Ухвала

від 31.08.2011 по справі 17/17-2011-1618

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/17-2011-1618

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення  заяви про визнання банкрутом без розгляду

"31" серпня 2011 р.№ 17/17-2011-1618

Суддя  Брагіна Я.В., розглянувши матеріали  за реєстраційним № 5073/2011, за заявою голови ліквідаційної комісії Приватного  підприємства „ГЛОБАЛ КАРГО СЕРВІС” (м.Одеса, вул. Малиновського, буд. 31, кв.29, код ЄДРПОУ 34675258)  про визнання банкрутом у порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон України №2343-ХІІ).

                                                            ВСТАНОВИВ:

     29.08.2011р. голова ліквідаційної комісії Приватного підприємства „ГЛОБАЛ КАРГО СЕРВІС", діючий на підставі рішення зборів засновників від 18.02.2011р., згідно якого прийнято рішення про припинення юридичної особи та призначення ліквідаційної комісії, звернувся до господарського суду із заявою про визнання банкрутом Приватного підприємств „ГЛОБАЛ КАРГО СЕРВІС” за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 51 Закону України №2343-ХІІ, оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобов'язання  в сумі 339440,00грн після настання встановленого строку їх сплати, у зв'язку з відсутністю грошових коштів та інших майнових активів для задоволення вимог кредитора в повному обсязі.

     Відповідно до ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом",    боржник - юридична особа звертається до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство  у разі прийнятого рішення про ліквідацію, наявності безспірних кредиторських вимог та відсутності  вартості майна для їх задоволення, тобто неплатоспроможності.

    Проте, заява голови ліквідаційної комісії про порушення провадження  у справі про банкрутство Приватного підприємства „ГЛОБАЛ КАРГО СЕРВІС” у порядку ст. 51 Закону України №2343-ХІІ підлягає поверненню заявнику без розгляду, оскільки до заяви не подано доказів сплати державного мита у встановленому законом порядку та розмірі; не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; а також у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується вимога та доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Відповідно до ч.1 ст.9 зазначеного вище Закону України №2343-ХІІ, суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі і відомості перелічені в ст.7 цього Закону, а також із інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Пунктами 3, 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено підстави для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, зокрема: якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується  вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини; не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З  врахуванням вимог ст.4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом  україни "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Згідно   п. 1 ст. 5   Закону  №2343-ХІІ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.    

       Частина перша ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" передбачає зміст заяви про порушення справи про банкрутство, відповідно до якої заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафу, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів  з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття  банківською установою боржника до виконання.  

     Згідно ч.2 ст.7 зазначеного вище Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом", заява боржника повинна містити ще такі відомості: суму вимог кредиторів з грошовими зобов'язаннями у розмірі, який не оспорюється боржником; розмір заборгованості із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, по податках і зборах; суму невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; розмір заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплаті авторської винагороди; відомості про наявність у  боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської заборгованості; найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника.

       Відповідно до ч.3 ст.7 Закону  України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  до  заяви боржника додаються, зокрема: бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером підприємства - боржника, протокол загальних зборів працівників боржника, на якому обрано представників боржника для участі в арбітражному процесі під час провадження у справі про банкрутство, а в разі неможливості скликання таких зборів - рішення конференції  (зборів) представників  працівників боржника, інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

      Разом з тим,  заява боржника не відповідає вимогам ч.ч.1, 2 та ч.3 ст.7 Закону №2343-ХІІ, оскільки не містить  зазначених відомостей.

      Отже, як суд зазначав вище, заявником не надано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, а також відсутні докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується вимога і доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.

  Враховуючи вищевикладене, заява голови ліквідаційної комісії Приватного підприємства „ГЛОБАЛ КАРГО СЕРВІС” підлягає поверненню без розгляду на підставі ч.1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. п. 3, 4, 10 ст. 63 ГПК України.

    Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню із заявою до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

      Керуючись п. п. 3, 4, 10 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 ст. 9 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

                                                              У Х В А Л И В:

  Заяву голови ліквідаційної комісії Приватного  підприємства „ГЛОБАЛ КАРГО СЕРВІС” (м. Одеса, вул. Малиновського, буд. 31, кв.29, код ЄДРПОУ 34675258) про визнання банкрутом у порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” - повернути без розгляду.

     Додаток: заява про порушення справи про банкрутство на 2 аркушах  з додатком на 26 аркушах.

Суддя                                                                                 Брагіна Я.В.