Ухвала

від 31.08.2011 по справі 17/17-2011-1616

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/17-2011-1616

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення  заяви про порушення справи про банкрутство  без розгляду

"31" серпня 2011 р.№ 17/17-2011-1616

         Суддя Брагіна Я.В., розглянувши матеріали за № 5068/2011, за заявою кредитора: Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області(66502, Одеська обл., смт. Любашівка, вул. Фрунзе,11)

до боржника: Дочірнього підприємства  „Любашівський млин” ( 66502,  Одеська обл.,  смт. Любашівка,  вул. Леніна, 66, код ЄДРПОУ 36042375)

       про порушення справи про банкрутство

В С Т А Н О В И В :

    29.08.11. Любашівська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до господарського суду Одеської області із заявою про порушення справи про банкрутство  Дочірнього підприємства „Любашвський млин” за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими ст. 52 Закону України „Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ( надалі Закон України № 2343-ХІІ ), оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобов'язання  перед кредитором на загальну суму 5439,08грн. після настання встановленого строку їх сплати.

     Заява кредитора про порушення провадження справи про банкрутство Дочірнього підприємства „ Любашівський млин"” у порядку ст.52 Закону № 2343- ХІІ  підлягає поверненню з наступних підстав:

     Відповідно до п.1 ст. 5 Закону  України № 2343-ХІІ та ст. 4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

    Статтею 9 Закону  України №2343-ХІІ, передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

    Пунктом  3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява.

    Відповідно до статті 52 Закону України  № 2343-ХІІ  у разі, якщо громадянин –підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності , а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

   Окрім визначених у зазначеній вмще ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особливостей, обов'язковою умовою порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є визначена ст.1 та ч.3 ст.6 Закону №2343-ХІІ наявність безспірних вимог до боржника.

   Згідно заяви кредитора –Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області та доданих до неї документів (актів перевірок, податкових повідомлень-рішень, рішення Одеського окружного адміністративного суду) у якості грошових зобов'язань боржника визначений податковий борг у сумі 5439,08грн. –штрафних санкцій.

 З врахуванням вимог ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, боржник, -  це суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо с п л а т и  п о д а т к і в і  з б о р і в (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку, тобто навіть, враховуючи особливості ст.52 Закону України №2343-ХІІ, обов'язковою умовою для порушення провадження у справі про банкрутство за заявою Державної податкової служби повинні бути безспірні вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) невиконані боржником.

    Частиною 1 ст.2 Закону України „Про систему оподаткування” визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються Законами України  про оподаткування.

    Відповідно до ст.1 Закону України "Про систему оподаткування"  будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України,  мають бути включені до цього Закону. Податки і збори (обов'язкові  платежі), справляння яких  не передбачено цим Законом не відносяться до обов'язкових платежів.

    Згідно зі статтею 13 зазначеного вище Закону, в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 Закону України „Про систему оподаткування”.

   Таким чином,  зазначений Закон України „Про систему оподаткування” не відносить  суми неустойки (штрафу, пені) і фінансових санкцій, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів).

   Згідно  норм Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно - правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.

    Слід зазначити, що така правова позиція Верховного Суду України, викладена  в п.17 постанови Пленуму  Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15, згідно якої, судам необхідно враховувати, що під податком і збором (обов'язковим платежем) на підставі ст.2 Закону України від 25 червня 1991 року №1251-12 „Про систему оподаткування (в редакції Закону від 18 лютого 1997 року №77/97-ВР) слід розуміти обов'язковий внесок  до бюджету відповідного рівня або  державного цільового фонду, здійснюваний платником в порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Вичерпний перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлено статтями 14 і 15 цього Закону. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено зазначеним Законом, сплаті не підлягають.

   Отже, у заяві кредитора про порушення справи про банкрутство не можуть враховуватися названі види вимог, а суди мають відмовляти у прийнятті заяв з такими вимогами на підставі ст.ст.1,8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

   Відповідно до ст.1 Закону України №2343-12, неплатоспроможність –неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання  встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів  (обов'язкових платежів).  До складу грошових зобов'язань боржника не зараховується недоїмка (пеня, штраф).

  При цьому, згідно  п.20  постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.09., - до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються вимоги уповноважених органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій за порушення норм антимонопольного, банківського, валютного законодавства, законодавства про цінні папери, про ціноутворення, господарських  санкцій, які задовольняються у шосту чергу, передбачену статтею 31 Закону України №2343-ХІІ.

  Як суд зазначав вище, кредитор посилається в заяві про порушення провадження у справі про банкрутство  боржника на несплату останнім штрафних санкцій в сумі 5439,08грн. за  невиконання  податкового зобов'язання на підставі  актів про результати невиїзних документальних перевірок своєчасності подання податкової звітності та актів про порушення податкового законодавства, повідомлень-рішень. Рішенням  у адміністративній справі  №2-а-2580/10/1570 від 03.06.10., яке додане до заяви, теж підтверджується, що із боржника стягнуто штрафні санкції,  а не основний борг.

Таким чином, кредитор  не зазначив  в заяві про наявність безпірних грошових вимог до боржника на будь яку суму, виходячи із вимог ст.1 Закону №2343-ХІІ  і не додав до заяви будь-яких доказів про їх наявність.

         Отже,  кредитором не  додано доказів  безспірних вимог та доказів  неплатоспроможності боржника відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",  тому заява кредитора підлягає поверненню без розгляду на підставі ст.9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та п. 3 ст. 63 ГПК України.

    Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з заявою до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

    Керуючись п.  3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст.9 Закону України „Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

У Х В А Л И В :

1. Заяву  Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області(66502, Одеська обл., смт. Любашівка, вул. Фрунзе,11)  до боржника: Дочірнього підприємства  „Любашівський млин” ( 66502,  Одеська обл.,   смт. Любашівка,  вул. Леніна, 66, код ЄДРПОУ 36042375)   про порушення справи про банкрутство повернути заявнику без розгляду.

Додаток: Заява про порушення справи про банкрутство на 3-х аркушах та матеріали додані до заяви на  79 аркушах.

Суддя                                                                                 Брагіна Я.В.