Рішення

від 05.09.2011 по справі 5021/1585/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5021/1585/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.09.11           Справа № 5021/1585/2011.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Моїсеєнко В.М. при секретарі  судового засідання Даніловій Т.А. розглянувши матеріали справи № 5021/1585/2011

за позовом:  Науково-виробничої приватної фірми “Альба сек'юріті”, м.Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою  відповідальністю “Іннер”, м.Суми

про  стягнення 8618,65 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Лебідь А.В.

від відповідача: не зявився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача  на свою користь заборгованість в сумі 8301,97 грн., штрафні санкції в сумі 316,68 грн., а також судові витрати пов'язані з розгляду справи.

Представник відповідача в дане судове засідання не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, ухвалу про відкладення розгляду справи від 25.07.2011р. повернено поштовим відділенням  «в зв'язку з закінченням терміну зберігання», тому згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення  спору по суті, суд встановив.

29 жовтня 2010р. позивач поставив відповідачу матеріали для системи відео нагляду на суму 8301,97 грн. Уповноважена особа відповідача отримала даний товар, що підтверджується довіреністю, яка містяться в матеріалах справи, а саме довіреністю № 021643 від 29.10.2010р. Як було пояснено в судовому засіданні представником позивача претензій щодо кількості та якості поставлених товарів відповідач не надавав.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Як зазначає позивач, відповідач за отриманий товар по вищезазначеним накладним не розрахувався.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

Отже вимога позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 8 301,97 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем неправомірно заявлені вимоги по стягненню пені, оскільки умовами договору не було передбачено стягнення пені, а ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі і правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Отже в цій частині  вимоги позивача є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 102,00 грн.  витрат по сплаті  державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннер» (40000, м.Суми, пр. М.Лушпи, 44, кв.7, код 35539989) на користь Науково-виробничої приватної фірми «Альба сек'юріті» (40000, м.Суми, вул. Жовтнева, 25, код 30698638) 8 301,97 грн. боргу за поставлений товар, а також 102,00 грн. - витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволені вимог про стягнення 316,68 грн. пені відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

    СУДДЯ                                                                                 В.М. МОЇСЕЄНКО

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та  підписано 05.09.2011р.