Рішення

від 07.09.2011 по справі 5015/4233/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.11                                                                                           Справа№ 5015/4233/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання  Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецдеммонтажсервіс»,  м. Львів

до відповідача:  Фізичної особи –приватного підприємця ОСОБА_1, с. Старий Яр, Яворівського району Львівської області

про: стягнення  заборгованості в розмірі 67825 грн. 21 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_2 -   представник на підставі довіреності б/н  від 04.08.2011 року;

відповідача: не з’явився

                    Ухвалою господарського суду від 27.07.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 25.07.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 67825 грн. 21 коп., порушено провадження  та призначено справу до розгляду на 15.08.2011 року. З огляду на неявку представника відповідача розгляд справи було відкладено на 31.08.2011 року та на 07.09.2011 року.

                    Представнику позивача роз’яснено зміст ст. ст. 20, 22  Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов’язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

В судовому засіданні 07.09.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, в повному обсязі, вимоги ухвали про порушення провадження в частині подання витребуваних судом документів в оригіналах для огляду в судовому засіданні виконав.

          Представник відповідача в засідання суду не з’являвся, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, позов не заперечував, вимоги ухвали суду не виконав.

Відповідно до ст. 75  Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

          В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи (договору, додаткової угоди, акту приймання-передачі, платіжного доручення).

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.

07.09.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 09.09.2011 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв’язку із невиконанням відповідачем грошових зобов’язань. Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажсервіс» (надалі по тексту рішення - позивач) звернулось із позовом до Фізичної особи –приватного підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 67825 грн. 21 коп. боргу. Позивач вказує, що між ним та відповідачем 25.11.2009 року було укладено договір купівлі-продажу, на підставі якого відповідачем здійснювалась поставка товару, на умовах передоплати, частину якої відповідач повинен був повернути.

         Позивач зазначає, що станом на момент подання позову борг відповідача перед ним становить 56000 грн. 00 коп.

         Загальна сума позову із врахуванням 4304 грн. 33 коп. пені, 1472 грн. 88 коп. –3% річних за користування чужими коштами та 6048 грн. 00 коп. втрат від інфляції складає 67825 грн. 21 коп. Дану суму позивач просить стягнути із відповідача в повному обсязі.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: Відповідно до умов Договору (п. 1.1.), відповідач (продавець згідно договору) зобов'язується передати у власність позивача (покупця згідно договору) спецтехніку - Екскаватор «ATLAS 1402», а покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити за неї подавцю грошову суму у розмірі встановленому договором Ціна спецтехніки, відповідно до п. 3.1 договору, становить 135 000 грн. без ПДВ, оплата здійснюється шляхом переоплати. Продавець зобов’язався  надати (передати у власність) спецтехніку покупцю на протязі 14-ти календарних днів від дати сплати грошових коштів.

На виконання умов договору від 25.11.2009 року позивач сплатив відповідачу грошову суму у розмірі 135 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 193, копію якого долучено до матеріалів справи.

У зв'язку з невиконанням відповідачем свого зобов'язання по поставці спецтехніки визначеної у п.1.1 договору (екскаватора «ATLAS 1402»), 12 липня 2010 року сторони уклали додаткову угоду (додаток №1 до договору купівлі-продажу від 25 листопада 2009 року). Відповідно до п. 1 даної угоди продавець зобов'язується до 15.07.2010 року передати у власність покупцю спецтехніку - Екскаватор «ATLAS 1302D», 1988 року випуску, серійний номер 132.03.03.714127 ATLAS 12/78 за ціною 79 000 грн. 00 коп., а решту суми в розмірі 56 000 грн. 00 коп. продавець зобов'язаний повернути на поточний рахунок покупця не пізніше як до 01.09.2010 року. Відповідно до п.2 додаткової угоди від 12.07.2010 року за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по поверненню вказаної суми продавець сплачує на користь покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

20 липня 2010 року на підставі акту приймання-передачі з урахуванням змін згідно з додатковою угодою від 12.07.2010 року продавець передав, а покупець прийняв у власність екскаватор ATLAS  1302 D»за ціною 79 000 грн. 00 коп.

