу в сумі 4’934,00 грн.(3’300,00 грн.                      + 1’634,00 грн. = 4’934,00 грн.). Однак, надалі відповідач не виконав зобов’язання щодо оплати реалізованої йому продукції.

З наведеного вбачається, що на день подання позову до суду, заборгованість відповідача перед позивачем становила 7’924,00 грн. (12’858,00 грн. (загальна сума заборгованості)                         –4’934,00 грн. (часткова оплата боргу) = 7’924,00 грн.).

17.06.2011р. позивачем на адресу відповідача надсилалась претензія №24 з проханням в 10-ти денний термін перерахувати заборгованість, що підтверджується поштовою квитанцією  про отримання відповідачем даних претензій. Дана претензія залишена без відповіді та реагування.     

27.06.2011р. між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаєморозрахунків, який скріплений печатками та підписаний обома сторонами, в якому зазначається, що загальний борг відповідача перед позивачем складає 7’924,00 грн.

Доказів погашення заборгованості, станом на день розгляду справи, відповідачем в суд не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином, згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України –зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися  від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.  Зобов’язання виникають з підстав,  встановлених  статтею 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися  на засадах  добросовісності, розумності та справедливості.        

Згідно із  ч.1 ст.11 ЦК України  - цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що  передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні  права та обов’язки.   

Відповідно до вимог ч.1 ст. 692 ЦК України –покупець був зобов’язний оплатити  товар після  його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами  цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.              

Згідно із ст.610 ЦК України –порушенням зобов’язання є його невиконання  або виконання            з порушенням умов, визначених  змістом зобов’язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки  порушення  зобов’язання.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок                            у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.625 ЦК України –боржник не звільняється від відповідальності за неможливість  виконання ним  грошового зобов’язання.   

Статтею 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  

Відповідно до ст.34 ГПК України –обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст.33 ГПК України –кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.     

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем свого зобов’язання щодо передачі продукції відповідачу, що зокрема вбачається з видаткових накладних, підписаних сторонами, без жодних застережень, проте матеріалами справи не підтверджено факту проведення відповідачем оплати вартості реалізованого позивачем товару у повному обсязі.

В судовому засіданні 30.08.2011р. судом проголошено повний текст рішення.

Виходячи із змісту наведених норм, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати понесені позивачем, повністю покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 525, 530, 610, 611, 625, 692 Цивільного кодексу України та ст.ст.3, 12, 15, 29, 33, 34, 44, 47-1, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  суд, -

                                                                      ВИРІШИВ:

1.  Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сортнасіннєовоч»(79053, м.Львів, вул.700-річчя Львова, буд.45«а», кв.13, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00492302) на користь Приватного підприємства «Біоконверсія»(76018, м.Івано-Франківськ, вул.Гаркуші, буд.2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35517656) 7’924 грн. 00 коп. –основного боргу; 102 грн. 00 коп. –державного мита; 236 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу.                 

          3.  Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.   

Суддя                                                                                             Гулик Г.С.