Оскільки, відповідач відповідно до договору від 25.11.2009 року, з урахуванням змін відповідно до додаткової угоди від 12.07.2010 року, та з врахуванням підписаного між сторонами акту приймання-передачі екскаватора від 20.11.2010 року, не повернув решту суми в розмірі 56 000 грн. 00 коп. до зазначеного в акті приймання-передачі та додаткової угоди строку, а саме до 01.09.2010 року, позивач звернувся до суду із позовом про повернення зайво сплачених коштів в розмірі 56000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2 акту приймання - передачі від 20 липня 2010 року, а також п. 1 та п. 2 додаткової угоди від 12.07.2010 року, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по поверненню суми продавець сплачує на користь покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати. Розмір нарахованої  позивачем пені складає 4304 грн. 33 коп.

Крім цього, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні втрати в розмірі 6048 грн. 00 коп. та 3% річних в розмірі 1472 грн. 88 коп.

Таким чином, загальна сума позову складає 67825 грн. 21 коп.

             Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

        Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом п. 3.1. укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 25.11.2009 року), вартість спецтехніки, яку відповідач повинен був поставити позивачу у власність становить 135000 грн. без ПДВ. При цьому,  сторони  домовились, що оплата здійснюється шляхом переоплати, яку позивач здійснив 25.11.2009 року платіжним дорученням № 193. Відповідач зобов’язався  передати товар у власність позивача на протязі 14-ти календарних днів від дати сплати грошових коштів.

12.07.2010 року сторони уклали додаткову угоду до договору купівлі-продажу від 25.11.2009 року відповідно до якої сторони змінили марку екскаватора, який відповідач повинен передати позивачу, внаслідок чого його вартість зменшилась на 56000 грн. 00 коп., які відповідач зобов'язався повернути позивачу не пізніше 01.09.2010 року. ( п. 1.1 додатку до договору та п. 2 акту приймання-передачі від 20.07.2010 року.

   Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).  Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. У відповідності до вимог ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання, в даному випадку зобов'язання щодо своєчасного повернення коштів, учасник зобов'язаний сплатити штрафні господарські санкції, якими згідно господарського суду України є неустойка, штраф, пеня.

         Згідно п. 2 додаткової угоди від 12.07.2010 року «….за несвоєчасне виконання грошових коштів зобов'язань по поверненню вказаної суми продавець сплачує на користь покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати..».

          Відповідно до ст. 551 Цивільного Кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Пунктом 3 ст. 611 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Відповідно до ст. 624 Цивільного Кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

      Згідно ч. 3 ст. 6 Цивільного Кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.  Відповідно до ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

          Умовами укладеної між сторонами додаткової угоди передбачено нарахування пені. Таким чином, підписавши договір без будь-яких зауважень, відповідач у відповідності з п.3 ст.181 Господарського кодексу України, погодився з його умовами.

          Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами  встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

         Пункт 2 статті 625 Цивільного Кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

         З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги частині стягнення  56000 грн. 00  коп. основного боргу, 1472 грн. 88 коп. -3% річних за користування чужими коштами, 6048 грн. 00 коп. інфляційних втрат та 4304 грн. 33 коп. пені.

             Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

     Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

     Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

     Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

     Керуючись ст. ст. 525, 526, 692 Цивільного кодексу України,  ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України,  суд -

в и р і ш и в :

     Позов задоволити повністю.

                  Стягнути з Фізичної особи –приватного підприємця ОСОБА_1, с. Старий Яр, Яворівського району Львівської області (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецдеммонтажсервіс»,  вул. Чигиринська, 27/56, м. Львів (код ЄДРПОУ 35854949) 56000 грн. 00 коп. основного боргу, 4304 грн. 33 коп. пені, 1472 грн. 88 коп. –3 річних , 6048 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 678 грн. 25 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

               Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

     Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                             Матвіїв Р.І.